Особлива увага протягом всього останнього десятиліття приділялася корпоративним мережевим ОС. Корпоративна ОС відрізняється здатністю добре і стійко працювати у великих мережах, що характерні для великих підприємств, що мають відділення в десятках міст і, можливо, у різних країнах. До дійсного часу досить явно визначилася трійка лідерів у класі корпоративних ОС — це Novell NetWare 4.x і 5.0, Microsoft Windows NT 4.0 і Windows 2000, а також UNIX-системи різних виробників апаратних платформ.

Сучасним ОС властива багатоплатформенністъ, тобто здатність працювати на зовсім різних типах комп'ютерів. Багато ОС мають спеціальні версії для підтримки кластерних архітектур, що забезпечують високу продуктивність. Виключенням поки є ОС NetWare, усі версії якої розроблені для платформи Intel, а реалізації функцій NetWare у вигляді оболонки для інших ОС, наприклад NetWare for AIX, успіху не мали.

Сучасна ОС бере на себе виконання задачі вибору параметрів операційного середовища, використовуючи для цієї мети різні адаптивні алгоритми. Розподіл ОП між процесами здійснюється автоматично за допомогою механізмів ВП в залежності від активності цих процесів і інформації про частоту використання ними тієї чи іншої сторінки. Миттєві пріоритети процесів визначаються динамічно в залежності від передісторії, що включає, наприклад, час перебування процесу в черзі, відсоток використання виділеного кванта часу, інтенсивність в/в і т.п. Навіть у процесі установки більшість ОС пропонують режим вибору параметрів за замовчуванням, що гарантує нехай не оптимальну, але завжди прийнятну якість роботи систем.

3.5. Вимоги до архітектури сучасної ОС

Головною вимогою, пропонованим до ОС, є виконання нею основних функцій ефективного керування ресурсами і забезпечення зручного інтерфейсу для користувача і ПП. Сучасна ОС, як правило, повинна підтримувати мультипрограмну обробку, ВП, свопінг, багатовіконний графічний інтерфейс користувача, а також виконувати багато інших необхідних функцій і послуг. Крім цих вимог функціональної повноти до ОС пред'являються не менш важливі експлуатаційні вимоги, що перераховані нижче.

Розширюваність. Зміни ОС полягають у придбанні нею нових властивостей, наприклад підтрики нових типів зовнішніх пристроїв чи нових мережних технологій. Якщо код ОС написаний таким чином, що доповнення і зміни можуть вноситися без порушення цілісності системи, то таку ОС називають розширюваною. Розширюваність досягається за рахунок модульної структури ОС, при якій програми будуються з набору окремих модулів, взаємодіючих тільки через функціональний інтерфейс.

Переносимість. В ідеалі код ОС повинний легко переноситися з процесора одного типу на процесор іншого типу і з апаратної платформи (які розрізняються не тільки типом процесора, але і способом організації всієї апаратури комп'ютера) одного типу на апаратну платформу іншого типу. Переносимі ОС мають кілька варіантів реалізації для різних платформ, таку властивість ОС називають також багатоплатформеністю.

Сумісність. Існує трохи «довгоживучих» популярних ОС (різновиду UNIX, MS-DOS, Windows 3.x, Windows NT, OS/2), для яких напрацьована широка номенклатура додатків. Для користувача, що переходить по тим чи іншим причинам з однієї ОС на іншу, існує можливість запуску в новій ОС звичного додатка. Якщо ОС має засоби для виконання ПП, написаних для інших ОС, то про неї говорять, що вона має сумісність з цими ОС. Варто розрізняти сумісність на рівні двійкових кодів і сумісність на рівні вихідних текстів. Поняття сумісності включає також підтримку користувацьких інтерфейсів інших ОС.

Надійність і відказостійкість. Система повинна бути захищена як від внутрішніх, так і від зовнішніх помилок, збоїв і відмовлень. Її дії повинні бути завжди передбачуваними, а додатки не повинні мати можливості наносити шкоду ОС. Надійність і відказостійкість ОС насамперед визначаються архітектурними рішеннями, покладеними в її основу, а також якістю її реалізації (налагодженістю коду). Крім того, важливо, чи включає ОС програмну підтримку апаратних засобів забезпечення відказостійкості, таких, наприклад, як дискові масиви чи джерела безперебійного живлення.

Безпека. Сучасна ОС повинна захищати дані й інші ресурси обчислювальної системи від несанкціонованого доступу. Щоб ОС мала властивість безпеки, вона повинна як мінімум мати у своєму складі засоби аутентифікації — визначення легальності користувачів, авторизації — надання легальним користувачам диференційованих прав доступу до ресурсів, аудита — фіксації всіх «підозрілих» для безпеки системи подій.

Продуктивність. ОС повинна мати настільки велику швидкодію і час реакції, наскільки це дозволяє апаратна платформа. На продуктивність ОС впливає багато факторів, серед яких основними є архітектура ОС, різноманіття функцій, якість програмування коду, можливість виконання ОС на високопродуктивній (багатопроцесорній) платформі.