Зараз небагато людей використають одне з найцікавіших додатків Мережі. Є стандарт, що називається MIME, що дозволяє пересилати по Мережі звукові і графічні файли в вигляді повідомлення. Уявіть собі, що вам по електронній пошті приходить повідомлення з першими вимовленими словами вашої онуки або фотографія нового будинку вашого приятеля. В кінці кінців, за допомогою цього стандарту по мережі можна буде передавати навіть невеликі відеосюжети.

Всі це вимагає розширення можливостей Мережі, що повинна буде працювати і з мільйонами нових користувачів, і з новими додатками, що їм знадобляться. Відтворення движущегося образу на екрані комп'ютера вимагає колосальної кількості біт комп'ютера і відповідних мощностей, щоб з ними працювати.

З всього цього формується Національна Інформаційна Інфраструктура, здатна передавати в секунду мільярди біт інформації - це стільки, скільки потрібно, щоб приєднати інформаційні "шланги" до кожного підприємства і кожного будинку.

По мірі зростання цих "суперхайвеев" будуть розвиватися і "розв'язки", "ответвления", тому що мало користі від високошвидкісних магістралей, якщо на них не можна в’їхати. Ціни на модеми, схоже, будуть падати, як і на комп'ютери. Всіх більше людей зможе дозволити собі високошвидкісні модеми (9600 бод і вище). При швидкості 9600 бод ви можете завантажити спутниковую карту погоди Північної Америки менш ніж за дві хвилини, - файл, що при більш повільному модемі буде завантажуватися до 20 хвилин. І в кінці кінців, будинки можуть бути приєднані прямо до національної цифрової мережі. Більша частина дальніх телефонних розмов вже передається в цифровій формі по оптоволоконным лініям. Телефонні компанії потрохи думають про те, щоб провести такі лінії і на "останній милі" - подводу до будинку. Фонд Електронного Кордону (Electronic Frontier Foundation) працює над тим, щоб зробити ціни на такі зв'язки прийнятними.

Висновки

Отже, сукупність комп’ютерів, з’єднаних між собою каналами зв’язку називається комп’ютерною мережею. Комп’ютерна мережа дозволяє її користувачам здійснювати швидкий обмін інформацією, а також колективно використовувати її ресурси. Так, відпадає необхідність мати біля кожного комп’ютера принтер для друкування документів, – достатньо мати їх лише декілька в мережі і всі документи, підготовлені до друку, відправляти на один з них.

Основним призначенням комп’ютерної мережі є забезпечення простого, зручного та надійного доступу користувача до спільних розподілених ресурсів мережі та організація їх колективного використання з надійним захистом від несанкціонованого доступу, а також забезпечення зручними і надійними засобами передачі даних між користувачами мережі. Мережі за своїм територіальним розташуванням поділяються на локальні, регіональні та глобальні.

Локальна мережа – це комп’ютерна мережа, комп’ютери якої розташовані на невеликій відстані один від одного (в одному або декількох сусідніх будинках). Комп’ютери в локальній мережі з’єднуються за допомогою коаксіального кабелю, витої пари або оптоволоконного кабелю. Вита пара – це два переплетених між собою проводи без зовнішнього екрана. Найпростіший варіант витої пари – це телефонний кабель. Він є самим дешевим і одночасно найбільш чутливим до впливів зовнішніх електромагнітних полів, що призводить до невисокої надійності при передачі інформації. Коаксіальний кабель – це один або декілька ізольованих між собою провідників, що мають спільний металевий захисний екран. Оптоволоконний кабель являє собою сукупність тонких скляних або пластмасових волокон, що покрита захисною оболонкою. Дані по оптоволоконному кабелю можна передавати на значні відстані фактично без втрат. Недоліками такого каналу зв’язку між комп’ютерами є його висока вартість, а також низька технологічність – внесення змін в оптоволоконну лінію зв’язку є непроста справа.

Регіональна мережа являє собою сукупність локальних мереж, які розташовані в одному регіоні – місті, районі, області, на території невеликої країни, – і при цьому мають спеціальні апаратні засоби для обміну інформацією між собою.

Комп’ютери, що ходять до складу локальної комп’ютерної мережі, можна поділити на сервери і робочі станції. Сервер – це комп’ютер, який забезпечує користувачів мережі певними послугами. Робоча станція – це комп’ютер, через який користувач отримує доступ до ресурсів мережі. Робоча станція може функціонувати як в складі мережі, так і автономно.

Локальні комп’ютерні мережі поділяються на однорангові та мережі з виділеним сервером.

Однорангова комп’ютерна мережа не має єдиного центру керування робочими станціями та єдиного пристрою для збереження даних. Мережну операційну систему розподілено між всіма робочими станціями. Кожна робоча станція, що знаходиться в такій мережі може виконувати як функції клієнта так і функції сервера. Таким чином, вона може обслуговувати запити інших робочих станцій і спрямовувати свої запити в мережу (до інших робочих станцій).

Комп’ютерна мережа з виділеним сервером має один (може і декілька) комп’ютер, що виконує функції збереження даних, обробки запитів, управління мережею.

Комп’ютери можуть бути під’єднані до мережі за різними схемами. Топологія мережі – це схема сполучення каналами зв’язку комп’ютерів мережі (вузлів мережі). В комп’ютерних мережах використовують три основних топології: шинну (або моноканальну), кільцеву і зіркоподібну. З топологією мережі тісно пов’язаний метод доступу. Метод доступу – це спосіб передачі інформації від одного вузла мережі до іншого.

В комп’ютерній мережі з шинною топологією використовується один канал зв’язку, що об’єднує всі комп’ютери мережі. Кожна робоча станція "слухає" канал зв’язку, і якщо він вільний, то може здійснювати обмін даними з іншим комп’ютером.

В комп’ютерній мережі кільцевою топологією, канал зв’язку являє собою кільце, на якому розташовані комп’ютери. Інформація передається комп’ютерами послідовно по кільцю, поки не досягне того комп’ютера, для якого вона призначена.

В комп’ютерній мережі з зіркоподібною топологією є активний центр (комп’ютер), який здійснює управління комп’ютерами мережі через спеціальний пристрій – концентратор.

Для обміну