зображене на малюнку14:
Малюнок 14.
Вивід звітів.
В другому пункті головного меню «Вивід звітів» реалізовано
Видрук звітів двох типів:
Комбінований звіт з можливістю визначення відділу та групи для основних засобів.
Загальний звіт для всіх груп послідовного для всіх відділів.
Звіт 1 генерується модулем printzv.prg , який в залежності від значень які записані в допоміжній базі PRSTAT.DBF розділяє їх на параметри по замовчуванню, які не враховуються при відборі засобів, і на ініційовані параментри які потрібно застосувати при відборі даних для звіту.
Конфігурування звіту організовано зручно з передбаченою властивістю уникнення вводу помилкових параметрів. Користувачу не потрібно що-небудь вводити. Конфігурування відбувається за допомогою спеціальних маню в відповідних вікнах з підказками (малюнок 15(визначення групи),16 (визначення відділу)).
Малюнок 15.
Малюнок 16.
Звіти організовані за допомогою стандартного системного генератора звітів. Приклади всіх видів звітів приведені в додатку 2.
Опис організації вхідних та вихідних даних
Ввід даних в програму може здійснюватись двома шляхами:
Рекомендований метод – вводити дані через спеціалізовану процедуру введення даних. Викликається процедура другим пунктом підменю головного меню “Внесення нових ОЗ”.
Існує можливість вносити дані під час перегляду бази, чи відділу, під час роботи процедури перегляду, яка викликається з третього пункту підменю головного меню, безпосереднім поновленням бази використовуючи клавіші Crtl+N, що є властивістю BROWSE – вікна, використаного в даній процедурі.
Вивід даних здійснюється одночасно на екран та принтер комп‘ютера при запуску процедур виводу звітів.
Вибір та обгрунтування апаратних та програмних засобів
Обгрунтування вибору програмних засобів .
Для написання комплексу застосовувалась дещо застаріла СУБД Foxpro 2.0 сумісне з MSDOS. Це зумовлене тим, що на підприємстві використовуються системи Ibm PC/AT 80386 та Ibm PC/AT 80486, для яких і була розроблена дана програма.
Обгрунтування вибору апаратних засобів.
При постановці завдання було визначено, що даний програмний комплекс буде використовуватись на Ibm PC/AT 80486 з принтером Epson LX-1050+
8. Технічне та економічне обгрунтування дипломного проекту
Основним завданням техніко-економічного обгрунтування дипломного проекту являється визначення величини економічного ефекту від використання в виробництві основних та другорядних результатів, які одержані в даному дипломному проекті. Оцінка ефективності прийнятого рішення повинна бути комплексною і враховувати всі його аспекти.
Проведемо оцінку затрат праці на розробку програмного продукту, виходячи з того, що розмір початкового тексту запису алгоритму і даних в основному визначає затрати праці t та час розробки Т програмного продукту:
t=3.6*Nті
де Nті – кількість інструкцій в тисячах.
Загальний об`єм програми складає приблизно 1900 інструкцій.
t=3.6*1.9=6.84 (люд/міс)
продуктивність праці розробників програмного продукту:
П=1000* Nті/t
П=1000*1,9/5,9=11210 (інстр/міс)
Розрахуємо час потрібний для розробки програмного продукту:
Т=Т0+Т1+Т2+Т3+Т4+Т5
Т0 – строк розробки програмного продукту;
Т1 – коефіцієнт вірності постановки завдання;
Т2 – час розробки алгоритму;
Т3 – час відладки;
Т4 – час на підготовку тексту;
Т5 – час на розробку документації;
Т0 – 2,5* Nті^0,32
T5=0.75*T4
Де К залежить від ступені підготовки програміста. Беремо К=0,8 (стаж роботи до двох років)
Т0=2,5*1,9^0.32=3.07 (міс)
Т1=(1900*1,2)/(720*75*0,8)=0,05 (міс)
Т2=1900/11520 =0,16 (міс)
Т3=1900/1536=1,2 (міс)
Т4=1600/10857=0,15 (міс)
Т5=0,75*0,15=0,11 (міс)
Т=3,07+0,05+0,16+1,2+0,15+0,11=4,74
Визначимо собівартість роботи комп‘ютера. Для цього розраховуються поточні витрати на експлуатацію комп‘ютера. До їх складу включаються витрати на електроєнергію та амортизаційні відрахування на реновацію від вартості комп‘ютера та інше.
