У випадку відмови одного із процесорів симетричні системи, як правило, порівняно просто реконфігуруються, що є їхньою більшою перевагою погано реконфігуруються - асиметричними системами.

Симетрична й асиметрична організація обчислювального процесу в мультипроцесорній системі не зв'язана прямо із симетричною або асиметричною архітектурою, вона визначається типом ОС. Так, у симетричних архітектурах обчислювальний процес може бути організований як симетричним образом, так і асиметричним. Однак асиметрична архітектура неодмінно спричиняє й асиметричний спосіб організації обчислень.

2.2. Мікропроцесори.

Невід'ємним компонентом будь-якої ЕОМ є ЦП. У сучасних ПК функції ЦП виконують мікропроцесори. Найчастіше це велика інтегральна схема, що представляє собою кремнієвий кристал у пластмасовому, керамічному чи металокерамічному корпусі, на якому розташовані висновки для прийому і видачі електричних сигналів. Ступінь інтеграції інтегральної схеми визначається розміром кристала і кількістю розміщених у ньому транзисторів.

Основні функції мікропроцесора - виконання обчислень, пересилання даних між внутрішніми регістрами, керування ходом обчислювального процесу. Мікропроцесор безпосередньо взаємодіє з ОП і контролерами системної плати. Головними носіями інформації усередині процесора служать регістри.

До складу мікропроцесора входять АЛП, пристрій керування, внутрішні регістри. Пристрій керування виробляє керуючі сигнали для виконання команд, АЛП - арифметичні і логічні операції над даними. Воно може складатися з декількох блоків, наприклад блоку обробки цілих чисел і блоку обробки чисел із плаваючою комою.

У сучасних мікропроцесорах в основу роботи кожного блоку покладений принцип конвеєра, що заключається у наступному. Реалізація кожної машинної команди розбивається на окремі етапи (як правило, це вибірка команди з пам'яті, декодування, виконання і запис результату). Виконання наступної команди програми може бути почате до завершення попередньої (наприклад, поки перша команда виконується, друга може декодуватися, третя - вибиратися і т.д.). Таким чином, одночасно мікропроцесор виконує наступні одну за одною команди програми, і час на виконання кожної команди зменшується в кілька разів. Якщо в мікропроцесорі мається кілька блоків обробки, в основу роботи яких покладений принцип конвеєра, то його архітектуру називають суперскалярною.

Головна характеристика мікропроцесора - його швидкодія, що у значній мірі залежить від тактової частоти мікропроцесора. Важливою є також архітектура мікропроцесора, що визначає, які дані він може обробляти, які машинні інструкції входять у набір виконуваних їм команд, як відбувається обробка даних, який обсяг внутрішньої пам'яті мікропроцесора.

У складі пристроїв мікропроцесора може бути присутня зверх-оперативна, чи кеш-пам'ять, що забезпечує більш швидку передачу інформації в мікропроцесор, чим з ОП. У сучасних мікропроцесорів може бути кеш-пам'ять першого рівня, що звичайно убудована в той же кристал і працює на однаковій з мікропроцесором частоті. Для деяких мікропроцесорів передбачена ще кеш-пам'ять другого рівня. Існують два способи організації такої пам'яті: загальна, коли команди і дані зберігаються разом, і розділена, коли вони зберігаються в різних місцях.

Більшість задач, розв'язуваних на ПК, не вимагає складних математичних обчислень. Це відноситься до роботи з текстовими даними, базами даних, мережними OC. В інших випадках - при рішенні складних математичних і фізичних задач, задач моделювання, при роботі з тривимірною графікою, електронними таблицями, виробничими пакетами - важливим параметром є швидкість наповнення операцій з плаваючою комою, на які універсальні процесори витрачають досить багато часу. Для таких задач у деяких комп'ютерах передбачене використання спеціального пристрою, називаного математичним співпроцесором.

Математичний співпроцесор - спеціалізована інтегральна мікросхема, що працює у взаємодії з ЦП і призначена для виконання математичних операцій з коми, що плаває.

3. Системні компоненти ПК

На протязі останніх сорока років спостерігається експоненційне зростання потужностей інформаційних технологій. Основні показники інформаційних комп'ютерних і комунікаційних технологій збільшуються в геометричній прогресії. Так само за останні роки зростають показники потужності і швидкодії комп'ютерних пристроїв при незмінній ціні. Першим експоненціальне зростання комп'ютерної індустрії виявив у 1965 році один із фундаторів компанії Intel Гордон Мур. Малюючи для чергового виступу графік росту продуктивності мікросхем, він зауважив надзвичайну закономірність: у кожному новому кристалі розміщалося приблизно вдвічі більше транзисторів, ніж у попередньому, а з'являлися нові мікросхеми через рівні проміжки часу - через півтора-два роки після попередньої.

Закон Мура стверджує, що кожні півтора – два роки потужність інформаційних технологій зростає в два рази, в той час як ціна залишається незмінною.

Закон Мура є лише математичним виразом загальних процесів інформаційної епохи. Більшість спеціалістів вважає, що не можна назвати якусь одну причину цього процесу. Скоріше це саморегулюючий або в значній мірі регульований економічний цикл, вектор взаємодії реклами, людських очікувань, технологічних досягнень і, звичайно, величезних інвестицій в інформаційні технології.

Архітектура ЕОМ зв'язана з набором якостей машини, що впливають на її взаємодію з користувачем. Архітектура ЕОМ визначається сукупністю її властивостей і характеристик, що повинний знати програміст для ефективного використання ЕОМ при рішенні своїх задач (система команд ЕОМ, способи адресації інформації, розподіл пам'яті і т.д.).

Будь-яка ЕОМ (у тому числі і ПК) для виконання своїх функцій повинна мати мінімальний набір функціональних блоків:*

блок для виконання арифметичних і логічних операцій(арифметично-логічний пристрій - АЛП); *

блок для