отримувати необхідну консультацію без виходу з системи. Робота користувача автоматизованого робочого місця реалізується з допомогою меню. Головне меню представляється ієрархічною діалоговою схемою доступу до функцій системи. До пунктів цього меню належать реєстр акціонерів, транзакції (акти купівлі-продажу акцій), дивіденди, налагодження системи, аналітичні розрахунки, сервісні функції. Нормативно-довідкова інформація включає в себе таблицю податків (по суб’єктах оподаткування), класифікатор акціонерів та інші. Класифікатор акціонерів містить ознаки для групування і вибору даних про акціонерів при підготовці вихідних форм. Інформація, яка поступає від користувача в систему під час діалогу, по змісту є або командами виконання тих чи інших операцій, або даними. Команди реалізуються з допомогою багаторівневого меню, яке об’єднує множину доступних користувачу дій в підгрупи, групи і т.д. Їх сукупність відображає прийняту в системі логіку пошуку і роботи. Дані – це інформація числового або текстового характеру, яка розміщається в базі даних. Занесення даних здійснюється з використання екранних форм.
Основні функції автоматизованого робочого місця виконуються після налагодження системи. В процесі налагодження встановлюється значення реквізитів акціонерного товариства, випуску акцій і прав доступу. Вибір того чи іншого меню призначений для вводу і модифікації даних про власників акцій, їх адресах, номерах особистих рахунків, контролю рахунків-депозитів, формування і друку сертифікатів і т.д. Система дозволяє отримувати виписки з рахунків акціонерів, формувати і готувати підсумкові документи про рух акцій за довільний період (список акціонерів, список для голосування, розподіл акцій, обіг по рахунку, первинне розміщення акцій).
Система виконує аналітичні розрахунки по групах даних: реєстр, транзакції, дивіденди. Розрахунки можуть виконуватися в розрізах різних кваліфікаційних ознак: по типах акцій і акціонерів, по звітних періодах. Результати розрахунків можуть подаватися в графічному вигляді.
Напрямки розвитку автоматизованих робочих місць.
Останнім часом появилася тенденція до створення універсальних автоматизованих робочого місця, які обслуговують декілька предметних ділянок. Пошук раціональних шляхів проектування ведеться по таких напрямках: розробка типових проектних рішень, що зафіксовано в пакетах прикладних програм, рішення економічних задач з наступною прив’язкою до конкретних умов впровадження та функціонування, розробка автоматизованих систем управління.
Тільки нові технічні та технологічні рішення дозволяють здійснити новий підхід до організації управлінської діяльності економічного об'єкта, як праці інженера, що отримало назву “реінжинірінг”. Цей термін був введений М.Хаммером. “Реінжинірінг” передбачає радикальне перепроектування ділових процесів (бізнес-процесів) для досягнення різкого, стрибкоподібного покращання показників вартості, якості, сервісу, темпів розвитку на основі впровадження нових інформаційних технологій. Він спрямований на перебудову економічної діяльності економічного об'єкта на базі нової інформаційної технології. Реінжинірінгу насамперед підлягають вже існуючі інформаційні технології.
2. Процеси агрегування та глобалізації офісної діяльності.
Призначення електронного офісу.
Ключем до вирішення проблеми підвищення рівня ефективності діяльності персоналу будь-якого офісу вважається впровадження електронного (автоматизованого) офісу. Мова йде про комплексне використання:
сучасних технічних та програмних засобів для автоматизації процедур і функцій управління (обробка текстів, їх редагування, збереження та пошук, передача інформації по каналах зв’язку всередині офісу та за його межі, інформаційне обслуговування персоналу офісу, деякі аспекти підготовки і прийняття рішення і т.д.);
засобів програмної підтримки;
підходів до проектування приміщень;
охорони праці персоналу.
Для кожного співробітника офісу (або групи співробітників) розробляється і оснащується автоматизоване робоче місце, професійно орієнтоване на виконання конкретних функцій управління. Така орієнтація здійснюється шляхом підбору та встановлення відповідного програмного забезпечення. До складу типового автоматизованого місця входить персональний комп’ютер та необхідні додаткові вбудовані пристрої, які розширюють його функціональні можливості, і периферійне обладнання (принтер, сканер, графопобудовувач). Крім того кожне робоче місце забезпечується потрібною організаційною технікою у відповідності до функціональних завдань.
Сфера інтелектуальної праці в офісах на 80% складається з трьох видів професійно-фундаментальної діяльності: маркетинг і торгівля, проектування і аналіз, управління операціями; на останні 20% припадають на такі сфери, як постачання, кадри, фінанси і право, які природно мають різну атрибутику. Потенційний економічний ефект для сфери маркетингу та торгівлі пов’язується не тільки із зниженням витрат і покращенням координації діяльності, але і зі збільшенням прибутковості та конкурентоспроможності організації і кращим задоволенням запитів споживачів. Крім того, маркетинг та торгівля залишаються джерелами інформації, яка життєво необхідна для кожної організації, так, як діяльність практично всіх складових відділів залежить від якості інформації про стан на ринку та її використання. Проте досягнення успіху в діяльності організацій шляхом забезпечення працівників офісним обладнанням визначається не тільки правильним вибором конкретної сфери її використання – в більшості цей успіх залежить від відношення користувачів.
Основні етапи розвитку електронних офісів.
Впровадження електронних офісів стало реальністю завдяки досягненням в галузях виробництва комп’ютерної техніки та високоефективних засобів організаційної техніки. Не дивлячись на короткий термін існування електронний офіс вже пройшов три стадії розвитку.
Для першого етапу була характерною орієнтація на автоматизацію рутинних, часто повторюваних операцій, яка здійснювалась секретарями або технічним персоналом організації. Характерним прикладом таких робіт є машинодрукарські роботи. Для підвищення продуктивності праці при їх виконанні були створені, так звані пристрої обробки текстів, які дозволили швидко виправляти та редагувати різні документи, а також створювати і використовувати шаблони при підготовці документів.
На другому етапі розвитку електронних офісів окремі пристрої об’єднувалися за допомогою внутрішніх ліній в єдину мережу, що дозволяло виконувати ряд додаткових функцій, таких, як автоматизований зв’язок між різними робочими місцями, сумісна робота над документами, автоматизований контроль за виконанням документів і т.д.
Третій етап розвитку електронних офісів пов’язаний з широким застосуванням персональних комп’ютерів і створенням на їх основі автоматизованих робочих місць. Ці автоматизовані робочі місця об’єднувалися за допомогою комутаційних засобів в єдину систему (мережу), яка забезпечувала