жорстких дисків є впорядкування збережених на цих пристроях файлів програм і даних. Дійсно, в процесі роботи комп'ютера часто проводиться запис, стирання і зміна довжини файлів. Багаторазове виконання даних дій приводить до того, що значна кількість файлів перетворюється на розірвані ланцюжки, частини яких, або інакше фрагменти, довільно розкидані по робочому простору жорсткого диска. Процес такої фрагментації файлів зв'язаний з тим, що файли пишуться на жорсткий диск з урахуванням вільного простору, що з'явився на ньому в процесі стирання інших файлів. Окрім цього, безперервність файлів часто порушується при збільшенні їх розмірів в процесі зміни. При пошуку і зчитуванні таких розрізнених ланцюжків файлів, розподілених по диску – фрагментованих файлів, головка жорсткого диска неодноразово механічно переміщається і позиціються. На це, звичайно, вимагається значно більше часу, ніж на пошук і зчитування безперервного файлу, коли просторова зміна положення головки мінімізована.
Збільшити швидкість зчитування фрагментованих файлів можна після попередньої дефрагментації диска. Цю операцію доцільно періодично проводити за допомогою використання спеціальних програмних засобів. Наприклад, за допомогою файлів defrag.exe з пакету MS-DOS 6.xx або speedisk.exe з Norton Utilities. В системах Windows 9x є спеціальні програми для виконання даної операції – Дефрагментація диска (Defrag). Необхідно відзначити, що перед дефрагментацією доцільно виконати перевірку диска програмою Перевірка диска (ScanDisk).
У стандартний комплект Windows 98 входить програма оптимізації, або дефрагментації, дисків. Вона перерозподіляє файли на диску так, щоб вони поміщалися в нерозривних блоках, а все вільне місце змістилося в кінець диска.
Перед дефрагментацією бажано протестувати диск програмою Scandisk, щоб упевнитися, що запис на диск відбуватиметься нормально. Програма дефрагментації запускається за допомогою кнопки Пуск і знаходиться в меню Пуск \ Программы \ Стандартные \ Служебные программы \ Дефрагмелтация диска. Відразу після запуску з'являється вікно із списком, в якому можна вибрати диск для дефрагментації (рис. 2.1).
Рис. 2.. Вибір диска для дефрагментації
Кнопка Настройка дозволяє викликати вікно, наведене на рис. 2.2. що дозволяє зробити нескладну настройку параметрів дефрагментації.
Рис. 2.. Діалогове вікно настройки параметрів дефрагментації диска
Процес оптимізації диска починається після натиснення кнопки ОК. Він може тривати досить довго, залежно від швидкодії комп'ютера і ступеня фрагментації ємності диску.
Хоча принципово під час оптимізації допускається робота з іншими додатками, це не можна рекомендувати, по-перше, через те, що різко зростає ризик помилки і втрати інформації, оскільки постійно відбувається новий запис даних на диск, а по-друге, навіть якщо помилка й не відбудеться, робота всіх додатків, і особливо дефрагментатора, буде різко сповільнена з тієї ж причини.
У ході оптимізації у вікні програми можна натискувати кнопку Сведения, після чого воно приймає вигляд, як на рис. 2.3. У вікні показується поверхня диску із зайнятими і вільними ділянками.
Рис. 2.. Схема поверхні диска при оптимізації
Натискуючи кнопку Легенда, можна проглянути список умовних позначень, які використані в схемі поверхні диска (рис. 2.4).
Рис. 2.. Перелік умовних позначень схеми поверхні
Дефрагментацію диска слід виконувати регулярно. Її частота залежить від того, як часто записуються і стираються нові дані на диску. Звичайно достатньо виконувати процедуру оптимізації раз на місяць.
Необхідно відзначити, що проблема зниження продуктивності за рахунок фрагментації файлів, розташованих на жорстких дисках, характерна не тільки для операційних систем Windows 9x, але й для більш досконалих Windows NT 4.0, Windows 2000 і Windows XP. Існує поширена думка, що файлова система NTFS, яка підтримується даними операційними системами, влаштована таким чином, що файли практично не фрагментуються. Всупереч цій думці, фрагментація файлів існує і для NTFS, хоча ця проблема не стоїть так гостро в порівнянні з файловими системами FAT16 і FAT32.
На жаль, в операційній системі Windows NT 4.0 не існує вбудованої програми дефрагментації як, наприклад, в Windows 95 і Windows 98. Тому у разі Windows NT 4.0 для дефрагментації файлів, розташованих на жорстких дисках, звичайно використовуються зовнішні програми, спеціально розроблені для цієї операційної системи. Найбільше поширення набула програма Norton Speed Disk. Ця програма добре підходить для файлової системи NTFS.
До достоїнств цієї програми можна віднести наступні особливості:
оптимізація MFT (Master File Table);
можливість розмістити будь-який файл або на початку розділу, або в кінці розділу, або в кінці всіх файлів (після даних);
дефрагментація папок і swap-файлу (тільки для розділів NTFS);
робота по розкладу (scheduling);
можливість дефрагментації одночасно декількох розділів;
діагностика диска і виправлення помилок за допомогою вбудованої програми перевірки;
виведення докладної інформації про фрагментацію диска і результати роботи;
аналіз ступеня фрагментації файлів.
Необхідно відзначити, що вказана програма Norton Speed Disk не є єдиною програмою, що здійснює дефрагментацію файлів на жорстких дисках комп'ютера. На ринку програмного забезпечення існують й інші програмні засоби, здатні забезпечити дефрагментацію файлів в операційних системах Windows NT і Windows 2000. Як приклад подібних засобів можна навести такі програми, як Diskeeper, O&O Defrag, Contig, PerfectDisk і т.д.
Що стосується операційної системи Windows 2000, то, на відміну від Windows NT, вона має вбудований дефрагментатор, створений на основі відомої програми Diskeeper. Дана програма має простий інтерфейс і володіє схожими характеристиками з відомими засобами Norton Speed Disk. Проте програма Diskeeper працює через так званий API-інтерфейс, що не завжди буває оптимальним, особливо для файлової системи NTFS. Прийнято вважати, що програма Norton Speed Disk, робота якої побудована інакше, ніж біля Diskeeper, більш ефективна і надійна в роботі.
Рис. 2.. Програма дефрагментації Diskeeper
3. Збільшення місткості
Одним із засобів підвищення інформаційної місткості жорстких дисків є вибір оптимального розміру кластерів. Всі дані, збережені