В режимі управління відображається список файлів та каталогів з поточного робочого каталогу. Можна позначити ці файли та каталоги у звичному стилі Windows за допомогою миші та клавіатури й виконати різноманітні дії з файлами, наприклад, архівування чи видалення. У цьому режимі також можна виконувати операції тестування та видобування з групами архівів.

У цьому режимі можна змінювати поточний каталог (дійсний чи архівний). Натисканням BS, Ctrl+PgUp чи подвійним клацанням на каталозі з ім'ям ".." можна перейти до батьківського каталогу диску чи архіву. Ця ж дія закриє архів та поверне WinRAR до режиму управління архівами під час переглядання кореню архівного каталогу. Натисканням Enter, Ctrl+PgDn чи за допомогою подвійного клацання на будь-якому каталозі до нього можна увійти, така ж дія, застосована до архіву, відкриває його. Комбінація Ctrl+\ встановлює каталог у корені в якості поточного.

Щоби увійти до режиму управління файлами, необхідно запустити WinRAR подвійним клацанням на його іконці чи запуском WinRAR з командного рядка без параметрів.

Щоби увійти до режиму управління архівами, необхідно запустити WinRAR у режимі управління, встановити курсор на потрібний архів та натиснути Enter або використати команду "Відкрити архів" з меню Файл. Можна просто двічі клацнути на імені архіву в середовищі Windows, щоби відкрити його у WinRAR, але WinRAR повинен бути асоційований з архівами під час інсталяції або пізніше за допомогою діалогу Інтеграція. І нарешті, до архіву можна увійти з командного рядка, якщо ім'я архіву передається WinRAR як єдиний параметр.

Вибір файлів. Перед виконанням будь-яких операцій необхідно зазначити всі файли каталоги, що оброблятимуться, у списку файлів WinRAR.

Якщо необхідно зазначити лише один файл, на нього наводять курсор і починають операцію. Існує декілька методів позначення файлів. Як і в інших програмах Windows, можна користуватися курсорами та лівою кнопкою миші, тримаючи натиснутою клавішу Shift, для позначення групи файлів; для позначення декількох окремих одиниць тримати натиснутою клавішу. Для зазначення всіх файлів та каталогів у поточному каталозі – натиснути Ctrl+A або використати команду "Зазначити все" з меню Файл.

Усі методи, описані вище, забезпечують нестійке позначення, яке зникне після руху курсору. Часом стає корисним мати стійке позначення, що дозволяє переміщення поточним каталогом без зняття позначення з файлів. Для цього WinRAR використовує декілька клавіш.

Якщо не зазначено жодного файлу перед видобуванням чи тестуванням, усі архіви будуть розпаковані чи протестовані. Це правило справджується лише для операцій розпакування та тестування.

Перегляд файлів. При виконанні команди "Переглянути файл", WinRAR показує вміст файлу під курсором у вікні вбудованого переглядача, незалежно від вмісту файлу чи конфігурації, але якщо на імені архіву натиснути Enter, можливі різні результати. Якщо файл під курсором є архівом, WinRAR відкриє його та покаже його вміст, інакше подальші дії залежать від установок, заданих у діалозі установок Переглядач. За допомогою цього діалогу можна наказати WinRAR завжди використовувати вбудований переглядач, відкривати файл зовнішнім переглядачем, викликати програму, асоційовану з файлами цього типу, або, кожного разу переглядаючи файл, спитати, яку дію, описану нижче, необхідно виконати.

WinRAR може бути використаний для перегляду звичайних файлів, які можуть і не бути архівами, перебуваючи в архіві або й ні. Якщо для перегляду архіву викликана зовнішня програма, WinRAR розпаковує цей файл до тимчасового каталогу, передає його ім'я до зовнішньої програми та чекає на завершення останньої. Після цього WinRAR перевіряє час зміни файлу і, якщо файл був оновлений, пропонує оновити цей файл у архіві, потім стирає тимчасовий каталог з видобутим файлом.

Послідовність дій, описана вище, змінюється, якщо Enter натискається на файлі архіву, що має розширення .exe. У цьому випадку WinRAR видобуває не лише цей файл, але й увесь вміст архіву, до тимчасового каталогу, а тоді запускає виконуваний файл. Наступні кроки подібні до описаних вище: WinRAR чекає на кінець роботи виконуваного файлу, потім перевіряє час зміни видобутих файлів, і, якщо він змінився або були створені нові файли, пропонує оновити архів. Тоді тимчасовий каталог та його вміст видаляються. Такий метод обробки exe-файлів дозволяє програмам запускатися на виконання безпосередньо з архіву. Наприклад, його можна використовувати для інсталяції нових програм без розпаковування дистрибутиву вручну, можна просто увійти до архіву та натиснути Enter на файлі setup.exe чи install.exe тощо.

Розділ 4. Інші програми архівації даних

4.1. Програми архівації для DOS – PKZIP/PKUNZIP, а також її аналог для Windows – WinZip.

Формат ZIP був спочатку створений Філом Кацем, засновником компанії PKWARE. Кац створив цей формат у відповідь на правове переслідування компанією Software Enhancement Associates (SEA), що захищала свій винахід – формат архівації ARC.

SEA – юридична особа, заснована Томом Хендерсоном, його дружиною Ірен (Irene) та її братом. SEA була не дуже великою компанією. Формат ARC продавався як shareware і був призначений для використання користувачами BBS для зменшення розміру викачуваних і закачуваних файлів за допомогою компресії. Крім поширення ARC-а як програми, що запускається, його початкові коди були також доступні для викачування і вивчення.

Кац скопіював ARC і змінив частину коду, написаного на C на оптимізований код асемблера, тим самим зробивши програму значно швидшою. Спочатку SEA спробувала ліцензувати архіватор PKARC, зроблений Кацом, але той відмовився. Тоді вони порушили позов за порушення прав правовласника і виграли процес.

Під час врегулювання Кац як і раніше відмовився виплачувати ліцензію за PKARC компанії SEA, погодившись натомість сплатити її витрати на