Інфраструктура інформаційного ринку

Структура галузей інформаційних технологій.

Інформаційний ринок утворюється системою економічних, правових і організаційних відносин для торгівлі інформаційними продуктами, послугами та технологіями, яка визначає умови і механізми їх представлення та ціни. Предметом продаж і обміну є інформаційні технології і системи, ліцензії, пакети, товарні знаки, ноу-хау, інженерно-технічні послуги, інформація та різноманітні види інформаційних послуг. Споживачами цього ринку є фізичні та юридичні особи.

Інфраструктура інформаційного ринку охоплює сукупність секторів, кожен з яких охоплює групу людей чи організацій, які пропонують однорідні інформаційні продукти і послуги. В наш час сформувалася ціла сфера інформаційного підприємництва, яка займається виробництвом, торгівлею, посередництвом в інформаційних галузях. Її функціями є управління фінансами і ведення обліку, управління кадрами, матеріально-технічне постачання, організація виробництва, маркетингові дослідження, лізингові операції, консультаційне обслуговування, страхування майна та інформації, організація служби інформаційної безпеки, сервісне обслуговування. На цьому ринку відбувається динамічне зростання кількості покупців та продавців, розширення та інтелектуалізація продуктів та послуг. Фірми з сфери інформаційних технологій займають чільні місця в світовому виробництві. Це підтверджують результати рейтингу 1999 року проведеного відомим в світі бізнесу журналом Fortune, представленого нижче в таблиці.

Місце згідно рейтингу | Компанія | Сфера діяльності

1998рік | 1999рік

1 | 1 | General Electric | Електроніка, обладнання

2 | 3 | Microsoft | Комп’ютерні технології

3 | 2 | Coca-Cola | Напитки

4 | 5 | Intel | Комп’ютерні технології

5 | 7 | Berkshire Hathaway | Страхування

6 | 24 | IBM | Комп’ютерні технології

7 | - | Wal-Mart | Роздрібна торгівля

8 | - | Circo System | Електроніка, обладнання

9 | 10 | Dell Computer | Комп’ютери

11 | - | Lucent Technologies | Електроніка,

12 | 22 | AT&T | Телекомунікації

13 | 8 | Phizer | Фармацевтичні товари

14 | 9 | Sony | Електроніка, обладнання

Сектори інформаційних технологій.

Одним з важливих аспектів впливу на попит на інформаційні технології є зростання затрат організацій та споживачів на їх споживання. Із зростанням попиту пов’язана історія жорсткої ринкової боротьби між організаціями, які розробляють, виробляють та розповсюджують електронну інформацію та інформаційні технології. Ці організації постачальники інформаційних технологій можна розділити на сім груп, кожна з яких характеризується певним ринковим сегментом і наборами відповідної продукції. Ці групи в надалі будемо називатимемо секторами інформаційних технологій, які відповідно представляють:

Узагальнений аналіз діяльності організацій в секторах інформаційних технологій.

Досвід показує, що жодна організація - постачальник, незалежно від того, в якому секторі вона працює, не може вважати себе захищеною від невдач. Проте можна зробити деякі прогнози відносно майбутнього організацій в окремих секторах інформаційних технологій.

Для організацій-постачальників, які працюють в сфері послуг, характерний вплив великих постачальників послуг, що знаходяться в постійному пошуку найвищих дивідендів, стабільності і вищої добавленої вартості. В майбутньому ці постачальники будуть пробивати собі дорогу, використовуючи можливості технологічного потенціалу і досконалих механізмів управління, яких часто не вистачає організаціям, що діють в сфері традиційних послуг. Кожен з цих секторів надає широкий спектр можливостей організаціям захистити поле своєї діяльності і розширятися, йдучи своїм шляхом.

Для організацій-постачальників інформаційних технологій, пов’язаних з продукцією, характерні зміни життєвого циклу виробів, технологічні стрибки і значно більше число покупців. Кумулятивний ефект цих тенденцій проявляється в різкіших підйомах та падіннях в циклі продаж. Все важче проводити диференціацію продукції, базуючись на спрощених показниках потужності. Маркетинг, обслуговування та стратегія ціноутворення дуже часто визначають успіх чи провал справи. Різниці між секторами постачальників надалі все більше стираються. Встановлення чіткої межі між інформаційними продуктами чи послугами стає проблематичним. Організації поступово переходять від традиційної спеціалізованої діяльності до зовнішніх комплексних розробок.

Засоби досягнення успіху діяльності в секторах інформаційних технологій.

Кожен сектор характеризується своєю ідеологічною ціллю і формулою успіху. Проте існують цілком визначені загальні положення, що приводять до успіху в усіх без винятку секторах інформаційних технологій. Такі ключові показники успіху, що необхідні для оцінки ситуації і управління, можуть бути використаними всіма постачальниками інформаційних технологій. Ці показники безпосередньо пов’язуються з такими чотирма основними категоріями управлінської діяльності, як: стратегія; персонал і культура організації; якість продукції та технологія виробництва; маркетинг. Формуючи політику та стратегію розвитку і керуючи діяльністю організації з врахуванням вказаних категорій багато постачальників добилися успіху. Нижче наведемо таблицю, де приводиться якісний аналіз впливу певних факторів на успішну діяльність організації:

Таблиця 1.

Фактори успішної діяльності в секторах інформаційних технологій.

Сильний взаємозв’язок | Обмежений взаємозв’язок | Слабкий вплив

Рівень культури персоналу

Якість продукції

Компетентність вищого керівництва

Прогнозування стратегічних напрямів розвитку

Можливості в сфері маркетингу | Фінансове положення

Привілегії клієнтів | Частота обновлення продукції

Технологія – науково-дослідні та конструкторські роботи

Найменша вартість

Фізичне розташування

Дослідження життєвого циклу інформаційних технологій.

Інформаційні технології є самі по собі особливим продуктом, коли можна говорити про зупинку експлуатації складових елементів певного покоління. Життєвий цикл інформаційних технологій, як правило, припиняється не в результаті фізичного зношування, а в результаті морального старіння, тобто неможливості задоволення поточних вимог до даної інформаційної технології, коли її модифікація неможлива чи економічно невигідна. Існуючий метод дослідження життєвого циклу продукції, який грунтується на аналізі С-подібної кривої, побудованої в координатах “час-обсяг“, носить обмежений характер, так, як швидше відображає процес розвитку технології, ніж динамічні зміни ринку, і, концентрує увагу швидше на внутрішніх, ніж на зовнішніх факторах.

Не дивлячись на те, що такий метод може бути