Опція "Auto Configuration with BIOS Defaults" дозволяє встановити набір параметрів, що забезпечує нормальну роботу системної плати. При цьому не зачіпається дата, час, параметри гнучких і жорстких дисків. Це є початковою точкою для оптимізації установок, на якій можна і зупинитися.

Таблиця 3.3

Пункти головного меню Setup

Пункт меню | Призначення

Standard CMOS Setup | Установка стандартних параметрів CMOS

Advanced CMOS Setup | Установка розширеного набору параметрів

Chipset Setup | Управління особливостями чіпсета (дозвіл прогресивних властивостей і настройки параметрів)

Power Management | Управління режимом енергозбереження

PCI/PnP

Setup Plug And Play | Конфігурація розподілу ресурсів

Peripherial Setup | Конфігурація периферії системної плати

Change Password | Зміна (установка) пароля

Optimal | Установка оптимальних параметрів

Auto Configuration with BIOS Defaults | Установка "нормальних" параметрів

Auto Configuration with Power-on Defaults

Fail-Safe

Утримання Del при включенні | Установка "консервативних" параметрів

Write to CMOS and Exit

Save and Exit | Вихід зі збереженням нових установок

Do Not Write to CMOS and Exit

Exit without Saving | Вихід без збереження (залишаються колишні значення)

Опція "Auto Configuration with Power-on Defaults" – встановлює найконсервативніші значення параметрів: кешування заборонено на обох рівнях, тимчасові діаграми самі розтягнуті і т.п. Якщо системна плата не працює і з такими установками, необхідно перевірити її апаратну конфігурацію – установку джамперів, знімних елементів (процесор, пам'ять, кеш і т. п.). Якщо в Setup не ввійти, ті ж значення параметрів можна набути, утримуючи клавішу Del (іноді Ins) під час включення комп'ютера, або для цих цілей є спеціальний перемикач (джампер) на системній платі. Спосіб порятунку залежить від версії BIOS і моделі системної плати.

Вибрані установки зберігаються при виході з Setup (за бажанням користувача) і починають діяти з моменту початку наступного виконання POST. Таким чином, якщо немає упевненості в правильності вибраних установок, можна вийти з Setup без збереження нових значень.

Вибрані значення установок рекомендується зберегти на папері. На жаль, функція друку екрану по клавіші PrintScreen з Setup працює не завжди (до ініціалізації під час завантаження LPT-порт може утримувати низький рівень на виході 1МГГ#, що не дозволяє принтеру друкувати). Але витрати часу навіть на рукописне збереження параметрів допоможуть згодом заощадити час, сили і нерви в критичній ситуації, оскільки деякі установки можуть приводити до повної втрати працездатності комп'ютера (на щастя, тимчасової – до виправлення значень).

Невдалі параметри конфігурації (або забутий пароль) при неможливості входу в Setup можна скинути відключенням живлення CMOS (замиканням контактів 3, 4 роз'єму акумулятора). В деяких системах пароль скидається тільки спеціальною перемичкою. Проте в CMOS зберігаються зовсім не всі параметри – частина їх міститься в NVRAM, яку відключенням батареї змінити (очистити) неможливо за визначенням (це дійсно енергозалежна пам'ять). Добре, якщо на системній платі є спеціальний перемикач для обнулення NVRAM (або, хоча б, ESCD). Такий перемикач спрацьовує, якщо в положенні "очищення" на системну плату буде подано живлення (разом з сигналом апаратного скидання). Після обнулення плату включають з нормальним положенням перемикача. Зрідка зустрічається опція Setup, призначена для обнулення NVRAM. Якщо явних способів очищення немає, то при необхідності залишається скористатися утилітою перепрограмувало флеш-BIOS (NVRAM звичайно є областю мікросхеми-носія флеш-BIOS). Проте для цього необхідно мати файл-образ BIOS і утиліту програмування. Записом некоректної інформації в NVRAM іноді грішить Windows 95 при установці. Це може привести до втрати працездатності окремих вузлів і навіть плати в цілому, не усуненої ніякими настройками Setup.

Пункт Standard CMOS Setup, що практично завжди є в головному меню утиліти (в старих машинах він просто єдиний), відноситься до настройки параметрів, що зберігаються в елементах стандартної пам'яті CMOS. Це одна з небагатьох областей Setup, в якій все досить просто і зрозуміло (табл. 3.4).

У цьому ж розділі виводиться і об'єм встановленої оперативної пам'яті. В старих комп'ютерах можна (і потрібно) було розподіляти наявну пам'ять, що перевищує стандартні 640 або 512 Кбайт, між Extended і Expanded. Нові версії BIOS тільки показують об'єм, знайдений тестом, і його розподіл між стандартною пам'яттю (Conventional Memory або Base Memory) і розширеної (Extended Memory). Проте при зміні розміру фізично встановленої пам'яті деякі версії BIOS фіксують цю зміну під час POST і вимагають входу в Standard Setup тільки для того, щоб побачити, згодитися і зберегти зміни в CMOS. Інші версії виконують цю модифікацію вмісту CMOS автоматично, не привертаючи уваги користувача.

Іноді в цьому ж меню знаходиться режим реакції тесту POST на помилки конфігурації (чи зупинятися з повідомленням або по можливості ігнорувати). Тут же може бути і дозвіл контролю паритету оперативної пам'яті.

Вживання зовнішніх утиліт (SETUP.COM та ін.), якими заповнювали комірки CMOS в перших моделях АТ, в сучасних комп'ютерах може привести до втрати інформації в CMOS через розбіжність правил підрахунку контрольної суми.

Набір опцій розширеного Setup залежить від версії BIOS. Ці опції включають: