використаний при дослідженні деяких стабільних розвинутих ринків, він виявляється непридатним для аналізу організацій, що виробляють інформаційні технології. Більшість інформаційних технологій можуть бути охарактеризовані, як “натхненні технологією і підштовхувані ринком“. Запропонований метод аналізу життєвого циклу дозволяє виявити залежність між його певною стадією і динамікою розвитку ринку.
На рисунку 1 життєвий цикл зображений у вигляді U-подібної кривої, побудованої в координатах “ринок - продукція“, при чому вісь“ ринку“ представляє рівень складності вимог користувачів, а вісь “продукції“ відображає досвід постачальника. Кожен вид продукції проходить через чотири стадії розвитку, кожна з яких має свої критичні фактори успіху і тимчасові рамки, які можуть змінюватися в широких межах.
Така концепція життєвого циклу дозволяє аналітикам встановити взаємозв’язок між динамікою ринку і стадією розвитку продукції та визначити на цій основі критичні фактори успіху. Крім того, вона дозволяє оцінити весь набір продукції і послуг в портфелі організації, включаючи периферійні пристрої і програмне забезпечення, а також провести сегментацію ринку, виходячи з інтересів і особливостей поведінки окремих груп споживачів.
Перша стадія: поява продукції.
Першими покупцями, як правило, є або висококваліфіковані спеціалісти, або захоплені шанувальники, які, проте можуть і не володіти конкретними знаннями відносно нового виду продукції чи послуг. В цей же час досвід постачальників у виробничій і ринковій сфері практично рівний нулеві, хоча провідні фірми і організації, можливо, і мають певний обсяг знань в сфері технології.
Рисунок . Життєвий цикл продукції.
В результаті того, що увага покупців і постачальників зосереджена на технологічних аспектах, найважливішим фактором успіху є новизна проектно-конструкторських рішень.
Друга стадія: розповсюдження.
По мірі переходу від одиничних покупців до масових різко падає середній рівень їх підготовленості, який в сфері спеціальних знань і навиків використання конкретних видів продукції може досягти мінімуму. В той же час досвід постачальників зростає, зокрема у сферах вивчення потреб користувачів, прибутковості і можливих ділянок їх використання. Збільшується число нових постачальників, частина з яких, відокремившись від основних організацій, привносить свій власний досвід.
Удосконалення продукції і маркетинг стають найвагомішими факторами успіху. В порівнянні з першою стадією основна увага при розробці продукції зосереджується на інформаційному продукті, а не на обладнанні. Спеціальні знання в сфері маркетингу необхідні для залучення нових покупців і їх переконання в сприятливому для них співвідношенні “ціна - переваги“, що забезпечується новим видом продукції.
Третя стадія: зміна покоління продукції.
При появі на ринку продукції другого покоління збільшуються знання покупців, що пояснюється набутим досвідом споживача у використанні першого покоління і тим обсягом знань, які поступають через засоби масової інформації. Досвід постачальників починає концентруватись завдяки об’єднанню сильних організацій і відсіюванням слабших. На цій стадії на діяльність компаній суттєвий вплив здійснюють органи державного регулювання і різноманітні організації по стандартизації.
На перше місце висуваються нові ключові фактори успіху. Ведучим серед них є забезпечення інтеграції нових видів продукції з іншими видами (існуючими і перспективними), що обумовлено зростанням значення для користувачів такої характеристики, як здатність до взаємодії. Технічне обслуговування - другий фактор успіху - здобуває додаткову вагу в зв’язку з тим, що рекламні характеристики продукції далеко не завжди забезпечують надійність її експлуатації. І на закінчення, третім фактором стає необхідність постійного вдосконалення процесу виробництва, що дозволяє зменшити ціну продукції і обслуговування, а також скоротити термін постачання. Це пов’язано з тим, що покупці мають широку можливість вибирати продукцію різних виробників виходячи з її ціни і відповідно до своїх конкретних потреб.
Четверта стадія: оновлення.
В зв’язку з тим, що споживачі мали можливість познайомитися з декількома поколіннями продукції та послуг, суттєво виростає середній рівень знань в цьому конкретному секторі інформаційних технологій навіть серед необізнаних користувачів. В цих умовах вирішальним критерієм для покупця стає ціна. Досвід постачальників, які зберегли свої позиції, проходить послідовно стадії управління інформаційними ресурсами та управління інформаційними технологіями. Необхідність цінової конкуренції для збереження ринкових позицій стає очевидним для кожного з них.
В залежності від обставин визначальним домінуючим стає один з двох критичних факторів успіху, а саме продуктивність (тобто мінімізація витрат) або відновлення ринкових позицій. Для, так званих “тупикових” ринкових сегментів продукції інформаційних технологій властиві загальні риси, які характерні класичній стадії розвинутого ринку і які багатократно описані в літературі. Для цих сегментів продуктивність є ведучим фактором успіху. Проте на практиці тільки невелику частину цих сегментів можна віднести до “тупикових”, що обумовлюється динамічністю розвитку самих інформаційних технологій. Більше того, постійно виникають можливості взаємозамінності одного виду продукції іншим. В цих умовах, природно, основним фактором успіху стає можливість відновлення робочих позицій, що досягається або за рахунок використання нових технологій для виробництва продукції (наприклад, цифрове телебачення з високою якістю зображення), або ж шляхом впровадження існуючої продукції або виду послуг в новий ринковий сегмент (наприклад, використання системи пошукового виклику при обслуговуванні клієнтів або забезпечення мобільного або телефонного зв’язку для водіїв машин).
Даний метод аналізу життєвого циклу інформаційних технологій у порівнянні з традиційними методами сприяє глибшому розумінню проблем стратегічного менеджменту на ринку і відповідно чіткішому управлінню діяльності організації. Додатковий прибуток може бути отриманий або за рахунок гнучкішого маневрування на ринку існуючої продукції, або шляхом її впровадження в нові ринкові сегменти. Завойовані в конкурентній боротьбі ринкові позиції можуть навіть розширюватися при своєчасній модернізації або заміні виробничих ліній.