Інформаційні системи в страховому бізнесі

Зростаюча роль системи страхування.

Страхування є одним з найбільш інформаційно насичених та інформаційно залежних видів бізнесу. Розвиток ринкових відносин та входження в світові інтеграційні процеси заставляє вже сьогодні наближатися до вимог світових стандартів. Зростають вимоги до об’єктивної оцінки фінансового стану підприємств, координації стратегій, що спрямовується на звуження фінансових ризиків та отримання конкурентних переваг. Це обумовлює необхідність впровадження в процес страхування автоматизованих інформаційних технологій.

Страхування - це система економічних відносин, які призначена для подолання і відшкодування різного типу втрат в результаті непередбачених випадковостей. Воно надяє всім господарським суб’єктам і членам суспільства гарантії у відшкодуванні втрат, одержаних в результаті нещасних випадків, стихійного лиха, викликаними непередбаченими обставинами в діяльності підприємств, фірм, банків.

Багаторічний досвід страхування переконливо показав, що воно є потужним фактором позитивного впливу на економіку. Саме страхування підвищує інвестиційний потенціал і дає можливість збільшити майно і багатство нації. Це важливо і для економіки України. Саме тому налагодження неперервного і безперебійного виробничого процесу, підтримка стабільності та стійкості економічного розвитку, підвищення рівня життя населення вимагає формування ефективної системи страхування.

Страхування включає сукупність форм і методів формування цільових фондів грошових засобів та їх використання на відшкодування втрат при непередбачуваних ризиках, а також для надання допомоги громадянам при наступленні певних подій в їхньому житті.

Перехід до ринкової економіки забезпечує суттєве зростання ролі3 страхування в суспільному відтворенні і значно розширює сферу страхових послуг. Страхування виступає з однієї сторони засобом захисту бізнесу і добробуту людей, а з іншої - видом діяльності, що приносить прибуток. Джерелами прибутку страхової компанії служать прибутки від страхової діяльності, від інвестицій тимчасово вільних ресурсів в об’єкти виробничої і невиробничої сфер діяльності, акції підприємств, банківські депозити, цінні папери і т.д.

Формування страхового ринку.

Сфера економічних відносин, де об’єктом купівлі - продажу виступає страховий захист, формується попит і пропозиція на нього, отримала назву страховий ринок. Обов’язковою умовою існування страхового ринку є наявність суспільної потреби на страхові послуги і наявність страхувальників, які здатні задовольнити ці потреби. Перехід вітчизняної економіки до ринкової суттєво змінює роль та місце страхувальника в системі економічних відносин. Страхові компанії перетворюються в повноправних суб’єктів господарського життя.

Діючий страховий ринок представляє собою складну інтегровану систему економічних, фінансових, інформаційних зв’язків, включає різні взаємодіючі структурні ланки.

Страховий ринок, як частина фінансово-кредитної сфери, є об’єктом державного регулювання і контролю з метою забезпечення його стабільного функціонування з врахуванням значимості страхування в процесі суспільного відтворення. Державне регулювання страхового ринку здійснюється через спеціальну податкову політику, прийняття законів по окремих видах підприємницької діяльності, законів, що регламентують укладання договорів страхування і розв’язання виникаючих суперечностей.

Основною ланкою страхового ринку є страхове товариство або страхова компанія. Страхова компанія - певна суспільна форма функціонування страхового ринку - це відокремлена структура, що здійснює підписання договорів страхування і їх обслуговування. Страховій компанії властиві техніко-організаційна єдність і економічна відокремленість її ресурсів, їх самостійний повний оборот. Страхова компанія функціонує в економічній системі, як самостійний господарський суб’єкт і вбудована у певну систему виробничих відносин. Економічно відокремлені страхові компанії будують свої відносини з іншими страхувальниками на основі перестрахування і співстрахування.

Нова роль страхових компаній полягає в тому, що вони все частіше виконують функції спеціалізованих кредитних інститутів - тобто займаються кредитуванням певних сфер і галузей господарської діяльності. Страхові компанії займають ведуче після комерційних банків позиції по величині активів і по можливості їх використання в якості позичкового капіталу. Характер акумульованих ними ресурсів дозволяє використовувати їх для довгострокових виробничих капіталовкладень через ринок цінних паперів. Банки, що опираються на порівняно короткотерміново залучувані кошти, такими можливостями не володіють. Тому страхові компанії можуть зайняти провідне місце на ринку капіталів.

Види страхових компаній.

Страхові компанії поділяються на декілька типів.

Акціонерні страхові товариства, тобто форми організації страхових фондів на основі централізації грошових засобів шляхом продажу акцій.

Перестрахувальні компанії, які здійснюють вторинне страхування найбільших і найнебезпечніших ризиків.

Товариства взаємного страхування, які передбачають організацію страхового фонду на основі централізації засобів через пайову участь його членів або створення, як правило, спілок середніх і крупних власників (домовласників, власників готелів, тощо).

Державна страхова компанія – публічно-правова форма організації страхового фонду, заснована державою.

Недержавний пенсійний фонд – особлива форма організації особистого страхування, яка гарантує рентні виплати особам, що страхуються, після досягнення ними пенсійного віку. В країнах з розвиненою економікою пенсійні фонди є не тільки джерелом суттєвих інвестицій, але й невід’ємним елементом системи “вбудованих стабілізаторів“, які зменшують вплив економічних циклів на соціальну сферу.

Таким чином, ринок страхування – це особливе соціально-економічне середовище, певна сфера економічних відносин, де об’єктом купівлі-продажу виступає страховий захист, формується попит і пропозиція на нього.

Функції страхування.

Ринок страхування тісно пов’язаний з усіма ланками процесу відтворення. Будучи складовою частиною економіки, ринок страхування відображає стан і рівень розвитку виробничих сил суспільства і в той же час активно впливає на розвиток економіки. Страхові ринки поділяються за галузевою ознакою, за масштабами – на національні регіональні і міжнародні. Страховий ринок – це і поле активних інформаційних зв’язків, в якому інформаційні потоки забезпечують реалізацію управлінських рішень по всіх ключових питаннях його діяльності.

За походженням і змістом страхування має риси, які поєднують його з категоріями “фінанси“ і “кредит“ (перерозподіл грошового фонду, повернення отриманої позики) і в той же час принципові відмінності від фінансів і кредиту, характерні тільки для