до практично стовідсоткової інтеграції інформаційних технологій різних функціональних підсистем в єдину бізнес модель підприємства, що передбачає існування достатньо великої кількості вимог (часом суперечливих) до інформаційних систем з боку кінцевих користувачів, неоднорідних за своєю кваліфікацією і професійними завданнями.
Пакети прикладних програм, які розробляються в даний час, базуються на концепції організації інформаційних систем четвертого покоління (яка сформувалася на початку 90-х років на базі синтезу централізованої і розподіленої обробки інформації) і повинні задовольняти наступним основним принципам:
повне використання потенціалу настільних систем і середовища розподіленої обробки;
інтеграція різних архітектурних рішень без будь-яких обмежень, тобто побудова абсолютно відкритої системи;
забезпечення максимальної економічності системи;
досягнення якісно нового рівня продуктивності, гнучкості і динамічності організації системи;
паралельна оптимізація структури інформаційної системи, “бізнес - пакетів“ (пакети прикладних програм функціональних підсистем), які підтримуються з допомогою ресурсів інформаційних систем.
Структурним скелетом інформаційної системи четвертого покоління є мережа масштабу підприємства, яка об’єднує локальні мережі станцій-клієнтів в єдине середовище з допомогою базових апаратних і програмних засобів. Тому спостерігається стійка тенденція підвищення інтелектуальності пакетів прикладних програм управління бізнесом, які реалізуються в архітектурі клієнт-сервер.
Задачі автоматизації бізнес - процесів (функціональних підсистем), зв’язаних з конкретними напрямами діяльності підприємства (наприклад, автоматизація розподілу продукції, контроль за інвентаризацією і продажем товарів, виконання електронних трансферних операцій або управління мережею роздрібної торгівлі), передбачають перенесення більшої частини навантаження на локальні сервери відповідних підрозділів компанії.
Аналіз ефективності централізованої і децентралізованої організації системи для програмних засобів різних типів, які складають типовий набір навантаження інформаційної системи, показує, що:
програмне забезпечення загального призначення (текстові редактори, електронні таблиці і т.д.) є практично нечутливим до способу організації системи – децентралізована мережна модель не набагато дешевша централізованої;
ефективність засобів підтримки прийняття рішень в централізованому і децентралізованому варіантах приблизно однакова з невеликою перевагою централізованого варіанту;
для оперативної обробки транзакцій, адміністрування і організації обчислювального процесу інформаційної системи в цілому найкращим рішенням є централізована мережа, в якій і дані і програмне забезпечення зосереджені на сервері, а роль робочих станцій обмежена підтримкою інтерфейсу користувача, що дозволяє приблизно вдвічі підвищити ефективність системи у порівнянні з децентралізованою моделлю.