У зонах Insertion point (Точка вставки), Scale (Масштаб) і Rotation (Поворот) встановіть або скиньте прапорці Specify On-Screen (Завдання параметрів на екрані). Потім введіть у діалогове вікно запитувану інформацію. Прапорець Specify On-Screen потрібно скидати в зазначених зонах у тому випадку, якщо ви будете задавати в діалогових вікнах у числовому виді параметри точки вставки, масштаб або кут повороту..

Встановіть прапорець Explode (Розчленований), якщо потрібно вставити блок у виді окремих об'єктів, а не у виді єдиного блоку.

Клацніть на кнопці ОК, щоб закрити діалогове вікно Insert (Вставка).

Якщо прапорець Specify On-Screen (Завдання параметрів на екрані) встановлений хоча б в одній зоні, AutoCAD попросить вказати на полі креслення відповідні точки.

У відповідь на запит Specify insertion point: (Вкажіть точку вставки:). При переміщенні курсора по полю креслення AutoCAD буде показувати ескіз блоку, причому базова точка блоку буде відслідковувати поточне положення курсору. У такий спосіб ви зможете візуально контролювати, як новий блок "влаштується" в існуючій моделі.

У відповідь на запрошення Enter X scale factor or specify opposite corner <1>: (Введіть масштаб по X або задайте протилежачий кут <1>:) натисніть Enter (цим приймається пропонований масштаб 1) або, якщо такий варіант вам не підходить, введіть потрібне значення масштабу. Опція Specify opposite corner (Задайте протилежачий кут) дозволяє побудувати на екрані квадрат, довжина сторони якого визначать масштаб по осі X. Якщо довжина дорівнює 1, то і масштабному коефіцієнті також буде дорівнює 1. Після того як заданий масштаб вздовж осі X, AutoCAD пропонує визначитися з масштабом вздовж осі Y. За вмовчуванням пропонується те ж значення, але при бажанні користувач завжди може задати і відмінне.

У відповідь на запрошення Specify rotation angle <0>: (Задайте кут повороту <0>:) потрібно неявно вказати системі кут повороту блоку щодо точки вставки. Система трактує зазначену на полі креслення точку в такий спосіб: із точки вставки проводиться промінь через специфіковану точку. Кут між цим променем і горизонталлю і покладається кутом повороту блоку. Ця методика зручна для узгодження орієнтації блоку на новому місці з вже існуючими об'єктами.

Від’ємний коефіцієнт масштабування для якої-небудь з осей задає дзеркальне відображення блоку або файлу. Якщо коефіцієнт масштабування від’ємний для осі X, то блок дзеркально відображається щодо осі Y. А якщо коефіцієнт від’ємний для осі Y, блок дзеркально відображається щодо осі X. На малюнку показані варіанти вставки дверного блоку з різними комбінаціями знаків коефіцієнтів масштабування по осях. Кут повороту для всіх блоків дорівнює 0°. Комбінуючи негативні і позитивні коефіцієнти масштабування і кути повороту, можна одержати необхідну конфігурацію дверей.

При вставці всього файлу креслення об'єкти, задані в просторі листа, не включаються до складу блоку. Для того щоб і їх включити в інше креслення, відкрийте вихідний файл і специфікуйте явно ці об'єкти як окремий блок. Потім їх можна буде вставити в будь-який інший файл креслення за допомогою AutoCAD DesignCenter.

Використання AutoCAD DesignCenter

Для вставки блоку з іншого креслення (тобто блоку, не виділеного в окремий файл) дуже зручно використовувати AutoCAD DesignCenter. Клацніть на піктограмі AutoCAD DesignCenter — вона знаходиться в правій частині стандартної панелі інструментів.

У лівій панелі вікна знайдіть файл креслення, з якого плануєте імпортувати блок. Зробіть на ньому подвійний клік мишею або клацніть на значку "плюс". Зробіть подвійний клік на піктограмі блоку (клацнути можна й у лівій і в правій панелі вікна) — у правій панелі повинен відкритися список блоків у цьому файлі креслення. Якщо клацнути на кнопці Preview , у полі перегляду буде виведена піктограма блоку, сформована при його створенні. Після кліку на кнопці Description буде виведений текст опису блоку, якщо він був заданий при його створенні. Існує два методи вставки блоку.

Після подвійного кліка на піктограмі блоку AutoCAD відкриє діалогове вікно Insert. У цьому вікні, що досить докладно описано в попередньому розділі, можна чітко задати всі параметри вставки.

Можна просто "затягти" піктограму блоку на поле креслення. У цьому випадку AutoCAD вставить блок у тій точці, де ви відпустите кнопку миші. Масштаб і кут повороту будуть такими, як AutoCAD пропонує за вмовчуванням.

За допомогою усе того ж AutoCAD DesignCenter можна вставити в поточне креслення весь файл іншого креслення. Для цього файл креслення, обраний у вікні AutoCAD DesignCenter, потрібно перетягнути на поле поточного креслення. Ви побачите в командному рядку, що при цьому AutoCAD виконує команду -INSERT. При виконанні такої процедури можна явно задати значення параметрів для точки вставки, масштабів і кута повороту або використовувати опції, описані трохи нижче.

Закрийте вікно DesignCenter кліком на кнопці Close у правому верхньому куті цього вікна.

Організація бібліотеки блоків

Бібліотеки деталей або умовних позначок можуть бути двох видів — окремі файли для кожної деталі чи позначення і файли креслень, що включають безліч деталей і умовних позначок. У цій главі ви вже зіштовхувалися з окремими файлами. Одним із прийомів, що непогано підходить для додатків, є створення блоків розміром 1x1 одиниці. Такі блоки легко вставляти при будь-якому масштабі по осях X чи Y, і при цьому не потрібні великі обчислення.

Можна також створювати файли, що включають кілька деталей чи позначень. При цьому кількість файлів зменшиться, що спростить роботу з ними. Щоб полегшити процес вставки, можна також позначити блоки, роздрукувати креслення і використовувати його як довідник.

Щоб вставити деталь чи позначення, проробіть ряд операцій.

Клацніть на піктограмі AutoCAD DesignCenter стандартної панелі інструментів.

Виберіть файл,