Формалізація процесів управлінської діяльності
Концептуальне моделювання управління.
Управління можна трактувати, як цілеспрямовану зміну стану системи, яке веде до досягнення поставленої мети. Управління є процесом інформаційним. В кожній системі реалізується принцип прямих та зворотних інформаційних зв’язків, що дозволяє не тільки встановлювати (прогнозувати, планувати) бажані результати чи характеристики функціонування об’єкту управління, але і вести контроль за ходом процесу та впливати на нього в напрямку бажаних змін (прийняття рішень, диспетчерування) з метою отримання найменших відхилень від заданих чи розрахункових параметрів.
Широке впровадження інформаційних технологій в сфері управління організацією можна пояснити такими основними причинами:
по-перше, це відповідний розвиток науково-технічного прогресу, який забезпечив поступлення дешевих і в той же час достатньо ефективних технічних засобів;
по-друге, це розвиток на цій основі відповідних автоматизованих предметних інформаційних технологій з широким використанням наукових досягнень, як в цілому у сфері системного аналізу, так і в предметній прикладній сфері. Зростаючі потреби організацій в інформаційних системах підвищеної складності і точності для виробничої діяльності чи обслуговування стимулюють створення та використання понять, інструментальних засобів і методів все вищого рівня.
Це характерно для всіх галузей застосування інформаційних технологій. В деяких з них, і насамперед в сфері застосування систем штучного інтелекту, баз даних, мов та конструктивних засобів програмування проводяться спроби задовольнити виникаючі потреби шляхом визначення нового, абстрактнішого концептуального рівня опису системи. Якщо дотепер системи штучного інтелекту, бази даних та мови програмування давали незалежні вклади в справу створення концептуального моделювання, то на даний час успіхи концептуального моделювання виникають з інтеграції понять, інструментальних засобів та методів, призначених для опису системи. Під інтеграцією розуміють посилюючу комунікацію різних працівників, які працюють в суміжних галузях.
Базові поняття системного аналізу.
Для вирішення завдань формалізації процесів управління необхідні знання базових понять системного аналізу. Слово “система” вже давно і міцно увійшло у вживання в науковій та навчальній літературі і несе певне навантаження. Система - це множина взаємопов’язаних елементів будь-якої природи. Елементом системи може бути довільний реальний об’єкт (цех, відділ). Елемент системи є абстрактною моделлю реального об’єкту. Елемент системи може приймати ряд конкретних станів, що дає підставу говорити про те, що система - це сукупність взаємопов’язаних змінних. Стан системи визначається в будь-який момент набором даних (вектором), кожна компонента якого відповідає деякому значенню тієї чи іншої змінної, тобто внутрішньому стану елемента. Змінна, значення якої в розглядуваній системі при розв’язанні певної задачі є фіксованим, називається параметром. Характер зміни значень змінних в часі залежить, як від внутрішньої структури системи (оскільки змінні взаємозв’язані і не всі комбінації їх значень допустимі), так і від ряду інших факторів. Параметри, величини яких можуть бути довільно задані в певній ділянці значень, допустимих в даний момент часу, називаються керованими. Інші, так звані некеровані параметри, хоча і впливають на стан і ефективність системи, але змінюються по незалежних від нас причинах. З цієї точки зору прийняття рішення для управління системою завжди означає вибір визначених значень керованих параметрів, а процес управління системою полягає в цілеспрямованій зміні цих параметрів. Отже, кожна зміна є результатом керуючих дій на систему, вибраних з множини допустимих впливів на основі наявної для цього інформації. В результаті покращується функціонування або розвиток даної системи. Тут система - це множина взаємопов’язаних елементів, тобто змінних, які впливають один на одного через відповідні зв’язки. В економічних системах зв’язки формуються в плановому порядку або виникають стихійно під впливом ринкового механізму. Відомі три види зв’язків:
фунціонально-необхідні,
синергічні тобто такі, що при сумісній дії деяких частин системи забезпечують більше зростання їх загального ефекту, ніж сума ефектів від незалежно діючих частин;
надлишкові, які є непотрібними чи суперечливими.
Множина елементів та множина зв’язків системи утворюють структуру системи. З часом можуть змінюватися не тільки значення деяких змінних системи, але й зв’язки між ними.
Процес управління з точки зору системного аналізу.
Процес управління зводиться до цілеспрямованих змін значень керованих змінних системи. Такі зміни очевидно не були б необхідні у випадку, коли еволюція системи визначалась би лише значеннями керованих параметрів, насправді, на систему, як правило, впливають багаточисельні некеровані фактори (збурюючі впливи). Тому приходиться періодично або навіть неперервно приймати нові рішення, тобто змінювати значення керованих параметрів за допомогою вхідних керуючих дій. Повна і адекватна інформація, отримана своєчасно, сьогодні служить єдино можливою основою точного і своєчасного вирішення складних задач управління. Проте з появою нових інформаційних технологій поняття “задача“ розглядається ширше, як закінчений комплекс обробки інформації, який забезпечує або генерацію прямих керуючих впливів на хід виробничого процесу, або видачу необхідної інформації для прийняття рішень управлінським персоналом. Таким чином, задача повинна розглядатися, як елемент системи управління, а не, як елемент системи обробки даних. Можливості організацій все тісніше пов’язуються з швидкістю реагування на різноманітні збурення. Задачі, що визначають характер управління, можуть бути різними. В більшості випадків вимагається знайти такі значення керованих параметрів, які забезпечують екстремальне (найбільше чи найменше) значення деякої величини, що залежить від значень параметрів і характеру їх змін. В інших випадках задачею управління є стабілізація процесу, тобто забезпечення підтримки постійно заданого значення деякого параметра (наприклад, підтримувати заданий рівень продаж без зменшення їх обсягів). Підтримання стабільності проводиться за допомогою застосування спеціального, органічно вписаного в систему механізму - регулятора, який призначається для підтримки деяких змінних в бажаному інтервалі. В окремих випадках задачею управління може бути