без збоїв відтворюватися на всіх накопичувачах.
Дискети розрізняються за діаметром диска і щільністю зберігання інформації, їх параметри звичайно входять в позначення типу.
За щільності запису (Density) розрізняють наступні типи:
SD (Single Density) – одинарна щільність (давно застарілий тип);
DD (Double-Density) – подвійна подовжня щільність (стандартні дискети 360 Кбайт);
QD (Quadr-Density) – подвійна подовжня щільність з подвоєною кількістю треків (720 Кбайт);
HD (High-Density) – висока щільність (стандартні дискети 1,2 і 1,44 Мбайт);
ED (Extra-High Density) – надвисока щільність (2,88 Мбайт).
Поперечна щільність вимірюється кількістю треків на дюйм ТРІ (Track Per Inch), хоча користувачу цікавіше знати кількість доріжок – саме її можна задавати як один з параметрів команди FORMAT. Співвідношення щільності запису і форматованої місткості (в стандартному для PC режимі форматування) наведено в табл. 1.
Таблиця
Розміри, щільність і місткість дискет
Розмір | Число треків | Поперечна щільність, TPI | Позначення | Місткість
5" | 40 | 48 | DD | 360 Кбайт
5" | 80 | 96 | QD | 720 Кбайт
5" | 80 | 96 | HD | 1,2 Мбайт
3,5" | 80 | 135 | QD | 720 Кбайт
3,5" | 80 | 135 | HD | 1,44 Мбайт
3,5" | 80 | 135 | ED | 2,88 Мбайт
На дискетах іноді пишуть словосполучення Soft Sector, що вказує на наявність лише одного індексного отвір на диску, що відзначає початок треку. Положення решти секторів визначається «м'яким» способом – програмою за допомогою контроллера. В протилежність цьому типу в природі існують (принаймні, існували) дискети з позначенням Hard Sector, що мають декілька отворів, які маркірують початки секторів. Проте в PC цей тип ніколи не застосовувався.
Стандартизація форматів запису на дискети забезпечує переносимість даних між комп'ютерами. Окрім стандартних форматів, які для підвищення надійності використовують поверхню диска не зовсім повністю, поширені і деякі інші формати, доступні після завантаження драйверів типу 800.СОМ і ним подібних. Сучасні версії BIOS дозволяють використовувати нестандартні параметри (іноді тільки при читанні) і без додаткових драйверів. Найуживаніші формати дискет і ключі команди FORMAT, що їх забезпечують, наведені в табл. 2.
Таблиця
Найуживаніші формати дисків
Місткість | Щільність | Дисковод | Параметри команди DOS FORMAT
5" | 3"
360 | 1,2 | 720 | 1,44 | 2,88
360КВ | DD | + | + | * | * | * | /T:40 /N:9
400КВ | DD | * | * | * | * | * | /T:40 /N:10
720КВ | DD | - | * | S+ | + | + | /T:80 /N:9
800КВ | DD | - | * | * | * | * | /T:80 /N:10
1,2МВ | HD | - | S+ | - | * | * | /T:80 /N:15
1,36MB | HD | - | * | - | * | * | /T:80 /N:17
1,44MB | HD | - | - | - | S+ | + | /T:80 /N:18
1,6MB | HD | - | - | - | * | * | /T:80 /N:20
2,88MB | ED | - | - | - | - | S+ | /T:80 /N:36
S – стандартні формати за умовчанням.
+ – стандартні DOS-формати.
* – доступні через драйвери типу 800.СОМ.
Нестандартне форматування застосовують у різних цілях. Нестандартні формати, наведені в таблиці, використовують збільшення числа секторів на треку для підвищення місткості. Крім того, іноді використовують треки, наступні за офіційно останнім. Більшість дисководів дозволяє головкам «прокрокувати» більш ніж 80 (або 40) треків, а на дискетах робочий шар нанесений із запасом. Додаткові треки в основному використовують не для підвищення місткості, а для створення ключових дискет, захищених від копіювання. Стандартні програми копіювання дискет не копіюватимуть ці зайві треки, що і забезпечує захист від наївних піратів. Але, звичайно ж, існують і програми копіювання, що враховують цей трюк.
Більш хитрий спосіб захисту полягає в нестандартному форматуванні треків. Тут можна використовувати сектори з незвичайними номерами, нестандартну кількість секторів на треку і перевірку послідовності номерів секторів. Номери секторів, що є на кожному треку, і їх кількість програма піратського копіювання може визначити послідовними спробами читання всіх можливих номерів. Оскільки номерів не так вже багато (не більше 255), ця процедура займе доступний для огляду час. Набагато важче «розколоти» ключ, заснований на послідовності номерів секторів. Вона може перевірятися вимірюванням затримки між появою даних, прочитаних з секторів з певними номерами, – співвідношення швидкості передачі даних з дискети і продуктивності процесора дозволяє проводити ці вимірювання програмним способом. Але, звичайно ж, при певних знаннях і вміннях підбір будь-якого ключа – це тільки питання часу.
Для надійного зберігання даних слід використовувати дискети з щільністю, однозначно відповідною накопичувачу і формату, що використовується, як вказано в табл. 2. Виняток становлять дискети 5" QD, які для формату 360 Кбайт працюють надійніше, ніж призначені для нього дискети DD. Обидва ці типи мають однакову коерцитивну силу носія, але в дискет QD зернистість менша і якість вища. Дискети HD і ED мають більш високу коерцитивну силу, тому в режимах, орієнтованих на DD і QD (і на тих дисководах), їх відформатувати не вдасться. Дискети DD і QD на дисководах HD і в режимі HD форматуватися абияк будуть, але з великою кількістю дефектних блоків і низькою надійністю зберігання. Плутанина з типом дискет можлива тільки з 5"-накопичувачами. У дискет 3" є ключові отвори, по яких датчик накопичувача