з'явився в кожної другій сім'ї (хто не може дозволити собі персональний комп’ютер, звичайно, не може дозволити і приставку).
Завдяки іграм невід'ємним елементом інформаційної культури став сам комп'ютер, який вже виростив покоління, що ставиться до нього без страху і з підвищеними очікуваннями., так можна констатувати, що обсяги продаж комп’ютерних ігор за 1997 рік становили 5 млрд. дол., в той час, як кіноіндустрія одержала 5,7 млрд. дол. А з кожним роком обсяги продаж комп’ютерних ігор все зростають.
Центри-розподільники інформації.
Основними постачальниками електронної інформації на ринку виступають центри-генератори баз даних, центри-розподільники інформації на основі баз даних та інформаційні провайдери. Згідно оцінок спеціалістів витрати на створення баз даних окупаються в середньому за 3-5 років за умови постійного оновлення інформації. Для забезпечення ефективності витрат на підготування баз даних виробник електронної інформації повинен:
орієнтуватися на надання унікальної інформації;
орієнтуватися на значне число користувачів, і для цього передбачати різноманітні засоби доступу до бази даних;
працювати разом із розробниками програмного забезпечення, що полегшують і спрощують використання каналів поширення інформації;
розробляти ефективний механізм ціноутворення відповідно обсягам наданої інформації і її цінності;
застосовувати нові технології, що забезпечують зниження витрат не тільки на етапі поширення інформації, але і для її підготовки, включаючи збір і зберігання.
Щоб уникнути невдалих вкладень у бази даних слід уникати таких негативних факторів:
невідповідність вимогам ринку;
вузьке або дрібне тематичне і видове охоплення;
помилки і неповнота даних;
наявність застарілої інформації або недостатньо часте оновлення даних.
Власники (або генератори інформації) баз даних створюють власні служби у вигляді інформаційних мереж і надають послуги через них. Саме це сприяло появі на ринку інформаційних посередників - провайдерів, під якими розуміються організації або особи, які професійно займаються платним інформаційним обслуговуванням зовнішніх клієнтів на комерційній основі з використанням послуг інформаційних служб, що було пов'язано з усвідомленням корисності і цінності інформації і ростом потреби в інформаційних послугах та перевищенням критичної маси аудиторії користувачів. Проте цей вид діяльності властивий розвинутому інформаційному ринку і в нашій країні поки що не одержав масового поширення. Розвиток сучасних інформаційних послуг у світі стало можливим тільки завдяки тому, що в більшості країн існували загальнодоступні і недорогі служби передачі даних. В Україні ж висока вартість послуг прямого доступу до баз даних не дозволяє цим базам даних набрати критичну масу числа абонентів, що зробили б їхню роботу економічно доцільною.
У сфері побутових послуг сумісне підприємництво приймає широкий розмах, що пов’язується з необхідністю об’єднання професіоналів різних профілів та ресурсів по мірі розвитку тенденції “інформаційних розваг“. Успішно діючі організації цього сектора все в ширших масштабах залучають до створення програмних засобів нові покоління-розробників, які можуть бути розкиданими по цілому світі. Ці взаємодії не будуть повністю трансформуватися у внутрішні, а скоріше навпаки будуватися на представленні долі акцій і системі заохочувальних разових зарплат. Це дозволить розділити можливий ризик, а також можливий прибуток між партнерами, що в усіх відношеннях залишаться незалежними.
В цілому можна сказати, що постачальники інформаційних послуг, які займають передові позиції, повинні поставити перед собою наступні цілі: розширити участь на всіх стадіях створення доданої вартості інформаційного продукту – розробки, синтезу і поширення; захистити діючі на даний час способи створення доданої вартості і види інформаційного продукту від існуючих чи можливих конкурентів; посилити творчий процес при одночасному дотриманні фінансової безпеки.