Ринок електронної інформації
Характеристика секторів інформаційних послуг.
В галузях, що обслуговують ринок інформаційних послуг, спостерігається стабільний високий рівень прибутків на вкладений капітал. Це пояснює загострення конкурентної боротьби в цьому секторі, при чому новими учасниками в ній стають, як широкопрофільні, так і спеціалізовані організації (включаючи організації з інших секторах економіки). До таких нових конкурентів відносяться фінансові організації, виробники офісного та промислового обладнання, постачальники послуг зв’язку і крупні підприємства роздрібної торгівлі. Успішно діючі організації цього сектора фокусують свою увагу на забезпеченні інтегрованих ринкових послуг, тим самим сприяючи ліквідації проміжних ланок. Впровадження інтерактивного обміну інформацією між будь-якими абонентами і створення всесвітньої інтегрованої системи підтримки угод між постачальниками та споживачами стає вже реальністю.
Структура ринку електронної інформації.
Інформаційні ресурси є безпосереднім продуктом інтелектуальної діяльності найкваліфікованішої і творчо активної частини населення. В більшості випадків результати діяльності зберігаються у вигляді структурно організованих типових масивах даних. Тому бази даних виступають основою абсолютної більшості видів електронної інформації, що надаються на сучасному інформаційному ринку і розглядаються, як організована сукупність однорідних записів в електронній формі.
Ринок електронної інформації включає такі три основні сегменти:
Сегмент ділової інформації;
Сегмент інформації для спеціалістів.
Сегмент масової споживчої інформації та побутових послуг.
Структура сегменту ділової інформації.
Сегмент ділової інформації охоплює:
біржову і фінансову інформацію, а саме інформацію про котування цінних паперів, валютні курси, дисконтні ставки, ринок товарів і капіталів, інвестиції, ціни, яка надається біржами, спеціальними службами біржової і фінансової інформації;
економічну і статистичну інформацію - числову економічну, демографічну, соціальну, інформацію у вигляді рядів динаміки, прогнозних моделей , оцінок і т.д.;
комерційну інформацію - інформацію з підприємств та фірм про їхню продукцію, ціни, керівників та інше;
інформацію комерційних пропозицій - інформацію про купівлю - продажу по визначених товарних групах;
ділові новини в сфері економіки і бізнесу;
Особливості розвитку ринку ділової електронної інформації в Україні.
Кризова ситуація в економіці України обумовлює такий стан, коли найактуальнішою є інформація про внутрішні та зовнішні ринки збуту. Для управління конкурентоспроможністю підприємства важливим стає ретельний аналіз конкуренції, для якого найчастіше не вистачає грунтовної інформації. Тому на практиці насамперед прагнуть детально вивчити окремі складові конкурентних переваг - продукції, технології, компетенції персоналу, управління. Можна виділити такі основні напрями маркетингових досліджень: дослідження споживчих товарів, ринків товарів промислового призначення, дослідження з метою пошуку ділових партнерів та соціологічні дослідження. Швидкими темпами розвивається надання такої послуги, як перевірка надійності партнерів, специфіка якої в Україні полягає в необхідності створення двосторонньої системи і відповідної інфраструктури. Основними проблемами при її здійсненні є розосередженість і важкодоступність інформації, небажання господарських підприємств подавати в офіційні органи повну інформацію про свою діяльність, певна відносність інформації про конкретне підприємство. Вітчизняні маркетингові фірми в основному орієнтуються на іноземних замовників. Це пояснюється тим, що платоспроможність іноземних організацій значно вища, ніж вітчизняних. Для нерезидентів вигідніше користуватися послугами українських інформаційних підприємств, ніж самостійно вивчати український ринок. Крім того, більшість вітчизняних підприємств ще не в повній мірі усвідомили важливість глибокого вивчення ринків. Цей інформаційний попит підприємств задовольняють організації, які діють на інформаційному ринку і надають інформаційні послуги. Створення ринку інформаційних послуг у країні перебуває на початковому етапі, який відображає труднощі переходу від централізовано-планової економіки до вільного підприємництва. Основними причинами такої ситуації є те, що в основної маси підприємців тільки формується розуміння важливості інформації, необхідності створення інформаційної інфраструктури ринку, відсутність єдиної державної політики і стратегії щодо розвитку ринку інформаційних послуг.
Аналіз розвитку ринку ділової електронної інформації.
Найпоширенішими на ринку інформаційних продуктів України через їх прийнятні ціни й розгалужену систему розповсюдження є товари в друкованій формі - довідники й ділова періодика. Видавцями випускається тільки два види довідників - адресні й адресно-номенклатурні. Їх можна розділити на універсальні (наприклад, “Незалежні виробники товарів і послуг“), галузеві (наприклад “Сільськогосподарські підприємства України“), регіональні (наприклад “Ваш Київ. Золоті сторінки“). До недоліків їх роботи відносять невисоку оперативність довідників викликану тривалим терміном друкування, відсутність довідників по нових галузях народного господарства: аудит, маркетинг, реклама, тощо. Разом з тим майже завжди в таких випадках з’являються електронні копії цих довідників.
Інформаційна продукція видавництв економічних газет і часописів складається з газет, журналів, бюлетенів, а також цінових та інформаційних стрічок. Економічні газети мають, як загальну спрямованість (“Посредник“), так і галузеву (фермерська газета “Наш час“). У бюлетенях (наприклад, Ukrinform Business News) друкують оперативну й аналітичну інформацію по галузях промисловості, фінансах, прайс-листи тощо. У рядках (наприклад, “Новини Ділового Світу”) викладаються оперативні повідомлення про важливі проекти, огляди кредитного, валютного ринків України та інші. В економічних журналах (наприклад, ”Економіка України”) публікують інформаційно-аналітичні матеріали. На сьогодні кожне з періодичних видань прагне паралельно видавати електронну копію. Зазначимо, що практично відсутня спеціалізація газет і журналів по галузях народного господарства, сегментах ринку й інше.
Генераторами біржової та фінансової інформації є брокерські компанії, банки. Найбільш відомі на Заході агентства, які пропонують доступ до біржової і фінансової інформації - Reuter і Telerate. Телекомунікаційні вузли CS/Monolit, Relcom-Україна, ELVISTI та інші пропонують матеріали інформаційних агентств, доступ до світових баз даних, глобальних мереж та багато іншого. Uanet/Relcom забезпечує можливість роботи в мережі INTERNET, яка є важливим бізнес-інструментом. Абоненти цієї мережі в Україні користуються послугами таких інформаційно-довідкових служб, як INTERNET securities, The Interactive Investor, ECHO, European Business Directory. Важливим ресурсом INTERNET є Word Wide Web (WWW), в якому існують сервери практично будь-якої