У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


Оператори циклу. Середовище програмування Pascal

З М І С Т

1. Оператори циклу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

1.1. Команда циклу з параметром (for) . . . . . . . . . . . . . 3

1.2. Команда циклу з передумовою (while) . . . . . . . . . . . 4

1.3. Команда циклу з післяумовою (repeat) . . . . . . . . . . . 6

2. Середовище програмування Turbo Pascal 7.0 . . . . . . . . . . . . 7

1. Оператори циклу.

Цикл — це процес виконання певного набору команд деяку кількість разів. Цикл реалізують або за допомогою конструкції if–goto, або, що значно ефективніше, за допомогою команд циклу. Є три види команд циклів: з параметром, з передумовою та з післяумовою.

1.1. Команда циклу з параметром (for)

Розглянемо команду циклу з параметром – for. Є два різновиди команди for. Розглянемо перший:

for < параметр >:=<вираз 1> to <вираз 2> do <команда 1>;

Тут параметр — це зміна цілого, символьного, логічного або перерахованого типу, а вирази 1 і 2 задають початкове та кінцеве значення параметра.

Дія команди. Параметрові циклу присвоюється значення виразу 1. якщо це значення менше-рівне, ніж значення виразу 2, то виконується команда 1. Після виконання команди 1 значення параметра автоматично збільшується на 1 і знову порівнюється зі значенням виразу 2 і т.д. Коли значення параметра стане більшим, ніж значення виразу 2, то виконується наступна після циклу команда.

Приклад. Нехай s=0. Після виконання команди циклу

for i:=4 to 6 do begin s:=s+і; z:=2*i end;

зміна s набуде значення 0+4+5+6=15, а зміна z — 12.

Розглянемо другий різновид команди циклу for:

for < параметр >:=<вираз 1> downto <вираз 2> do <команда 1>;

Ця команда діє як попередня, але крок зміни параметра є -1.

Приклад. Нехай s=0. після виконання команди циклу

for i:=6 downto 4 do begin s:=s+і; z:=2*i end;

зміна s набуде значення 0+6+5+4=15, а зміна z— 8.

Значення параметра в середині циклу змінювати не можна.

Приклад. Побудувати таблицю відповідності між унціями та грами, якщо 1 унція = 28,353495 г. Початкове значення кількості унцій (uncia), крок зміни (krok) цього значення та кількість рядків (kil) у таблиці задати самостійно у режимі діалогу.

program Mira;

uses Crt;

const line=’-------------------’;

var uncia, gramy, krok: real; i, kil: integer;

begin

clrscr;

write (‘Введіть початкове значення, крок зміни та’);

writeln(‘кількість рядків у таблиці’);

readln(uncia, krok, kil);

writeln; {Формуємо порожній рядок}

writeln(line); {Формуємо заголовок таблиці}

writeln(’Унції Грами’);

writeln(line);

for i:=1 to kil do {Виводимо таблицю на екран}

begin

gramy:=28.353495*uncial;

writeln(uncia:5:2,’ ’, gramy:10:6);

uncia:=uncia+krok;

end;

writeln(line); readln

end.

1.2. Команда циклу з передумовою (while) має вигляд

while < логічний вираз > do <команда 1>;

Дія команди. Доки значення логічного виразу істинне, виконується команда 1. Істинний логічний вираз описує умову продовження процесу виконання команди циклу.

Приклад. Нехай змінні x, s мають значення х=4, s=0. Після виконання команди

while x<=8 do begin s:=s+x; x:= x +1 end;

вони набудуть значень s=4+5+6+7+8=30, x=9

Приклад. Вивести таблицю чисел від 20 до 30, їхні квадрати та куби за допомогою команди можна while так:

i := 20;

while i <= 30 do

begin

writeln(i:4, i*i:6, i*i:8);

i :=i+1

end;

Приклад. Визначити дійсне додатне число а, для якого виконується співвідношення а/2=0 в комп’ютерній арифметиці дійсних чисел. Таке число характеризує нижню додатну межу типу даних real.

program MinRealNumber;

uses Crt;

var a : real;

begin

clrscr;

a := 1;

while a/2>0 do a := a/2;

writeln(’a =’, a); {Відповідь: а = 2.9Е-39}

readln

end.

1.3. Команда циклу з післяумовою (repeat) має вигляд

repit < команди > until < логічний вираз >;

Дія команди. Команди виконуються в циклі, доки значення логічного виразу не стане істинним. Істинний логічний вираз задає умову виходу з циклу.

Приклад. Нехай змінні x, y мають значення х=5, y=0. У результаті виконання команди

Repeat y:=y+x; z:=2*x-2 until x<=1;

Змінні у, z, x набудуть значень у=0+5+3=8, z=6, x-=1.

2. Середовище програмування Turbo Pascal 7.0.

Поширені два середовища програмування мовою Паскаль: Turbo Pascal 7.0 і Borland Pascal для MS-DOS і Windows. Вони призначені для підготовки текстів програм мовою Паскаль та їхнього виконання. Принципи складання програм (окрім роботи з графікою у Windows) для них одинакові.

Основні файли середовища Turbo Pascal 7.0 такі: turbo.exe (основний виконуваний файл, обсяг 402 Кбайт), turbo.tpl (бібліотека, 48 Кбайт, однак може залежати від конфігурації), turbo.tph (допомога, 730 Кбайт), graph.tpu (модуль для роботи з графікою, 33 Кбайти).

Для входу у середовище треба виконати команду turbo.exe. У верхньому рядку екрана буде розташоване головне меню, а в нижньому — опис деяких функціональних клавіш.

Щоб активізувати (увійти в) головне меню, потрібно натиснути на клавішу F10. У розпорядженні користувача будуть такі пункти меню:

File — для роботи з файлами;

Edit — для редагування файлу;

Search — для відшукання чи заміни заданого фрагмента тексту;

Run — для виконання програми;

Compile — для компіляції програми та створення ехе-файлу;

Debug — для налагодження програми;

Options — для конфігурування середовища;

Window — для конфігурування вікон і роботи з ними;

Help — для надання допомоги.

Потрібний пункт вибирають стрілками переміщення курсора, або мишкою і натискають на клавішу вводу. Можна скористатися комбінацією клавіш Alt+<висвітлена буква>: натиснувши й утримуючи клавішу клавішу Alt, натискають на клавішу з висвітленою буквою і відпускають обидві клавіші.

Розглянемо


Сторінки: 1 2