Нарешті, до цього класу системного програмного забезпечення слід віднести і емулятори, що дозволяють змоделювати в одній ОС яку-небудь іншу машину або ОС. Так, відома система емуляції WMWARE, яка дозволяє запустити в середовищі Linux будь-яку іншу ОС, наприклад Windows. Можна, навпаки, створити емулятор, що працює в середовищі Windows, який дозволить змоделювати комп'ютер, що працює під управлінням будь-якої ОС, у тому числі і під Linux.

Таким чином, термін операційне середовище означає відповідний інтерфейс, необхідний програмам для звернення до ОС з метою одержати певний сервіс - виконати операцію в/в, одержати або звільнити ділянку пам'яті і т.д.

3. Система програмування на мал. 1 представлена перш за все такими компонентами, як транслятор з відповідної мови, бібліотеки підпрограм, редактори, компонувальники і відладчики. Не буває самостійних (відірваних від ОС) систем програмування. Будь-яка система програмування може працювати тільки у відповідній ОС, під яку вона і створена, проте при цьому вона може дозволяти розробляти програмне забезпечення і під інші ОС. Наприклад, одна з популярних систем програмування на мові C/C++ від фірми Watcom для OS/2 дозволяє одержувати програми і для самої OS/2, і для DOS, і для Windows.

У тому випадку, коли створювані програми повинні працювати зовсім на іншій апаратній базі, говорять про крос-системи. Так, для ПК на базі мікропроцесорів сімейства i80x86 є велика кількість крос-систем, що дозволяють створювати програмне забезпечення для різних мікропроцесорів і мікроконтролерів.

4.Під утилітами розуміють спеціальні системні програми, з по потужністю яких можна як обслуговувати саму ОС, так і готувати для роботи носії даних, виконувати перекодування даних, здійснювати оптимізацію розміщення даних на носії і про переводити деякі інші роботи, пов'язані з обслуговуванням обчислювач ний системи. До утиліт слід віднести і програму розбиття накопичувача на магнітних дисках на розділи, і програму форматування, і програму перенесення основних системних файлів самої ОС. Також до утиліт відносять ця і відомі комплекси програм від фірми Symantec, що носять ім'я Пітера Нортона (творця цієї фірми і співавтора популярного набору утиліт для перших IBM PC). Природно, що утиліти можуть працювати тільки у відповідній операційній середовищу.

2.Основні поняття

Сукупність програм і супроводжуючої їх документації, призначена для рішення завдань на ПК, називається програмне забезпечення (ПЗ) (software). Програмне забезпечення ділиться на системне й прикладне.

Програмне забезпечення, необхідне для керування комп'ютером, для створення й підтримки виконання інших програм користувача, а також для надання користувачеві набору всіляких послуг, називається системним програмним забезпеченням (system software).

Системне програмне забезпечення можна класифікувати в такий спосіб: операційні системи, сервісні системи, програмно-інструментальні засоби й системи технічного обслуговування (мал.2).

Рис.2. Класифікація програмного забезпечення

У наборі системних програмних продуктів головне місце займають ОС (operating system). Операційна система (ОС) - сукупність програм, які керують роботою всіх пристроїв ПК і процесом виконання ПП. ОС бере на себе виконання таких операцій, як контроль працездатності обладнання ПК; виконання процедури початкового завантаження; керування роботою всіх пристроїв ПК; керування файловою системою; взаємодія користувача із ПК; завантаження й виконання прикладних програм; розподіл ресурсів ПК, таких, як оперативна пам'ять, процесорний час і периферійні пристрої між прикладними програмами.

Головними відмінними рисами сучасних ОС є:

До числа таких ОС насамперед відносяться: Windows 9х фірми MS, Windows NT (NT - Hew Technology - "нова технологія") фірми MS, OS/2 War фірми IBM, операційні системи сімейства UNIX.

Сервісні системи розширюють можливості ОС, надаючи користувачеві, а також виконуваним програмам набір різноманітних додаткових послуг. До сервісних систем відносять оболонки, утиліти й операційні середовища.

Оболонка операційної системи - це програмний продукт, що робить спілкування користувача з комп'ютером більш комфортним. У зв'язку з недосконалістю користувацького інтерфейсу операційних систем сімейства DOS було розроблено кілька операційних оболонок. Найбільшу популярність серед користувачів ПК одержала операційна оболонка Norton Commander, створена компанією Peter Norton Computing.

Утиліти - це службові програми, які надають користувачеві ряд додаткових послуг. До утиліт відносять наступні програмні засоби: дискові компресори; дискові дефрагментаторы; програми резервного копіювання даних; архіватори; програми, оптимізуючі використання оперативної пам'яті; програми захисту й відновлення даних; антивірусні програми й ін.

Розходження між операційними оболонками й операційними середовищами досить умовні. У ряді літературних джерел вони стерті, тому що операційне середовище має всі ознаки оболонки, за винятком того, що остання не формує нового середовища виконання програм. Це є функцією лише операційної системи. У свою чергу, операційне середовище не можна назвати операційною системою, тому що вона не може функціонувати самостійно. Виходячи із цього операційне середовище можна назвати повнофункціональною надбудовою над ОС. Найбільш відомими операційними середовищами є системи Windows 3.1 і Windows for Workgroups (Windows для робочих груп), які функціонують поверх DOS, при цьому Windows for Workgroups є мережевим розширенням Windows 3.1.

Програмно-інструментальні засоби - це програмні продукти,