Carbon. Крім того, існує й компромісний варіант переходу на Mac OS X. Програмне оточення Carbon є способом переведення додатків для старих версій Mac OS на нову з мінімальними затратами. Незначна модифікація додатків, звичайно, не приводить до використання всіх можливостей Mac OS X, але дозволяє все ж таки позбавитися обмеження і незручності Classic- оточення.

Cocoa – так називається "повноцінне" програмне оточення Mac OS X, що дозволяє повністю задіяти всі технології нової ОС (і нового устаткування – Cocoa підтримує багатопроцесорність і Velocity Engine). Однією з цікавих його особливостей є спосіб організації додатку в системі, що дає можливість гнучкої настройки і розширення функціональних можливостей.

Окрім згаданих вище, Mac OS X підтримує і ряд додаткових оточень, наприклад Java. Сюди ж слід віднести і підтримку BSD-додатків.

Підсумовуючи, можна сказати, що Mac OS X надає чудові можливості для програм, написаних спеціально для неї, підтримує (але не більше) програми для попередніх версій Mac OS і забезпечує в сукупності з політикою "відкритих текстів" достатньо швидкий і безболісне переведення програмних продуктів в нове середовище.

Графічна підсистема і інтерфейс. Загальносистемні "прошарки" Mac OS X використовують ресурси трьох головних низькорівневих графічних підсистем – Quartz, OpenGL і QuickTime. Останні дві назви широко відомі, а ось Quartz є відносно новим словом в "інтерфейсобудуванні". "Відносно" тому, що ідеологія Quartz достатньо сильно перекликається з ідеями графічної підсистеми NeXT DPS (Display PostScript – "дисплейний PostScript").

"Серце" графічної підсистеми Mac OS X – високорівневий менеджер вікон, що містить могутню бібліотеку векторно-растрової графіки Quartz. Саме цей компонент ОС реалізує і "движок" рендерінгу єдиного формату для Mac OS X – PDF, і саме в ньому криється радикальна відмінність Mac OS X зі своєю попередницею – NeXTStep. Quartz забезпечує як базові функції, властиві більшості аналогічних систем, наприклад буферування вмісту вікон, так і абсолютно унікальні, такі, як модель "попіксельного відеомікшування", яка дозволяє в реальному часі розділяти кожний піксель фізичного екрану між декількома вікнами додатків одночасно з допомогою різних алгоритмів. В попередніх версіях Mac OS X критичний компонент Quartz – Quartz Compositor, що відповідав за унікальну функціональність підсистеми (в першу чергу, за "попіксельне відеомікшування"), виконувався на центральному процесорі комп'ютера і працював з підготовленими областями буферної пам'яті вікон, в які додатки здійснювали "виведення" за допомогою викликів бібліотек Quartz. На основі вмісту буферів вікон Quartz Compositor формувала миттєвий "знімок" поточного стану екранної області, і саме ця картинка відображалася на екрані робочої станції під управлінням Mac OS X. Очевидно, що всі процедури, пов'язані з обробкою таких об'ємів інформації, та ще й засновані на дуже складних алгоритмах, украй ресурсоємні, що й підтверджувалося "загальмованістю" Mac OS X минулих поколінь. Знайти одночасно красиве і радикальне рішення такої проблемі було важко. Суттєво підняти продуктивність такої високорівневої графічної підсистеми, як Quartz, можна було тільки одним способом... А саме, перетворити всю дисплейну підсистему з двомірної в тривимірну! Саме це і було зроблено в Jaguar – ускладнена модним слівцем назва Quartz Extreme (QE) приховує за невизначеністю, мабуть, найзначнішу подію в світі ОС останніх років. Jaguar – це Перша Операційна Система з повністю 3D-користувальницьким інтерфейсом! Тепер QE сприймає кожне вікно не інакше як текстурований 3D-объект. Сама текстура цього об'єкту може породжуватися програмами двомірної (бібліотеки Quartz), тривимірної (OpenGL) графіки або мультимедійним потоком (QuickTime). А інше – операції з "3D-об'єктами-вікнами" – справа могутнього де-факто стандартного і доступного відеоакселератора.

Останній найважливіший елемент системи – призначений для користувача інтерфейс Aqua. Ця назва не випадкова – стилем нового інтерфейсу є напівпрозорість, "текучість" і рухливість елементів. Відповідальна за знамениту "карамелеву красу" підсистема Mac OS X принесла в спокійний світ Mac масу нововведень. І, як не дивно, освоїтися в Aqua значно легше після деякого досвіду роботи з NeXTSTEP/OPENSTEP або навіть X-Window. По-перше, в порівнянні з класичними версіями Mac OS, Aqua змінює усталені уявлення користувача про рівневе розташування вікон (в класичних Mac всі вікна одного додатку розташовуються на "одному рівні глибини екрану"). Тепер, як і в більшості віконних систем, можна "піднімати" на "поверхню" екрану будь-яке вікно, не піклуючись про його розташування в рівневій ієрархії (стандартна поведінка класичної Mac OS, емульована елементом меню Bring All to Front). По-друге, Aqua передбачає можливість управління новими (для Mac-світу) елементами інтерфейсу – "листами" (sheets). Лист є добре знайомим користувачам Windows і X-Window "спливаючим вікном" (popup), "прив'язаним" до батьківського вікна, і використовується в основному для критичних повідомлень і попереджень, асоційованих з одним процесом. По-третє, інтерфейсні можливості розширені ще однією (добре знайомою в світі "не-Mac") конструкцією: "висувним ящиком" (drawer) – "випливаючим" вікном, здатним містити різні інтерфейсні елементи. По-четверте, змінам піддалася "свята святих" Mac – організація Робочого столу: в ній з'явився новий елемент інтерфейсу, дуже схожий на панель (panel), знайому користувачам Unix-оболонки CDE.

На завершення залишається тільки сказати, що розробники прикладного і системного ПО дуже високо оцінюють шанси Jaguar, що підтверджується високою активністю не тільки в області створення принципово нових програм для цієї платформи, але і в портуванні справжньої "класики". Унікальність Jaguar робить її жуже привабливою для