Якщо підрозділи підприємства розташовані не дуже далеко одне від одного (наприклад, м межах одного міста), можна прокласти власні лінії зв’язку між підрозділами (звичайно, це коштує дуже дорого). Але найчастіше доцільніше арендувати вже готові лінії зв’язку у постачальників телекомунікаційних послуг). При цьому вимагається прокласти кабель лише від кожного підрозділу підприємства до найближчого до цього підрозділу вузла мережі постачальника телекомунікаційних послуг. Якщо об’єм даних, що передаються і приймаються підрозділом підприємства, незначний, то з вузлом мережі постачальника телекомунікаційних послуг можна зв’язуватись по комутованим телефонним лініям з допомогою модема.

Звичайно, у всіх випадках для створення регіональної мережі необхідне відповідне обладнання (модеми, маршрутизатори та ін.)

Internet - це всесвітня глобальна комп’ютерна мережа. Це загальносвітова сукупність комп’ютерних мереж, яка зв’язує між собою мільйони комп’ютерів. До середини 90-х років Internet використовувалась в основному для пересилки електронної пошти. Були доступні й інші можливості, основані на електронній пошті: телеконференції - обмін висловлюваннями з допомогою електронних листів, сервери новин - розсилка новин по тим чи іншим темам у вигляді електронних листів, файлові сервери - сховища файлів, які користувач Internet може отримати у вигляді електронного листа, відправивши електронний лист із спеціально підготовленим запитом на FTP-сервер. Для полегшення даних в Internet були організовані спеціальні служби пошуку - комп’ютери, які дозволяють знайти потрібний документ (по ключовим словам та іншим характеристикам документа) на підключених до Internet FTP-серверах. В 1994 році в мережі Internet з’явилась нова служба (або підсистема) - World Wide Web, в буквальному перекладі - всесвітня паутина (скорочено її називають WWW або Web). WWW - це існуюча в Internet всесвітня розподілена база гіпертекстових документів. Кожний комп’ютер, який має постійний доступ до Internet, можна використовувати в якості Web-сервера і помістити в нього документи, які мається на увазі зробити загальнодоступними. А для перегляду вмісту будь-яких серверів WWW користувач повинен мати лише пограму перегляду WWW - Web-броузер. Під’єднавшись до Internet, користувач повинен ввести лише ім’я Web-сервера, і його зміст з’явиться на екрані.

Завдання 3.

2. Бази даних, що використовують в інформаційних технологіях і системах.

По телевізору і в кіно ми бачили, як хтось сидить перед комп’ютером і на протязі секунд може вибрати з нього будь-яку інформацію. Нам всім відомо, що за допомогою комп’ютера можна отримати інформацію практично по будь-якому питанню.

Інформація, яка нам необхідна, не просто вискакує з комп’ютера. Спочатку хтось повинен ввести інформацію в програмі баз даних, котра запущена на вашому комп’ютері. Програма баз даних організує введені дані, і після цього ми можемо відобразити на екрані потрібну нам інформацію.

Всі ми є досвідченими користувачами баз даних. Якщо відкинути всі електронні покрови, ми побачимо перед собою своїх старих знайомих: телефонні довідники, збірки кулінарних рецептів, банківські рахунки. Ми бачимо, що це не що інше, як прославлені списки і таблиці.

А ще цікаво те, що ми давно уже знаємо, як будувати бази даних. На протязі багатьох років ми вчились і застосовували на практиці мистецтво користування класичних баз даних. Згадаємо хоча б розклад уроків в нашому шкільному щоденнику, або заглянемо в свою записну книжку: прізвище, ім’я, адреса, номер службового і домашнього телефонів. Це все бази даних. Ми проектували й вдосконалювали свої інформаційні системи у відповідності з ростом своїх потреб.

Так що ж це таке, база даних? Джим Кео в своєму підручнику «Visual Fox Pro 5 для «чайників» говорить, що база даних - це група зв’язаних таблиць, до яких можна звертатись за допомогою імені. Наприклад, можна сказати: «Дайте мені подивитись базу даних рахунків». Це означає, що ви хочете подивитись таблицю рахунків, які підлягають оплаті, таблицю платіжних відомостей і всі інші таблиці, які складають базу даних рахунків. «Реляційна» база даних - це набір даних, які зберігаються більш ніж в одній таблиці. Ці таблиці можуть бути зв’язані загальними значеннями в полях, які присутні в різних таблицях.

Для того, щоб спроектувати таблиці бази даних, необхідно скласти список всіх даних, які будуть в ній зберігатись.

Вибір інформації - це важливий момент в побудові хорошої бази даних. Вживаючи слово дані, ми маємо на увазі інформацію, яка зберігається в файлі на дискеті, жорсткому диску комп’ютера або компакт-диску. Файл представляє собою електронний варіант папки з документами, а зберігання важливих документів в такій папці (з тією різницею, що дані на дискеті або жорсткому диску комп’ютера краще організовані, ніж в наших папках з документами).

Таблицею називається група записів, складених з полів, в якій зберігається набір даних. Але не змішаних даних, а однорідних - всі елементи набору повинні бути подібні один одному. Це можуть бути рецепти, розклади, каталоги, описи - тільки б вони об’єднувались загальною темою.

Зіштовхуючись із зростаючою конкуренцією, компанії намагаються знизити свої витрати, часто скорочуючи штати. Але із скороченням працівників, якщо на підприємстві немає системи, акумулюючої знання, організації залишаються без значної їх частини, можливо, критично важливої для своєї подальшої діяльності. По мірі виходу компанії на міжнародний ринок географічні бар’єри можуть стати додатковою перешкодою на шляху обміну знаннями і завадити вільному доступу до інформації. Ці та інші фактори штовхають керівництво компаній і підприємств звернути увагу на покращення методів управління знаннями (knowledge