процес і припинити продавати PKARC. Потім він продовжив розробку і незабаром представив власний формат архівації файлів PKZIP, який набагато ефективніше стискував дані, чим ARC. Після випуску PKZIP багато користувачів перекинулися в його табір із-за кращого алгоритму стискування, що приносило вигоду і в часі і в розмірі, а також оскільки Кац зумів успішно переконати, що він "хороший хлопець", якого "використовувала" погана корпорація.
Термін "zip" (що означає тут швидкість) запропонував Кацу його друг Роберт Махоні. Тим самим вони мали на увазі, що їх продукт буде швидший, ніж ARC та інші формати стискування. З історичних причин (із-за обмежень на імена файлів під DOS) він часто записується як ZIP прописними буквами.
Разом з безліччю утиліт, що працюють з zip-файлами з командного рядка, у середині 1990-х років з'явилися і графічні zip-програми, серед яких однією з найпопулярніших стала WinZip.
На даний момент існує багато алгоритмів компресії, що виграють у ZIP і в швидкості, і в компресії, і в кількості додаткових можливостей, що надаються. Не дивлячись на це, він є найпопулярнішим методом стискування даних.
Zip став де-факто стандартом для компресії даних. Багато конкуруючих архіваторів, крім свого власного, також підтримують формат zip. Цей спосіб стискування також широко використовується в інших програмах і навіть в деяких форматах файлів.
Ці програми забезпечують високу швидкість роботи і великий ступінь стискування інформації
Архівний файл є набором з одного або декількох файлів, поміщених в стиснутому вигляді в єдиний файл, з якого їх можна при необхідності видобути в первинному вигляді. Архівний файл містить зміст, що дозволяє дізнатися, які файли містяться в архіві. У змісті архіву для кожного файлу, що міститься в ньому, зберігається наступна інформація:
ім'я файлу;
відомості про каталог, в якому міститься файл;
дата і час останньої модифікації файлу;
розмір файлу на диску і в архіві;
код циклічного контролю для кожного файлу, використовуваний для перевірки цілісності архіву.
4.1.1. Програми PKZIP/PKUNZIP
Імена архівних файлів програми PKZIP/PKUNZIP звичайно мають розширення ZIP.
Додавання файлів до архіву. При додаванні файлів до архіву використовується наступний формат виклику:
PKZIP режими ім'я архіву (імена файлів)...
Параметри команди:
режими – одна або декілька букв з попереднім знаком – або /, вони задають або уточнюють потрібні від програми архівації дії;
ім'я архіву – задає оброблюваний архівний файл;
імена файлів – задають файли, що включаються в архів. При задаванні імен файлів можна використовувати символи * і ?. Якщо імена файлів не задані, то маються на увазі всі файли поточного каталогу.
Програма PKZIP має три основні режими додавання файлів до архіву: Add – додавання до архіву всіх файлів: Update – додавання до архіву нових файлів; Freshen – додавання нових версій наявних у архіві файлів.
Задавання цих режимів здійснюється таким чином. Add – за умовчанням: Update – режим -U; Freshen – режим -F.
Приклади:
PKZIP myzip – додавання в архівний файл MYZIP.ZIP всіх файлів з поточного каталога;
PKZIP docfiles *.doc a:\*.doc – додавання в архівний файл DOCFILES.ZIP всіх файлів з розширенням DOC з поточного каталога і з кореневого каталога на диску А:\.
Пересилання файлів в архів. Дуже часто потрібно не копіювати, а пере-си-ла-ти файли в архів. Інакше кажучи, ті файли, які були успішно додані в архів, пови-н-ні видалятися. Для пересиання файлів в архів за допомогою програми PKZIP можна використовувати режим М (можна указувати з режимами -A, -U і -F);
Приклад:
PKZiP -m myarc – пересилка в архівний файл MYARC.ZIP всіх файлів з поточного каталогу:
Видобування файлів з архіву. Для видобування файлів з архівів, створених програмою PKZFP, використовується програма PKUNZIP.
Програма PKUNZIP має наступний формат виклику:
PKUNZIP режими ім'я архіву (імена файлів)..
Параметри команди:
режими – одна або декілька букв з попереднім знаком – (мінус) або /; вони задають або уточнюють потрібні від програми дії:
ім'я архіву – задає ім'я архіву, звідки видобуваються файли;
імена файлів – указують, які файли видобуваються з архіву.
При видобуванні файлів з архіву може виникнути ситуація, коли в тому каталозі, в який видобувається файл, вже є файл з таким же ім'ям. За умовчанням програма PKUNZIP здійснить запит про перезапис даного файлу. Проте даний запит можна відмінити, скориставшись режимом -О.
Приклад:
PKUNZIP a:archivc -о – видобування всіх файлів з архіву A:ARCHIVE.ZIP і розміщення їх у поточному каталогу. Файли на диску з тим же ім'ям затираються без попередження;
Перегляд вмісту архіву
Одним з найбільш часто використовуваних режимів програм архівації є, природно, перегляд вмісту архіву. За допомогою функцій перегляду вмісту архіву можна дізнатися, які файли містяться в архіві і одержати докладну інформацію про ці файли.
Звичайно для перегляду вмісту архіву можна використовувати наступну команду:
PKUNZIP -V ім'я архіву (імена файлів)...
Тут ім'я архіву задає ім'я архіву, звідки видобуваються файли. Імена файлів указують, для яких файлів з архіву потрібно вивести інформацію.
Після введення команди програма починає видачу результатів на екран. Виведення інформації можна припинити натисненням комбінації клавіш Ctrl-S. Повторне натиснення Ctrl-S відновить виведення на екран. Завершити роботу програми можна, натиснувши Ctrl-C.
Для розбиття інформації, що виводиться, на сторінки також можна скористатися командою DOS MORE.
Приклади:
PKUNZIP a:\archive -v – виведення інформації про файли в архіві A:\ARCHIVE.ZIP.
PKUNZIP myzip -v | MORE – виведення інформації про файли в архіві MYZIP.ZIP з розбиттям при необхідності на сторінки.
Перевірка цілісності архівів. Для кожного файлу з архіву в змісті архіву запам'ятовується його код циклічного контролю (CRC). Цей код – спеціальна функція всього вмісту файлу, складена таким чином, що змінити файл так, щоб його код циклічного контролю залишився