Сучасні версії Windows реалізують механізм ВП. Його суть полягає в тому, що користувачу надається віртуальний (можливий, але реально не існуючий) адресний простір, що визначається 32-х розрядною довжиною адреси (4 Гбайти) розміщення в пам’яті комп’ютера. В той же час фізична ОП може бути значно меншою (одиниці - десятки Мбайт). Інформація, що не поміщається в фізичній ОП, знаходиться на дисковому запам’ятовуючому пристрої.

Операційна система Windows NT.

З появою 32-розрядних ПК перед Microsoft встала проблема створення ОС, яка б використовувала усі можливості апаратури, і фірма зробила рішучий крок, поклавши початок новому сімейству ОС, який можна співставити з рішенням IBM по випуску сімейства PS/2. В 1993 р. була випущена перша версія системи Windows NT з графічним інтерфейсом оболонки Windows 3.1. Windows NT дозволяє використовувати ПП, написані для DOS, для текстового режиму OS/2 і для стандартного інтерфейсу користувача у більшості реалізацій UNIX, що називаються POSIX.

Операційна система UNIX.

ОС UNIX, була створена спеціалістами Bell Laboratories компанії AT&T. Її прототип появився в 1969 р. для комп’ютерів PDP-7 фірми Digital, потім вона була перенесена на комп’ютери інших типів, а з 1980 р. і на ПК. В 1979 р. на обчислювальній машині VAX була реалізована версія UNIX з можливостями ВП. Сьогодні існує велика кількість реалізацій цієї ОС практично для кожної апаратної платформи, і UNIX стала своєрідним стандартом відкритих систем, забезпечуючи сумісність програмних продуктів, написаних в її середовищі. ОС UNIX домінує на ринку робочих станцій.

Операційна система Linux.

Linux - порівняно молода ОС, що з'явилася на світ в 1991 році. Ядро системи створив Лінус Торвальдс. Популярність Linux почала швидко зростати, тому що на відміну від коду інших ОС вона була цілком відкритою і могла модифікуватися. Більше того, Linux, що задовольняла стандарт ОС UNIX, мала серйозні переваги перед домінуючою на ринку IBM-сумісних комп'ютерів ОС MS-DOS, яка не дозволяла працювати в багатозадачному режимі і не розповсюджувалась на машини з процесором, відмінним від Intel. Нарешті, Linux поширювалася безплатно, тоді як більшість версій того ж UNIX, по своїх можливостях не настільки вже переважали ОС Торвальдса, коштували дорого.

3.2. Операційні мережеві системи.

Структурне представлення ОС.

Основу будь-якої обчислювальної мережі складає мережева ОС. Так, як кожен комп’ютер мережі в значній мірі автономний, то під мережевою ОС вширокому змісті розуміють сукупність взаємодіючих локальних ОС (ОС окремих комп’ютерів). В вузькому розумінні мережева ОС – це ОС окремого комп’ютера, яка забезпечує його роботу в локальній мережі.

В мережі ОС окремого комп’ютера можна виділити декілька частин: засоби управління локальними ресурсами комп’ютера (локальна ОС), серверна та клієнтська частини, а також комунікативні засоби.

Локальна ОС забезпечує функції розподілу ОП між процесами планування і деспетчеризації процесів, управління процесорами в мультипроцесорних системах та переферійними пристроями. Серверна частина ОС надає власні ресурси і служби в загальне користування, засоби запиту доступу до віддалених ресурсів і служб і їх виконання забезпечує клієнтська частина ОС.

Клієнтська частина виконує розпізнавання і перенаправлення в мережу запити до віддалених ресурсів від додатків і користувачів, при цьому запит поступає від додатків в локальній формі, а передається в мережу в іншій формі, відповідній вимогам сервера. З допомогою комунікаційних засобів відбувається обмін повідомленнями в локальній мережі (адресація і буферизація повідомлень, вибір маршруту передачі повідомлення, надійність передачі та ін.).

Сучасні мережеві ОС - це багатофункціональні системи, що здатні одночасно підтримувати роботу сервера і широкого набору мережних служб. Для локальних мереж, що базуються на платформі Intel найчастіше використовуються такі ОС: як Novell NetWare і Microsoft Windows NT. Якщо в мережі встановлений хоча б один виділений сервер, тоді рекомендується використання ОС Microsoft Windows NT. Вона вважається універсальнішою, тобто добре масштабується і не складна в адмініструванні для невеликих мереж. Її недоліком можна вважати високі вимоги до обчислювальних ресурсів (серверу та робочих станцій). ОС Novell NetWare традиційно сильні в галузях підтримки мережевих служб, хоча різностороння підтримка прикладних програмних засобів була їх слабкою стороною.

Враховуючи, що мережі з невеликою кількістю робочих місць достатньо поширені, компанія Novell розробила для них мережну операційну систему NetWare Lite, в якій кожен вузол може бути, як клієнтом, так і сервером. В зв’язку з необхідністю забезпечувати одночасну обробку запитів великої кількості клієнтів і надійний захист даних від несанкціонованого доступу, сервер повинен працювати під управлінням спеціалізованої ОС, призначеної для виконання таких задач. В нашій країні отримали розповсюдження ОС NetWare Lite фірми Novell для мережі, призначені для підтримки систем малого бізнесу (невеликі офіси, лікарні, брокерські контори, ощадні банки і т.п.). Це децентралізовані мережеві системи з рівними правами всіх мережевих станцій. В мережу з’єднуються від 2 до 25 користувачів не на серверній основі. Кожна робоча станція може бути одночасно сервером для одної або декількох робочих станцій. Перевагою реалізації такої системи є те, що мережа може мати стільки серверів, скільки потрібно, при чому кількість користувачів (клієнтів) і серверів може змінюватися з дня в день у відповідності з потребами робочої групи.

В локальній обчислювальній мережі з розвиненою архітектурою функції управління виконує мережева ОС, встановлена на потужнішому, ніж робочі станції, комп’ютері - файловому сервері. Серверні мережі можна розділити на мережі середнього класу (до 100 робочих станцій) і потужні (корпоративні) локальні мережі, які об’єднують до 250 робочих станцій і більше. Основним розробником мережевих програмних продуктів для