Особливості електронної інформації
Процеси інформатизації.
Перехід людства до віку інформації.
Якщо книгодрукування поклало початок паперової технології обробки інформації, то поява комп’ютерів відкрила можливості застосування безпаперової технології та створення автоматизованих систем обробки інформації. Телефонний зв’язок, а пізніше спеціальні мережі передачі даних стали надійною технічною основою для інтеграції комп’ютерів в обчислювальні комплекси і розподілені мережі. На цій технічній основі створюються комп’ютерні мережі з розподіленими базами даних, багатофункціональні автоматизовані інформаційні системи різноманітного призначення, розвинуті комунікації з широким спектром послуг, які становлять на сьогодні суть нових інформаційних технологій в організаціях.
Остання чверть ХХ століття увійде в історію людства, як період значних здобутків у багатьох галузях науки і техніки, які стали основою науково-технічного прогресу. Промислово розвинуті країни почали перехід від віку енергетики до віку інформації, який характеризується:
по-перше, подвоєнням обсягів інформації у світі кожні 2-3 роки (так лише за останні три десятиріччя загальні обсяги використовуваної інформації в організаціях зросли у 150-200 разів);
по-друге, зростанням матеріальних затрат на збереження, пересилання, обробку інформації до обсягів, що на даний час перевищують аналогічні витрати на енергетику.
На сучасному етапі розвитку людства спостерігаються рекордні темпи росту інформаційних потоків, з якими важко впоратися традиційними способами. Достатньо сказати, що кількість публікацій у світі подвоюється кожні 10-15 років, число телефонних каналів зростає вдвічі за період близько 11 років, за такий же період число автоматизованих систем даних зростає на порядок. Всесвітній книжковий фонд становить вже понад півтори мільярди назв. Фонд патентних документів біля тридцяти мільйонів, і він щорічно збільшується приблизно на один мільйон документів. Досягнення останніх років в галузі інформатики, обробки інформації та комунікацій призвели до створення нової системи знань, яка кардинально вплинула на розвиток практичного життя суспільства, в тому числі і на економічне осмислення його розвитку. Інформація претендує стати найважливішим ресурсом суспільства і вже стала невід’ємним фактором діяльності організацій на всіх рівнях. Сьогодні переважна більшість спеціалістів виділяє інформацію, як четвертий фактор виробництва, поряд з фінансовими, матеріальними і трудовими ресурсами.
Розвиток понять про інформаційне суспільство.
Сьогодні прийнято думати, що розвиток мережі INTERNET став вирішальним кроком на шляху до інформаційного суспільства. Тому теперішнє суспільство, у якому мережа INTERNET та інші засоби масової комунікації відіграють усе помітнішу роль, прийнято називати інформаційним - на противагу вчорашньому індустріальному. Проте, зміст поширюваного поняття "інформаційне суспільство" не співпадає з моделями, описаними у роботах Д.Белла, А. Турена, З. Бжезінського, А.Тоффлера. ***Узагальнюючи написане соціологами і футурологами в 60-90-ті роки XX сторіччя, можна, так описати уявне інформаційне суспільство:
Визначальним чинником громадського життя в цілому стане теоретичне знання. Економічні і соціальні функції капіталу перейдуть до інформації. Ядром соціальної організації, головним соціальним інститутом стане університет, як центр виробництва, переробки і накопичення знання. Промислова корпорація втратить чільну роль. Рівень знань, а не власність, стане визначальним чинником соціальної диференціації. Розподіл на "заможних" і "незаможних" набуде принципово нового характеру, в якому привілейований прошарок утворять поінформовані, неінформовані - це "нові бідні". Осередок соціальних конфліктів переміститься з економічної сфери в сферу культури. Основний конфлікт переміститься в сферу "надборотьби" між тими, хто підтримує стару традиційну культуру, і представниками нової. Її результатом стане становлення нових і занепад старих соціальних інститутів. Інфраструктурою інформаційного суспільства повинна стати нова "інтелектуальна", а не "механічна" техніка. Соціальна організація й інформаційні технології утворять "симбіоз". Суспільство вступить в "технотронну еру", коли соціальні процеси зможуть програмуватися.
Сучасне розуміння інформаційного суспільства дещо змінилося. В його основі лежить нове відношення до інформації. Щоб зрозуміти це, потрібно чітко розрізняти повідомлення (або послання), інтерпретацію (або сприйняття) і комунікацію. Повідомлення (message) - це "річ" або ж “матеріалізований продукт“ інтелектуальної діяльності людини. Інтерпретація - це "думка", тобто знання, що одержується. Комунікація - це лише операція передачі, трансляції. Сьогодні в комп’ютерних мережах саме ця операція трансляції стала визначальною ланкою в тріаді повідомлення - комунікація - інтерпретація. Дивлячись на сучасних політиків, біржових брокерів, менеджерів, неважко зауважити, що більше поінформована людина - це не та, яка найбільше знає, а та, яка здійснює найбільше число своєчасних комунікацій. Тільки інформація, як комунікація, а не, як знання або предмет, спроможна викликати нові операції. Це відбувається тому, що інформація не стільки ресурс, скільки мотив діяльності. Тому в сучасному суспільстві інформація - це двигун та основа діяльності, тоді, як у традиційному суспільстві, вона ніяк не могла претендувати на таку роль. Отже, на сьогодні в інформації найважливіше - це комунікація, що спонукає до дії. Головним феноменом нашої епохи стали не гігантські електронні банки даних і штучний інтелект, а Internet, у якому не створюється ніякого знання, але який зате багаторазово збільшує можливості здійснення комунікацій.
Вчені стверджують, що в США сформоване інформаційне суспільство. Сьогодні мережа INTERNET забезпечує роботу всіх державних і наукових установ США. Вона охоплює всі серйозні суб'єкти господарської діяльності Північної Америки. Електронне спілкування через мережу стало незамінним засобом ділового спілкування, перевищивши інформативність звичайного.
Напрямки проведення інформатизації суспільства.
Мета створення, функціонування та широкого розповсюдження інформаційних технологій полягає у вирішенні проблем інформатизації суспільства і всієї життєдіяльності в країні. Під інформатизацією суспільства будемо розуміти повсюдне впровадження комплексу заходів, які спрямовуються на забезпечення повного і своєчасного використання достовірної інформації, узагальнених знань у всіх соціально значимих видах людської діяльності. Ці заходи забезпечать не тільки зростання економічних показників розвитку народного господарства, але і отримання якісних наукових