структур є система телефонного зв’язку та регіональні мережні рішення із загальним доступом на цій же основі. В наш час система міжміського зв’язку дозволяє набирати номер абонента без участі операторів з використанням єдиних міжміських кодів, що дозволяє організовувати по комутаційних каналах автоматизований обмін інформацією через комп’ютери, які обладнані телефонними модемами і відповідним прикладним комунікаційним програмним забезпеченням. У цьому випадку швидкість передачі інформації досягає від 1200 до 28000 бод і більше (у виділених каналах зв’язку швидкість передачі даних може досягати 1,5Мбод).
Ефективність мережі може бути значно підвищена за рахунок використання допоміжного апаратного забезпечення:
мостів (bridge), що пропускають пакет інформації з одного свого порту на інший лише в тому випадку, якщо його відправник і адресат не знаходяться в одному сегменті мережі;
маршрутизаторів (rounter), що керують маршрутом передачі пакету інформації;
розподілювачів (hub), багатопортових активних елементів, що здатні здійснювати складніші операції з потоками інформації, зокрема, підсилення сигналу і фільтрацію шумів, а також контроль за станом пристроїв, під’єднаних до портів;
ключів (switch), що забезпечують передачу пакету інформації між будь-якими двома портами, що збільшує у відповідну кількість разів пікову пропускну здатність мережі.
У випадку значного трафіку інформаційного обміну між віддаленими абонентами чи технологічною необхідністю в найкоротші терміни встановити з’єднання між учасниками такого обміну може використовуватися виділена лінія зв’язку, яка збирається кросуванням на фізичному рівні та існує постійно, незалежно від наявності чи відсутності передачі інформації. У цьому випадку міжміська та міська (районні) телефонні організації виділяють канальні ємності в постійне використання на умовах договору аренди. Враховуючи значну вартість аренди таких каналів, їх потрібно використовувати лише при необхідності, підтверджуючи техніко-економічним обгрунтуванням. Варіантом роботи комунікаційної системи по виділених каналах зв’язку є участь організації і її віддалених філіалів в роботі регіональної чи глобальної банківської комп’ютерної мережі.
Якість фізичних каналів зв’язку, які автоматично виділяються системою при з’єднанні абонентів під час проведення інформаційного обміну по комутаційних каналах телефонного міжміського зв’язку, суттєво впливає на стабільність характеристик передачі інформації. Слід враховувати, що велика протяжність ліній зв’язку, значна кількість проміжних з’єднань на лінії, фізична зношеність обладнання та ліній передач на окремих ділянках суттєво зменшують надійність телефонного модемного зв’язку по комутаційних каналах. Сучасні системи зв’язку на основі якісних модемів та спеціалізованого комутаційного прикладного програмного забезпечення здатні забезпечити роботу в режимі реального часу на маршрутизованих віртуальних каналах передачі даних, в тому числі з захистом інформації від несанкціонованого доступу під час передачі даних.
Найпоширеніші види локальних мереж.
Найпоширенішими видами локальних мереж є ArcNet, Token Ring, Ethernet. Мережі Ethernet, користуються найбільшою популярністю, забезпечують високу швидкість передачі даних і надійність. В цій мережі використовується топологія “спільна шина” - тому повідомлення, яке відправляється однією робочою станцією, одночасно приймається всіма іншими станціями, які під’єднані до даної шини. Але оскільки повідомлення містить конкретні адреси станцій відправника і адресату, то інші станції це повідомлення ігнорують. Перед початком передачі робоча станція визначає, чи вільний канал чи ні. Якщо канал вільний, тоді станція починає передачі.
Мережі типу Ethernet є найбільш розповсюдженими. Крім того, мережу Ethernet фірми Xerox можна вважати предком всіх локальних мереж, оскільки це була перша діюча мережа фірми Xerox, яка з’явилась в 1972 році. Вдалі проектні рішення швидко зробили її популярною, особливо після того, як навколо проекту Ethernet об’єднались фірми DEC, Intel і Xerox (DIX). В 1982 г. ця мережа була прийнята в якості основного стандарту, спочатку комітетом IEEE802, а потім — асоціацією ЕСМА (European Computer Manufactures Association).
Мережі цього виду мають топологію типу “шина”. Середовищем передачі є коаксіальний кабель опором 50 Ом. Швидкість передачі інформації - 10 Мбіт/с. Метод доступу — недетермінований, CSMA/CD. Максимальна, теоретично можлива довжина таких мереж не може перевищувати 6,5 км, а на практиці складає біля 1 - 1,25 км. Ці обмеження зв’язані з особливостями методу доступу. Вузли мережі є рівноправними і під’єднуються до загального кабелю, завдяки якому всі вузли практично одночасно “чують” передавану по ньому інформацію. Але отримує її тільки той вузол, якому вона адресована.
Мережа Ethernet складається з окремих сегментів, з’єднаних спеціальними повторювачами для підсилення сигналів при міжсегментних переходах.
Специфіка методу CSMA/CD накладає відомі обмеження на реалізацію продуктів на цих мережах і їх застосування. При великій кількості станцій і їх інтенсивній роботі імовірність виникнення колізій різко зростає, а коефіцієнт корисної дії мережі зменшується. Довжина даних в пакеті передачі Ethernet може складати від 64 до 1518 байт.
Існує два варіанти пакету Ethernet:
“товстий” Ethernet (Thick Ethernet). Він базується на застосуванні для передачі спеціального товстого коаксіального кабелю діаметром біля 2,5 см.
“тонкий” Ethernet (Thin Ethernet). Цей варіант Ethernet будується на основі класичного тонкого коаксіального кабелю марки RG-58A/U.
Достатньо розповсюдженими мережами типу Ethernet для персонального комп’ютера є мережі Ethernet фірми 3Com (США) і Novell Ethernet фірми Novell (США). Ці мережі допускають застосування у різних офіс - системах.
Широко розповсюджені мережі виду Arcnet, хоча для них не вироблені світові стандарти. Вони розроблені фірмою Datapoint ще на початку 70-их років. Встановлення мереж цього виду є найдешевшим. Ці мережі мають зіркоподібну топологію. Одна з робочих станцій створює спеціальний маркер (повідомлення спеціального вигляду), який послідовно передається від однієї станції до іншої. Якщо станція передає повідомлення іншій станції, вона повинна дочекатися маркера і додати до нього повідомлення з адресами відправника і місця призначення. Коли пакет дійде до станції призначення, повідомлення буде “відчеплене” від маркера і передано