Заміна мікросхем приймачів і передавачів істотно полегшується, якщо вони встановлені в «ліжечка» (що на системній платі буває вкрай рідко, а на ISA-адаптерах звичайно застосовується тільки для другого (необов'язкового) порту. Перед заміною слід за допомогою осцилографа (або вольтметра) впевнитися в несправності конкретної мікросхеми.

Якщо буферні елементи включені в склад інтерфейсної ВІС (що тепер дуже поширено), то такий порт майже неремонтопридатний (принаймні, в звичайних умовах). Несправний СOM-порт, встановлений на системній платі, можна спробувати відключити опціями BIOS SETUP, але порт міг згоріти і разом з схемою свого відключення – тоді він може залишитися «живим мерцем» у карті портів введення/виведення і переривань. Іноді такий «мертвець» повністю виводить з ладу системну плату.

При роботі з СOM-портами джерелами помилок можуть бути роз'єми і кабелі. Роз'єми можуть мати погані контакти, а кабелі, окрім можливих обривів, можуть мати погані частотні характеристики. Частотні властивості кабелів звичайно позначаються при великій довжині (десятки метрів) на високих швидкостях обміну (56 або 115 Кбіт/с). При необхідності використання довгих кабелів на високих швидкостях (наприклад, для зв'язку двох PC) сигнальні дроти даних повинні бути перевитими з окремими дротами «схемної землі».

Живлення від інтерфейсу (або чому може не працювати миша)

При підключенні до СOM-порту пристроїв з невеликим енергоспоживанням виникає спокуса використання живлення від вихідних ліній інтерфейсу. Якщо лінії управління DTR і RTS не використовуються по прямому призначенню, їх можна використати як живлячі з напругою близько 12 В на холостому ходу. Струм короткого замикання на «схемну землю» обмежений буферною мікросхемою передавача на рівні 20 мА. При ініціалізації порту ці лінії переходять в стан «вимкнено», тобто виробляють позитивну напругу. Лінія TD у спокої знаходиться в стані логічної одиниці, так що на виході виробляється від'ємна напруга. Потенціалами цих ліній можна управляти через регістри СOM-порту (вихід TD виробляє позитивну напругу, якщо встановити біт BRCON).

Двополюсним живленням від ліній інтерфейсу (+V від DTR і RTS, -V від TD) користуються всі маніпулятори (Mouse, TrackBall), що підключаються до СOM-портів. Знаючи це, у разі непрацездатності миші з даним портом слід перевірити напруги на відповідних контактах роз'єму. Буває і таке – з конкретним портом не працює тільки конкретна миша (модель або екземпляр), хоча інші миші з цим портом і ці ж миші з іншими портами працюють нормально. Тут справа може бути в рівнях напруг під навантаженням. Стандарт вимагає від порту вихідної напруги не менше 5 В (абсолютного значення), і, якщо даний порт забезпечує тільки цей мінімум, деяким мишкам не вистачить потужність для живлення світлодіодів оптичних датчиків (головного споживача енергії в мишці).

Порт одержує двополюсне живлення через системну плату від блоку живлення комп'ютера. Відсутність на виході блоку живлення напруги +12 В звичайно виявиться на непрацездатності дисків. Відсутність напруги -12 В «помітять» тільки пристрої, підключені до СOM-портів. Блок живлення теоретично контролює наявність цих напруг на своєму виході (повідомляючи про неполадки сигналом POWER GOOD, який викликає апаратне скидання). На практиці зустрічаються і спрощені схеми блоків живлення, в яких контролюються не всі напруги. Крім того, можливі і погані контакти в роз'ємі підключення живлення до системної плати.

Висновок

Отже, порт паралельного інтерфейсу був введений в PC для підключення принтера – звідси і пішла його назва LPT-порт (Line PrinTer – порядковий принтер). Хоча через цей же порт підключається і більшість лазерних принтерів, які за принципом дії не порядкові, а посторінкові, назва «LPT» закріпилася ґрунтовно. Адаптер паралельного інтерфейсу є набором регістрів, розташованих в просторі введення/виведення. Регістри порту адресуються щодо базової адреси порту, стандартними значеннями якого є 3BCh, 378h і 278h. Порт може використовувати лінію запиту апаратного переривання, звичайно IRQ7 або IRQ5. Порт має зовнішню 8-бітну шину даних, 5-бітну шину сигналів стану і 4-бітну шину управляючих сигналів.

Послідовний інтерфейс для передачі даних в одну сторону використовує одну сигнальну лінію, по якій інформаційні біти передаються один за одним послідовно. Такий спосіб передачі і визначає назву інтерфейсу і порту, що його реалізовує. Ці назви відповідають англійським термінам Serial Interface і Serial Port (іноді в невдалому перекладі їх називають «серійними», що звучить досить дивно). Послідовна передача даних може здійснюватися як в асинхронному, так і синхронному режимах. Починаючи з перших моделей в PC був послідовний інтерфейс – СOM-порт (Communications Port комунікаційний порт). Цей порт забезпечує асинхронний обмін по стандарту RS-232C. Комп'ютер може мати до чотирьох послідовних портів СОМ1-COM4 (для машин класу AT типово наявність двох портів). СOM-порти мають зовнішні рознімання DB25P або DB9P, виведені на задню панель комп'ютера.

Тестування паралельних портів розумно починати з перевірки їх наявності в системі. Список адрес встановлених портів звичайно з'являється в таблиці заставки BIOS, що виводиться на екран перед завантаженням ОС. Окрім цієї таблиці, список можна подивитися і за допомогою тестових програм або прямо в BIOS DATA AREA за допомогою будь-якого відладчика.

Неполадки з СOM-портами частіше всього трапляються (або виявляються) при установці нових портів або після невдалого підключення зовнішнього при-с-т-р-ою (при порушенні вимоги відключення живлення перед всіма перекомутаціями).

Література