Відмінність систем репетиторства визначається тим, що при чіткому визначенні цілей, завдань і змісту навчання використовуються управляючі дії, що йдуть як від програми, так і від самого учня.

Для повчальних систем такий обмін інформацією одержав назву діалогу.

Таким чином, системи репетиторства передбачають свого роду діалог того, що навчається з ЕОМ в реальному масштабі часу.

Зворотний зв'язок здійснюється не тільки при контролі, але і в процесі засвоєння знань, що дає що вчиться об'єктивні дані про хід цього процесу. По суті справи системи репетиторства засновані на тій же ідеології програмованого навчання (розгалужені програми), але посиленого можливостями діалогу з ПК.

Потрібно підкреслити відмінність такого "діалогу" від діалогу як способу спілкування між людьми.

Діалог - це розвиток теми, позиції, точки зору спільними зусиллями двох і більш людина. Траєкторія цього сумісного обміну думками задається тими сенсами, які породжуються в ході самого діалогу.

Очевидно, що "діалог" з машиною таким принципово не є. У машинній програмі наперед задаються ті гілки програми, по яким рухається процес, ініційований користувачем ЕОМ. Якщо що вчиться потрапить не на ту гілку, машина видасть "репліку" про те, що він потрапив не туди, куди передбачено логікою програми, і що потрібно, отже, повторити спробу або почати з іншого ходу.

Навчання виступає як гранично процес роботи школяра і студента, що індивідуалізувався, із знайомою інформацією, представленою на екрані дисплея. Очевидно, що за допомогою цих теоретичних схем неможливо описати таку педагогічну реальність сьогоднішнього дня, як, наприклад, проблемна лекція, проблемний урок, семінар-дискусія, ділова гра або науково-дослідна робота.

Використання обчислювальної техніки розширює можливості людини, проте воно є лише інструментом, знаряддям рішення завдань.

Сама можливість комп'ютеризації учбового процесу виникає тоді, коли виконувані людиною функції можуть бути адекватно відтворені за допомогою технічних засобів.

Проблеми інформаційного культурно-освітнього середовища в інтернет

Одним з важливих характеристик сучасного суспільства є бурхливий розвиток інформаційних і комунікаційних технологій, їх активне впровадження не тільки в наукову, учбову і виробничу діяльність, але і в духовно-культурні сфери, в повсякденне життя людини.

Основними цілями інформатизації суспільства є якнайповніше задоволення його інформаційних потреб у всіх сферах діяльності.

Джерелом економічного потенціалу в сучасному світі є знання, які отримуються шляхом отримання відповідної освіти і уміння їх використовувати.

Освіта - складний соціальний інститут, що має відносну самостійність функціонування, володіє здатністю надавати активну дію на розвиток соціального, демографічного, професійного і духовного життя. Тому взаємозв'язок і взаємозалежність освіти від суспільства має гуманістичне значення.

Розвиток глобальної мережі Інтернет починає впливати на всі сторони життя людства. У зв'язку з розвитком Інтернету актуальним для людства стає створення відкритого суспільства, т.з. суспільства без меж.

Інтернет має унікальні можливості для підвищення якості навчання і збереження культурної спадщини.

З допомогою Інтернет можна представити свою освітню або культурно-пізнавальну інформацію в найзручнішому і наочному вигляді на основі гіпертексту або гипермедіатекста, організувати теле- або відеоконференцію, використовувати для спілкування chat або електронну пошту.

Технічні і інформаційні можливості глобальної мережі Інтернет постійно удосконалюються і розвиваються. Користувачі цієї мережі мають необмежений доступ до цього світового сховища інформації незалежно від віку, місцезнаходження і часу доби.

Цей новий феномен Інтернет має всі технічні, програмні і комунікаційні можливості для використання в саморозвитку особи і організації учбового процесу з використанням найширшого спектру інформаційних ресурсів, про які мріяло не одне покоління педагогів. Проте з появою такого феномена, що володіє всіма цими можливостями, їх використання відбувається стихійно, хаотично і не системно.

Виникає ряд питань:

Яким буде подальше розповсюдження цього впливу?

У чому користь і в чому шкода?

Чи можна управляти процесами формування інформаційних ресурсів?

Як ефективно використовувати інформаційний і програмно-технічний потенціал Інтернет?

Досягнення, що є в даний час у області інформатизації, обумовлені в першу чергу високим рівнем апаратного і програмного забезпечення сучасних і комунікаційних технологій (мультімедіа-, гипермедіатехнології, віртуальна реальність, система Інтернет).

Тим часом, використання сучасних комп'ютерних і телекомунікаційних технологій часто не має достатнього науково-педагогічного обґрунтування, створення інформаційних ресурсів відбувається стихійно, а також є видимим недостатня вивчена негативних чинників використання цих технологій.

Обмеженість уявлення в мережі Інтернет науково-популярної, наукової, культурної і освітньої інформації призводить до того, що у молодого покоління виробляється стереотип об Інтернет як розважальному і комерційному інструменті.

Разом з тим Інтернет є дуже могутньою інформаційною зброєю, яку можна використовувати для вироблення у молодого покоління духовних і культурних цінностей, отримання наукової і освітньої інформації для свого багатогранного розвитку.

Для вирішення цих проблем необхідний науково-обгрунтований підхід, цілеспрямована психолого-педагогічна робота учених і викладачів. Придбаває значущість залучення провідних учених, відомих діячів культури і мистецтва до створення регіональних інформаційних ресурсів.

Узагальнюючи вищесказане, можна виділити проблему дослідження, обумовлену наступною групою суперечностей:

Зростання ролі інформації і знань, реалізовуваних освітою, безпосередньо починає впливати на соціальні процеси. Поняття освіта і культура стають єдиними і взаємодоповнюваними поняттями.

Бурхливий розвиток Інтернет, масове підключення користувачів до Інтернету не тільки на виробництві, в учбових закладах, але і в побуті і недостатнє використання унікальних можливостей Інтернету для виховання і утворення особи породжують суперечність.

Великий спектр різнорідної інформації в глобальній мережі Інтернет.

Широкі можливості Інтернету по створенню джерел, що фіксують культурну спадщину, і недостатня їх реалізація на практиці.

Хоча Інтернет розвивається як надскладна транспортно-інформаційна система, що самоорганізовується, обумовлена відвертістю і нелінійністю, проте,, за деяких умов і підходів цими процесами в якійсь мірі можна управляти, створюючи, цільове інформаційне наповнення.

Створення в мережі Інтернет регіонального інформаційного культурно-освітнього середовища дозволить в якійсь мірі ліквідовувати цей пропуск, здійснить інформаційну взаємодію в