Глобальні мережі

1. Комп’ютерні мережі на території СНД.

Відомості про мережу RELCOM.

Мережа RELCOM була заснована в 1990 році. Тоді це була зовсім невелика та вузько професійна мережа, яка об’єднувала розробників та користувачів комп’ютерних систем Інституту атомної енергії (сьогодні це Російський Науковий Центр “Курчатовський інститут”) і ряд інших науково-дослідних організацій. RELCOM стала найбільшою комп’ютерною мережею на території колишнього СРСР. Серед абонентів мережі були наукові, навчальні і державні організації, комерційні структури, інформаційні агентства і приватні особи.

Кожен вузол мережі є самостійною юридичною особою. Координацію робіт по розвитку та експлуатації мережі здійснює акціонерне товариство RELCOM (Зареєстрована торгова марка фірми – Демос +). Професійна взаємодія співробітників вузлів мережі проводиться в рамках спеціальної групи по інтересах Асоціації груп користувачів системи UNIX. RELCOM забезпечувала вихід в мережі EUNET, BITNET, MCI-mail, CompuServe та інші.

Можливості RELCOM на початку розвитку можна проілюструвати на прикладі московського вузла, який забезпечував:

Час передачі в будь-яку точку земної кулі повідомлення, графічного зображення чи програми складав 2-4 години.

На правах національної мережі RELCOM стала частиною європейської мережі EUNET, що дає право її абонентам обмінюватися поштовими повідомленнями з більше ніж 10 тис. міжнародними мережами, об’єднаними в єдину комп’ютерну мережу INTERNET. На відміну від зарубіжних мереж, мережа RELCOM забезпечувала широкі можливості спілкування і отримання різноманітної інформації на російській мові. Впровадження режиму роботи в реальному масштабі часу (ip-режим) на території СНД стримує дорожнеча та погана якість телекомунікаційних мереж.

Інформаційне наповнення глобальної мережі на території СНД.

В мережі RELCOM знаходяться інформаційні архіви, які доступні за допомогою наступних типів поштових серверів:

В мережі RELCOM функціонують десятки інформаційних архівів, які доступні через електронну пошту. Більшу частину з них представляють архіви, що зберігають програмне забезпечення, технічну документацію, керівництво по програмуванню і роботі в мережі, комп’ютерні ігри, графічні зображення. В багатьох архівах зберігаються систематизовані вибірки з телеконференцій системи USENET по різноманітних тематиках, насамперед по комп’ютерній. Поряд з цим, ряд таких архівів зберігає різноманітну художню літературу, науково-технічну і суспільно-політичну інформацію. Більша частина інформаційних архівів, розміщена на території колишнього СРСР та оснащена програмами поштових файлових серверів. Майже всі перераховані архіви універсальні і загальнодоступні.

В глобальних мережах у певних вузлах розміщуються архіви інформації. Кожен архів має певну визначену структуру. Мережа RELCOM дозволяє задовольняти ряд інформаційних запитів. Через WAISmail-сервер вузла ELVIS доступна низка архівів комерційних телеконференцій мережі RELCOM (див додаток таблиця 1). Так, наприклад, в українській частині новин створена ієрархія модерованих телеконференцій “elvisti.info.*”, присвячених в основному політичним та економічним розділам. Для ефективного доступу до інформації телеконференцій використовуються або Web-броузери, або ж пошукові сервери мережі INTERNET (наприклад, AltaVista, Deja News, InfoRes, IME та інші).

Розвиток INTERNET в Україні.

Хоча мережа INTERNET, як всесвітнє явище, існує не так вже давно – з кінця вісімдесятих, в Україні вона почала розвиватися з 1991року. Спочатку це були два-три вузли, що лише подавали послуги електронної пошти, e-mail. В 1993 році в Києві існувало вже шість основних INTERNET-вузлів. Більшість вузлів працювали з московським провайдером – вузлом RelCom (reliable cоmmunication –надійні зв’язки), який, в свою чергу, був підключений магістральним каналом до зарубіжного вузла мережі Eunet. Слово «INTERNET» тоді ще не ввійшло в лексикон, популярнішою була назва «RelCom/EUnet». За 1993 - 1994 роки збільшилась кількість як користувачів, так і кількість вузлів мережі в Україні. Розвивалась також інфраструктура місцевих та міжміських виділених каналів, по яких передавались дані зі швидкістю 9600-28800 біт/c. До кінця 1994 року в Києві нараховувалось до п’яти тисяч користувачів, а по всій Україні – 10 – 12 тис. Крім традиційної електронної пошти та телеконференцій USENET, деякі вузли почали надавати послуги «прямого доступу до INTERNET», що частіше називають on-line. Зростала кількість регіональних вузлів, що підтримували зв’язок з Києвом та російською RelCom.

З 1993 року розвивається новий для мережі вид сервісу – інформаційний. Одна з перших вдалих спроб вивести систему телеконференцій за рамки дошки оголошень «куплю - продам» - конференція elvisti.business, яка до початку 1994 року виросла до газети elvisti.info, що складалась з декількох тематичних розділів. Одна з найбільших технологій мережі – USENET – була використана для розповсюдження власного інформаційного продукту по всій країні.

В 1995році зявився перший комерційний цифровий супутниковий канал з пропускною спроможністю 64 Кбіт/c. Він зв’язав вузол UA.NET з провайдером Demon в Лондоні. Крім того, до мережі продовжували підключатись все нові користувачі – ціни на комп’ютери і модеми, достатні для роботи в мережі, значно знижувались, як і сама вартість доступу до Internet.

В 1996 році зявився ряд нових цифрових каналів з пропускною здатністю 64 Кбіт/c. Подання послуг