Витрати на електроенєргію визначаються множенням видатків електроенергії за одну годину на вартість 1кВт/год електроенергії на час роботи комп‘ютера за рік.
Час роботи комп‘ютера за рік визначається множенням кількості робочих днів у році на час роботи комп‘ютера за день:
F=(365-104-6)*8=2040 (год)
Тоді видатки електроенергії складають:
Вел=0,78*0,11*2040=175 (год)
Амортизаційні відрахування визначаються множенням вартості комп‘ютера на норму амортизаційних відрахувань:
La= 3300*0,06=198 (грн)
Річна заробітня плата обслуговуючого персоналу (економіста з місячною посадовою ставкою 120 грн) складає:
Z=120*12=1440 (грн)
Відрахування на соціальне страхування:
Ввідр=1440*0,06=86,4 (грн)
Вартість витрачених матеріалів складає 2% від вартості обчислювальної техніки:
Ввм=3300*0,02=66 (грн)
Утримання та ремонт приміщень, в яких знаходяться засоби обчислювальної техніки:
Срп=3300*0,03=99 (грн)
Собівартість години роботи на комп‘ютері:
R=(Вел+LA+Z+ВВМ+Ввідр+Спр)/F
R=(175+198+1440+86.4+66+99)/2040=1.01
Рахуємо прямі витрати на виконання дипломного проекту:
ВПР=R*T*8*21
ВПР=1.01*4.74*8*21=804.3(грн)
Накладні витрати, що включають витрати на освітлення, опалення і т. п. Приймаються в розмірі 40-50% від суми прямих витрат:
Внакл=0,4*804,3=321,72 (грн)
Загальні витрати на виконання дипломної роботи:
В= ВПР+ Внакл=804,3+321,72=1126,02(грн)
Визначення ціни на програмний продукт:
ЦПП=В(1+Р/(100*К))
Де В – витрати на виконання дипломного проекту;
Р – рівень рентабельності (Р=20)
К – коефіцієнт, що залежить від рівня науково-технічного ефекту (К=1,3)
ЦПП=1126,02(1+20/(100*1,3))=1299,25 (грн)
Річний економічний ефект визначається за формулою:
Ер=Z0*T-Zприв
Де Z0=Т1*А
Де Т1 – трудомісткість (в годинах), на складання документу, а зарплата виконавця.
Z0=4*150=600(грн)
Zприв=t*R*T+EK*ЦПП
Де ЕК=0,15 – нормативно-галузевий коефіцієнт.
Zприв=6,84*1,01*300+0,15*1299,25=2072,52+194,89=2267,4(грн)
Враховуючи всі дані отримаємо:
Ер=600*300-2267,4=177732,6(грн)
Охорона праці
В процесі роботи здоров’ю, а також, можливо, життю людей можут загрожувати фактори, викликані найчастіше неправильною організацією праці або порушенням техніки безпеки.
Підвищену втомлюваність може викликати підвищений рівень шуму; високий рівень випромінювання моніторів або низька контрастність зображення на них може також привести до підвищеної втомлюваності або постлаблення зору. З метою уникнення таких недоліків можливе використання захисних екранів, забезпечення персоналу моніторами з більш низьким рівнем радіації та нагляд за якістю зображення на них.
Безпосередню небезпеку для життя та здоров’я людей являють собою прилади та елементи обладнання, що вимагають для своєї роботи живлення від мережі з високою напругою.
З метою запобігання нещасних випадків при використанні людиною такого обладнання або при контакті з ним, необхідне проведення серед персоналу інструктажу по техніці безпеки, а також контроль за дотриманням вимог техніки базпеки. Крім того, зиеншити вірогідність нещасних випадків або аварій можна шляхом проведення деяких організаційних та профілактичних заходів.
При роботі з легкозаймистими, вибухонебезпечними та токсичними газами, а також рідинами та продуктами розкладу органічних сполук, необхідна постійна вентиляція робочих приміщень. Роботи з небезпечними речовинами рекомендується проводити тільки в герметичних системах, або під витяжною шафою, в добре провітрюваному приміщенні.
Ефективним засобом профілактики нещасних випадків є найбільш вдале розміщення обладнання, використання, по можливості, приладів та обладнання з найбільш