В зв’язку з викладеним очевидно, що поряд з створенням антивірусів необхідно проводити альтернативні підходи нейтралізації вірусів шляхом створення операційних систем, що володіють кращим захистом від вірусів чи розробкою апаратних засобів захисту від вірусів і т.д. Не менше значення мають організаційні заходи і підтримання певної технології захисту від вірусів, що може передбачати: вхідний контроль диску з новим програмним забезпеченням, сегментацію інформації на жорсткому диску, захист системних програм від інфікації, систематичний контроль цілісності та архівування інформації.

Одним із ефективних напрямів протидії вірусам є підвищення вірусозахищеності операційної системи. Це один із шляхів вирішення загальної проблеми, яка звично називається захистом операційної системи. Існує кілька аспектів цієї проблеми, які мають значення, як для операційних систем автономно функціонуючих ЕОМ, так і для мережних операційних систем: попередження можливості несанкціонованого використання і спотворення (знищення) системних ресурсів (ділянок пам’яті, програм і даних самої операційної системи) користувацькими (прикладними) програмами (зокрема, вірусами); забезпечення коректності виконання користувацьких програм, паралельно функціонуючих на одній ЕОМ і які використовують загальні ресурси; виключення можливості несанкціонованого використання прикладними програмами одних користувачів ресурсів, що належать іншим і т.д. Строго кажучи, в мережній операційній системі і апаратних засобах локальної обчислювальної мережі повинні бути реалізовані механізми безпеки. В цьому випадку можна вважати, що операційна система забезпечує захист ресурсів локальної обчислювальної мережі, одним із яких є операційна система, тобто, її складові програми і використовувана системна інформація.