призначені для розробки програмного забезпечення. До них відносять системи програмування, які включають систему команд процесора, периферійних пристроїв, транслятори (компілятори й інтерпретатори) з різних мов програмування. У цей час найбільш часто використовуються процедурно-орієнтовані системи програмування, такі, як MS Visual Basic, Borland Delphi і інструментарій штучного інтелекту.
Системи технічного обслуговування - сукупність програмно-апаратних засобів ПК для виявлення збоїв у процесі роботи комп'ютера. Вони призначені для перевірки працездатності окремих вузлів, блоків і всієї машини в цілому, будучи інструментом фахівців з експлуатації й ремонту технічних засобів комп'ютера. Ці засоби можна розділити на засоби діагностики ПК, тестового контролю, апаратного контролю й програмно-апаратного контролю.
Засоби діагностики забезпечують автоматичний пошук помилок і виявлення несправностей з певною локалізацією їх у ПК і його окремих модулях.
Програмно-логічний контроль заснований на використанні надлишкового коду початкових і проміжних даних ПК (додатковий розряд при контролі на парність і непарність, код Хэммінга ), що дозволяє знаходити помилки при зміні значень окремих бітів даних.
Тестовий контроль здійснюється за допомогою спеціальних тестів для перевірки правильності роботи ПК або його окремих пристроїв.
Апаратний контроль ведеться автоматично за допомогою збудованого в ПК обладнання.
Програмно-апаратний контроль включає програмний і апаратний контроль.
ПЗ, що призначене для рішення певних класів завдань користувача, називають прикладним (application software). Прикладне програмне забезпечення складається з пакетів прикладних програм (ППП) і прикладних програм користувача.
У цей час значне місце в прикладному ПЗ займають пакети прикладних програм, які по сфері застосування діляться на проблемно-орієнтовані, пакети загального призначення й інтегровані пакети.
Відмінною рисою проблемно-орієнтованих ППП є їх порівняно вузька спрямованість на певне коло розв'язуваних завдань і велика їхня різноманітність.
Пакети загального призначення (методоорієнтовані пакети) призначені для рішення типових завдань обробки даних.
Інтегровані ППП - це сукупність функціонально різних програмних модулів, здатних взаємодіяти між собою шляхом обміну даними через єдиний користувацький інтерфейс. Областю застосування таких пакетів є в основному економічна сфера. Інтегровані пакети забезпечують обчислювальні потреби користувача без звертання до інших програмних продуктів. У структурі пакета передбачений модуль керування, що забезпечує переключення між додатками й безконфліктне використання спільних даних. Сучасні інтегровані пакети містять, як правило, п'ять функціональних компонентів: табличний процесор; текстовий редактор (процесор); систему керування базами даних (СУБД); графічний редактор; комунікаційні засоби.
Одним із представників найпоширеніших інтегрованих пакетів середини 90-х років є пакет MS Works. У цей час практичне поширення одержав ППП офісних додатків MS Office, що включає такі додатки, як MS Word, MS Access, MS Excel, MS PowerPoint і MS Schedule+ і ін.
Прикладні програми створюються розроблювачами з використанням засобів програмування, наявних у їхньому розпорядженні в складі конкретного обчислювального середовища. У цьому випадку створення й налагодження програм здійснюються звичайно індивідуально відповідно до правил і угодою ППП або ОС, у рамках яких вони застосовуються.
2.1.Еволюція ОС
Перший період (1945 -1955)
Відомо, що комп'ютер був винайдений англійським математиком Чарльзом Бебіджем наприкінці вісімнадцятого століття. Його "аналітична машина" так і не змогла по-справжньому заробити, тому що технології того часу не задовольняли вимогам по виготовленню деталей точної механіки, що були необхідні для обчислювальної техніки. Відомо також, що цей комп'ютер не мав ОС. Деякий прогрес у створенні цифрових обчислювальних машин відбувся після другої світової війни. У середині 40-х були створені перші лампові обчислювальні пристрої.
Другий період (1955 - 1965)
Із середини 50-х років почався новий період у розвитку обчислювальної техніки, зв'язаний з появою нової технічної бази - напівпровідникових елементів. Комп'ютери другого покоління стали більш надійними, тепер вони змогли безупинно працювати настільки довго, щоб на них можна було покласти виконання дійсно практично важливих задач. Саме в цей період відбувся поділ персоналу на програмістів і операторів, експлуатаційників і розробників обчислювальних машин. В ці роки з'явилися перші алгоритмічні мови, а отже і перші системні програми - компілятори.
Третій період (1965 - 1980)
Наступний важливий період розвитку обчислювальних машин відноситься до 1965-1980 років. У цей час у технічній базі відбувся перехід від окремих напівпровідникових елементів типу транзисторів до інтегральних мікросхем, що дало набагато більші можливості новому, третьому поколінню комп'ютерів. Для цього періоду характерно також створення сімейств програмно-сумісних машин. Першим сімейством програмно-сумісних машин, побудованих на інтегральних мікросхемах, з'явилася серія машин ІBM/360.
Мультипрограмування - це спосіб організації обчислювального процесу, при якому на одному процесорі почерзі виконуються кілька програм. Поки одна програма виконує операцію в/в, процесор не простоює, як це відбувалося при послідовному виконанні програм (однопрограмний режим), а виконує іншу програму (багатопрограмний режим). При цьому кожна програма завантажується у свою ділянку ОП, яка називається розділом.
Інше нововведення - спулінг (spoolіng). Спулінг у той час визначався як спосіб організації обчислювального процесу, відповідно до якого завдання зчитувалися з перфокарт на диск у тім темпі, у якому вони з'являлися в приміщенні обчислювального центра, а потім, коли чергове завдання завершувалося, нове завдання з диска завантажувалося в розділ, що звільнився.
Поряд з мультипрограмною реалізацією систем пакетної обробки з'явився новий тип ОС - системи поділу часу. Варіант мультипрограмування, застосовуваний у системах поділу часу, націлений на створення для кожного окремого користувача ілюзії одноосібного використання обчислювальної машини.
Четвертий період (1980 - час сьогодення )
Наступний період в еволюції ОС зв'язаний з появою великих інтегральних схем (БІС). В ці роки відбулося різке зростання ступеня інтеграції і здешевлення мікросхем. Комп'ютер став доступний окремій людині, і наступила ера персональних комп'ютерів.
На ринку ОС домінували дві системи: MS-DOS і UNІ. Однопрограмна однокористувальницька ОС MS-DOS широко використовувалася для