По-перше, всі системні програмні модулі знаходяться в своїх особистих ВАП, і доступ лддо них зі сторони ПП неможливий. Ядро системи і декілька драйверів працюють у нульовому кільці в окремому адресному просторі.

По-друге, інші програмні модулі самої ОС, які виступають як серверні процеси по відношенню до ПП, функціонують також у своєму особистому системному ВАП, невидимому для прикладних процесів.

ПП виділя.ться 2 Гбайти локального лінійного простору від границі 64 кб до 2 Гбайт.

Для 16-розрядних прикладних Windows програм ОС Windows NT реалізує сеанси Windows on Windows. На відміну від Windows95/98 Windows NT дає можливість виконувати 16-розрядні Windows індивідуально в особистих просторах пам’яті або сумісно в розподіленому адресному просторі.

В системах WindowsNT 4.0 об’єкти, які створюються і використовуються додатками і ОС, зберігаються в так званих пулах пам’яті. Доступ до цих пулів може бути отриманий тільки в привілегійованому режимі роботи процесора, в якому працюють компоненти ОС. Тому для того, щоб об’єкти, які зберігаються в пулах, стали видимі тредам додатків, ці треди повинні переключитися в привілегійований режим.

Неризедентний пул мімтить об’єкти, які можуть бути при необхідності вигружені на диск. Резидентний пул мімтить об’єкти, які мають постійно знаходитися в пам’яті. Вихідний розмір пулів визначається об’ємом фізичної пам’яті, доступної WindowsNT. Внаслідок цього розмір пула встановлюється динамічно і, залежності від працюючих в системі додатків і сервісів, буде мінятися в широкому діапазоні.

Вся ВП у WindowsNT розділяється на класи: зарезервовану, виділену і доступну.

- зарезервована пам’ять представляє собою набір неперервних адресів, які диспетчер ВП виділяє для процеса, але не враховує в загальній квоті пам’яті процеси до тих пір, поки вона не буде фактично використана. Коли процесу потрібно виконати запис в пам’ять, йому виділяється потрібний об’єм із зарезервованої пам’яті.

- пам’ять виділена, якщо диспетчер резервує для неї місце у файлі Pagefile.sys на той випадок, коли потрібно ви грузити вмістиме пам’яті на диск. Об’єм виділеної пам’яті процема характеризує фактично потрібний йому об’єм пам’яті. Виділена пам’ять розміром файла підкачки. Обмежений об’єм виділеної пам’яті в системі визначається тим, який об’єм пам’яті можна виділити процесам без збільшення розмірів файла підкачки. Якщо в системі є достатній об’єм дискового простору, то файл підкачки може бути збільшений і буде розширений обмежений об’єм виділеної пам’яті.

Вся пам’ять яка не є ні виділеною, ні зарезервованою є доступною. До доступної відноситься вільна пам’ять, обтулена пам’ять, а також пам’ять, яка знаходиться в списку очікування, яка була знищена із робочого набору процеса, але може бути викликана з них.