VID3 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1

VID4 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1

Можливі комбінації виділені чорним кольором.

Для того, щоб розширити число можливих комбінацій можна подати на Виведення «В120» нульовий потенціал, але тут без паяльника вже не обійтися.

Таблиця

Регулювання напруги живлення ядра для 1.5-х вольтних процесорів

Vcore (B)* | 1.30 | 1.35 | 1.40 | 1.45 | 1.50 | 1.55 | 1.60 | 1.65 | 1.70 | 1.75 | 1.80 | 1.85 | 1.90 | 1.95 | 2.00

Vcore (B)** | 1.30 | 1.35 | 1.40 | 1.45 | 1.50 | 1.55 | 1.60 | 1.65 | 1.70 | 1.75 | 1.80 | 1.05 | 1.10 | 1.15 | 1.20

VID0 | 1 | 0 | 1 | 0 | 1 | 0 | 1 | 0 | 1 | 0 | 1 | 0 | 1 | 0 | 1

VID1 | 1 | 1 | 0 | 0 | 1 | 1 | 0 | 0 | 1 | 1 | 0 | 0 | 1 | 1 | 0

VID2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0

VID3 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0

VID4 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0

* Slot1/Socket370 (PPGA/FC-PGA P2/P3/Celeron)

** Socket370 (FC-PGA2 Tualatin)

Сигнали, відповідні контакти яких, необхідно перевести в одиничний стан, тобто ізолювати, помічені цифрами «1».

Висновок

Отже, на тактову частоту ядра процесора, а відповідно й на швидкодію всього комп'ютера, впливає частота системної шини і коефіцієнт множення. Відповідно, в користувача завжди з'являється спокуса змусити процесор працювати на тактовій частоті, що перевищує ту, для якої він призначений. А це можна зробити, підвищивши як частоту системної шини, так і коефіцієнт множення.

Обидва способи активно використовуються, особливо для старих типів процесорів. Іноді можна розігнати процесор мало не на подвоєну частоту. Правда, виробники процесорів посилено цьому чинять опір, вводячи різні обмеження на можливість перевищення коефіцієнта множення. На що дуже "просунуті" користувачі відповідають, наприклад, розкриттям картриджів процесорів (Pentium II, AMD) або відновленням перемичок на корпусі процесора (AMD K7).

З приводу можливості розгону процесорів треба сказати наступне – в цьому процесі є як позитивні чинники, так і дуже негативні.

Спочатку відзначимо, що виробники прагнуть маркірувати свої вироби тією частотою, на якій процесори працюють без збоїв і можуть функціонувати достатньо тривалий час (а це більше 10 років). Відповідно, жоден виробник не буде вказувати меншу частоту, оскільки це скорочує розмір прибутку, одержуваного від продажу процесорів.

Коли процесор розганяє користувач, він свідомо йде на те, що процесор буде працювати в якому-небудь режимі нестійко. Правда, збільшення тактової частоти процесора на один пункт рідко приводить до зависання операційної системи Windows чи улюбленої гри. А от значне збільшення частоти, наприклад, установка для процесора AMD XP+ частоти, вказаної на корпусі (це розрахункова частота щодо продуктивності аналогічного процесора Pentium-4), приводить до нестійкої роботи майже напевно.

Крім того, при розгоні сучасних процесорів слід пам'ятати, що підвищення тактової частоти завжди викликає збільшення температури кристала процесора. А це, як це не сумно, може привести до виходу процесора з ладу через погане охолоджування. Випадок достатньо частий. Також треба розуміти, що збільшення температури кристала завжди супроводжується скороченням терміну служби процесора, оскільки при підвищеній температурі значно швидшають процеси старіння кристала.

Розгоном процесора користуються і шахраї, які сточують заводське маркірування процесора, вказуючи нове, що дозволяє отримати прибуток на їх перепродажі.

Але не все так погано, як може здаватися. Наприклад, для процесорів 486 і перших поколінь Pentium розгін цілком допустимий, правда, не дуже великий. Скажімо, процесор 486-50 відмінно працює на частоті 66 Мгц, а Pentium 150 на частоті 166 Мгц. Так що досвідчений користувач завжди може спробувати акуратно поекспериментувати з частотами. Але слід пам'ятати, що при значному збільшенні частоти системної шини деякі зовнішні пристрої можуть перестати працювати, оскільки, скажімо, тактова частота шини PCI часто встановлюється як половинна частота системної шини. Тому, змінюючи тактову частоту ядра процесора, треба звернути увагу на установку різних параметрів в BIOS.

Підвищення напруги живлення ядра процесора на 10-15%, як правило, вважається умовно безпечним.

На 15-25% – небезпечним, і це залежить від конкретних умов.

Більш ніж на 25% збільшувати напругу не можна. Тим паче, що якщо не допомогло підвищення до 15-25%, не допоможе і далі.

Література