такі продукти підтримують виробництво різних типів. До цього класу відноситься система “Галактика“.
До другої групи відносяться програмні засоби для управління виробництвом певного типу. До них можна віднести: Genesic Manufacturing Suite (Edwards) –складання на замовлення, Trition (Baan) – різні форми дискретного виробництва, PRISM (Macam) – виробництво з неперервним циклом та інші.
Спеціалізовані програмні продукти: MMPS (12 Technologies), MES (Fast System), які дозволяють зробити виробництво гнучкішим, прискорити його адаптацію до вимог ринку, здійснювати динамічне планування потреб в матеріалах, виробничих потужностях і складання гнучкого виробничого графіка, контролю роботи цехів.
Пакети прикладних програм для управління всім ланцюжком процесів, які забезпечують випуск продукції, починаючи з проектування деталей виробу і закінчуючи моментом отримання готового виробу споживачем: ERP-системи (Manugistics Numetrix) та інші.
Вартість більшості комплексних проблемно-орієнтованих пакетів прикладних програм висока (інколи більше 1 млн. доларів), проте більшість західних фірм для автоматизації своєї діяльності все таки йдуть по шляху використання комплексних проблемно-орієнтованих пакетів прикладних програм.
Перспективи розробок пакетів прикладних програм.
Основні тенденції розвитку прикладного програмного забезпечення тісно пов’язані з створенням і переходом на інформаційні системи четвертого покоління з ієрархічною структурою, в яких центр ваги перенесений з локальних мереж кінцевих користувачів на мережу локальних серверів. В основу інформаційних систем четвертого покоління закладається вимога скорочення експлуатаційних ресурсів при збільшенні масштабованості системи і розширенні кола її функціональних можливостей.
Остання обставина особливо важлива, оскільки існує стійка тенденція до практично стовідсоткової інтеграції інформаційних технологій різних функціональних підсистем в єдину бізнес модель підприємства, що передбачає існування достатньо великої кількості вимог (часом суперечливих) до інформаційних систем з боку кінцевих користувачів, неоднорідних за своєю кваліфікацією і професійними завданнями.
Пакети прикладних програм, які розробляються в даний час, базуються на концепції організації інформаційних систем четвертого покоління (яка сформувалася на початку 90-х років на базі синтезу централізованої і розподіленої обробки інформації) і повинні задовольняти наступним основним принципам:
повне використання потенціалу настільних систем і середовища розподіленої обробки;
інтеграція різних архітектурних рішень без будь-яких обмежень, тобто побудова абсолютно відкритої системи;
забезпечення максимальної економічності системи;
досягнення якісно нового рівня продуктивності, гнучкості і динамічності організації системи;
паралельна оптимізація структури інформаційної системи, “бізнес - пакетів“ (пакети прикладних програм функціональних підсистем), які підтримуються з допомогою ресурсів інформаційних систем.
Структурним скелетом інформаційної системи четвертого покоління є мережа масштабу підприємства, яка об’єднує локальні мережі станцій-клієнтів в єдине середовище з допомогою базових апаратних і програмних засобів. Тому спостерігається стійка тенденція підвищення інтелектуальності пакетів прикладних програм управління бізнесом, які реалізуються в архітектурі клієнт-сервер.
Задачі автоматизації бізнес - процесів (функціональних підсистем), зв’язаних з конкретними напрямами діяльності підприємства (наприклад, автоматизація розподілу продукції, контроль за інвентаризацією і продажем товарів, виконання електронних трансферних операцій або управління мережею роздрібної торгівлі), передбачають перенесення більшої частини навантаження на локальні сервери відповідних підрозділів компанії.
Аналіз ефективності централізованої і децентралізованої організації системи для програмних засобів різних типів, які складають типовий набір навантаження інформаційної системи, показує, що:
програмне забезпечення загального призначення (текстові редактори, електронні таблиці і т.д.) є практично нечутливим до способу організації системи – децентралізована мережна модель не набагато дешевша централізованої;
ефективність засобів підтримки прийняття рішень в централізованому і децентралізованому варіантах приблизно однакова з невеликою перевагою централізованого варіанту;
для оперативної обробки трансакцій, адміністрування і організації обчислювального процесу інформаційної системи в цілому найкращим рішенням є централізована мережа, в якій і дані і програмне забезпечення зосереджені на сервері, а роль робочих станцій обмежена підтримкою інтерфейсу користувача, що дозволяє приблизно вдвічі підвищити ефективність системи у порівнянні з децентралізованою моделлю.
Управління розвитком інформаційних технологій в організаціях.
Аналіз причин впровадження інформаційних технологій.
Існуючі підходи підвищення продуктивності праці менеджерів можуть і повинні базуватися на сучасних інформаційних технологіях. Хоча в цілому не можна визначити яку-небудь основну причину, яку можна було б вважати головною рушійною силою, що впливає на впровадження інформаційних технологій. Проте, можна виділити три основні напрями формування факторів, які обумовлюють впровадження інформаційних технологій. Це насамперед:
потреби організацій;
потреби користувачів;
наявність технічних засобів.
Причини, що спонукають організації впроваджувати інформаційні технології, зручно поділити на дві групи: економія затрат або приріст вартості. Інформаційні технології, що економлять затрати, використовуються для підвищення виробничої продуктивності повсякденних робіт або для усунення їх повторного проведення. Інформаційні технології, що забезпечують приріст вартості - це системи, що підвищують ефективність управління, а не продуктивність виробничої діяльності організації. Засоби підтримки інформаційних технологій, які допомагають працівникам сфери менеджменту виконувати їхню роботу, повинні мати широкі функціональні можливості та бути придатними для тривалого використання.
Додатковими причинами впровадження інформаційних технологій є наступні:
збільшення числа випускників вузів, що викликає зменшення числа працівників, які були б згідні зайняли нижчі сходинки службової ієрархічної організаційної структури управління;
підвищення рівня підготовки спеціалістів в галузях застосування інформаційних технологій.
Базові підходи до впровадження нової інформаційної технології.
Розрізняють два підходи до впровадження нової інформаційної технології в локальні інформаційні структури організації:
перший базуються на адаптації нової інформаційної технології до організаційної структури;
другий грунтується на раціоналізації організаційної структури.
У випадку застосування першого способу впровадження нова інформаційна технологія пристосовується до організаційної структури і відбувається лише локальна модернізація методів роботи. Комунікації при цьому розвинені слабо і раціоналізуються лише робочі місця. Проходить перерозподіл функцій між технічними працівниками (операторами) та спеціалістами (адміністраторами) паралельно з поєднанням функцій збору і обробки інформації (фізичний потік документів) з функцією прийняття рішень (інформаційний потік). Класифікаційні грані цих функцій раціоналізуються.
Другий спосіб впровадження нових інформаційних технологій передбачає раціоналізацію організаційної структури: організаційна структура модернізується таким чином, щоб інформаційна технологія дала якнайбільший ефект. Основною стратегією при