У 1987 році компанія Sun, яка на той час продавала робочих станцій на півмільярда доларів в рік, вирішила розробити свій власний процесор, заснований на новому революційному проекті каліфорнійського університету в Берклі (RISC II). Цей процесор називався SPARC (Scalable Processor ARCitecture — нарощувана архітектура процесора). Він був використаний при виробництві робочої станції Sun-4. Через деякий час всі робочі станції компанії Sun стали проводитися на основі цього процесора. На відміну від багатьох інших комп'ютерних компаній, Sun вирішила не займатися виробництвом процесорів SPARC. Натомість вона надала патент на їх виготовлення декільком підприємствам, сподіваючись, що конкуренція між ними спричинить за собою підвищення якості продукції і зниження цін. Ці підприємства випустили декілька різних мікросхем, заснованих на різних технологіях, що працюють з різною швидкістю і відрізняються один від одного за вартістю.

Мікросхеми називалися MICROSPARC, HYPERSPARK, SUPERSPARK і TURBOSPARK. Мало чим відрізняючись один від одного, всі вони були сумісні і могли виконувати одні і ті ж програми, які не доводилося змінювати. Компанія Sun завжди хотіла, щоб різні підприємства поставляли для SPARK складові частини і системи. Потрібно було побудувати цілу індустрію, тільки в цьому випадку можна було конкурувати з компанією Intel, що лідирує на ринку персональних комп'ютерів. Щоб завоювати довіру компаній, які були зацікавлені у виробництві процесорів SPARC, але не хотіли вкладати засобу в продукцію, яку пригнічуватиме Intel, компанія Sun створила промисловий консорціум SPARC International для керівництва розвитком майбутніх версій архітектури SPARC. Важливо розрізняти архітектуру SPARC, яка є набором команд, і власне виконання цих команд. У цій книзі ми говоритимемо і про загальну архітектуру SPARC, і про процесор, використовуваний в робочій станції SPARC (заздалегідь обговоривши процесори в третьому і четвертому розділах).

Перший SPARC був 32-бітовим і працював з частотою 36 Мгц. Центральний процесор називався Ш (Integer Unit — процесор цілочисельної арифметики) і був вельми посереднім. У нього були тільки три основні формати команд і в цілому всього 55 команд. З появою процесора з плаваючою крапкою додалося ще 14 команд. Відзначимо, що компанія Intel почала з 8- і 16-бітових мікросхем (моделі 8088, 8086, 80286), а вже потім перейшла на 32-бітові (модель 80386), а Sun, на відміну від Intel, відразу почала з 32-бітових.

Грандіозний перелом в розвитку SPARC відбувся в 1995 році, коли була розроблена 64-бітова версія (версія 9) з адресами і регістрами по 64 битий. Першою робочою станцією з такою архітектурою став ULTRASPARC I, що вийшов в світ в 1995 році. Він був повністю сумісний з 32-бітовими версіями SPARC, хоча сам був 64-бітовим.

Тоді як попередні машини працювали з символьними і числовими даними, ULTRASPARC із самого початку був призначений для роботи із зображеннями, аудіо, відео і мультимедіа взагалі. Серед нововведень, крім 64-бітової архітектури, з'явилися 23 нових команди, зокрема команди для упаковки і розпаковування пікселів з 64-бітових слів, масштабування і обертання зображень, переміщення блоків, а також для компресії і декомпресії відео в реальному часі. Ці команди називалися VIS (Visual Instruction Set) і призначалися для підтримки мультимедіа. Вони були аналогічні командам ММХ.

ULTRASPARC призначався для web-серверів з десятками процесорів і фізичною пам'яттю до 2 Тбайт (терабайт, 1Тбайт - 101гбайтів). Проте деякі версії ULTRASPARC можуть використовуватися і в ноутбуках.

За ULTRASPARC I послідували ULTRASPARC II і ULTRASPARC III. Ці моделі відрізнялися один від одного за швидкістю, і у кожної з них з'являлися якісь нові особливості. Коли ми говоритимемо про архітектуру SPARC, ми матимемо на увазі 64-бітову версію комп'ютера ULTRASPARC II (версії 9).

J а v а II

Мова програмування C придумав один з працівників компанії Bell Laboratories Денніс Рітчи. Ця мова призначалася для роботи в операційній системі UNIX. Із-за великої популярності UNIX З скоро став домінуючою мовою в системному програмуванні. Через декілька років Бьярн Строуструп, теж з компанії Bell Laboratories, додав до З деякі особливості з об'єктно-орієнтованого програмування, і з'явилася мова C++, яка також стала дуже популярною.

В середині 90-х років розробники Sun Microsystems думали, як зробити так, щоб користувачі могли викликати двійкові програми через інтернет і завантажувати їх як частина web-сторінок. Їм подобався C++, але він не був надійним в тому сенсі, що програма, послана на деякий комп'ютер, могла заподіяти збиток цьому комп'ютеру. Тоді вони вирішили на основі C++ створити нову мову програмування Java, з яким не було б подібних проблем. Java — об'єктно-орієнтована мова, яка застосовується при рішенні різних прикладних задач. Оскільки ця мова проста і популярна, ми використовуватимемо його для прикладів. Оскільки Java — всього лише мова програмування, можна написати компілятор, який перетворюватиме його для Pentium, SPARC або будь-якого іншого комп'ютера. Такі компілятори існують. Проте ця мова була