Вступ

У конспекті викладені основні концепції побудови бази даних (БД) та рекомендації щодо їх використання в умовах виробництва. Матеріал конспекта включає 17 тем, об’єм яких пропорціональний часові на виклад матеріалу під час лекційних занять, тому він може бути застосованим для підготовки лектора до цих занять. Приблизна кількість часу на виклад кожного розділу складає 2 год.

Під час укладання цього конспекта переслідувалася мета короткого і лаконічного викладу матеріалу. Такий підхід дозволяє лектору зосередити увагу на головних питаннях дисципліни, гнучко проводити заняття, орієнтуючись на ступінь підготовки аудиторії, використовувати власний досвід у розробці та веденні БД, додавати відомості з літературних джерел, розглядати альтернативні варіанти програм, визначати розділи, які слід відносити на самостійну підготовку.

Конспект містить приклади, які дозволяють його використувати студенnами під час виконання практичних робіт. У прикладах поставлено комплексне завдання, яке ілюструє виготовлення як окремих складників, так і всієї бази даних в цілому. Приклади містять рисунки, що сприяє унаочненню матеріалу, покращанню його засвоєння. Вони підібрані так, що дозволяють охопити практично всі можливості системи управління базами даних.

Окремі приклади, виконані мовою SQL для Oracle, носять демонстративний характер.

1 Розробка структури бази даних

1.1 Проектування таблиць БД

Промислова БД представляє собою порівняно громіздкий набір даних різного типу та програм для їх обробки. Дані, як правило, зв’язані між собою, вони є взаємозалежними. Наприклад, нехай маємо відомості про якийсь прилад. Тоді інформація про нього буде пов’язана з даними про деталі, з яких він складається, про підрозділ підприємства, де він був виготовлений, про робітників, які брали участь у його розробці і т. д. Звичайно, що ці відомості мусять бути якось систематизовані та упорядкованя, тому першим кроком до розробки структури бази даних є вирішення питання про її модель. В якості моделі може бути використаний древовидний або мереживний граф, таблиця, текст з переліком і словесним описом елементів та зв’язків між ними та ін.

Найбільш поширеною сьогодні є реляційна модель, яка забезпечує збереження даних у вигляді таблиць, що можуть бути між собою бути зв’язаними за допомогою кодових полів. Можливість зв’язування таблиць і дала назву типові баз даних, у перекладі з англійської relation означає зв’язок. Враховуючи це, розглянемо питання організації БД цього виду.

Перш, ніж утворювати БД, необхідно визначити її структуру, склад. Це – один з найвідповідальніших етапів роботи, в його ході слід брати до уваги такі фактори:

база даних, це – модель об’єкта, для якого вона розроблена, тому вона повинна точно і адекватно відображати всі його матеріальні та фінансові ресурси та зв’язки між ними;

забезпечення виконання всіх необхідних робіт та видачі потрібних документів і звітів;

особливості програмного середовища, в якому розробляється база даних. Як правило, відомі системи управління базами даних (СУБД) забезпечують виконання всіх потрібних функцій, однак кожна з них реалізована по-різному;

максимальне використання стандартних програмних засобів, виготовлених висококваліфікованими програмістами;

надійність збереження даних, запобігання втрат інформації (ураження вірусами, захист від несанкціонованого доступу та некваліфікованого користування, стан технічних засобів);

вигідність обслуговування. На ведення БД повинно затрачатися якомога менше інтелектуальних та технічних ресурсів.

Зазначимо, що ці та нижчевикладені поради не обов’язкові для використання, вони мають рекомендаційний характер.

Найважливішими елементами БД є таблиці, саме в них зберігається вся первинна інформація. Якщо немає таблиць, то немає і бази даних. Від правильного оформлення та побудови таблиць залежить якість БД.

Таблиці моделюють матеріальні і фінансові ресурси (склад) технологічного об’єкта, головною вимогою до них є повне і адекватне відображення цього об’єкта. Не слід перевантажувати БД інформацією, яка не має відношення до теми. Хорошим тоном ведення БД є відсутність дублювання даних, бо при внесенні змін прийдеться дублювати і роботу, тобто, прийдеться редагувати одні і ті самі дані в різних місцях бази даних. Слід практикувати збереження головної і другорядної та конфіденціальної інформації в різних таблицях. Не варто захаращувати головну таблицю (з якою, звичайно, найчастіше прийдеться працювати) даними, які рідко використовуються.

Розглянемо основні рекомендації щодо виготовлення таблиць на конкретному прикладі. Нехай деяка каса обслуговує три банківські рахунки – фонди. В реальних виробничих умовах ця каса може представляти собою підрозділ організації, наприклад, філіал банку, а дані, якими вона оперує – частину бази даних. Каса вже почала діяти і на даний момент часу зібрала інформацію, яка зберігається в файлі Oplaty.xls, вона показана в таблиці 1.1. На основі поточних даних потрібно видавати такі документи:

квитанцію про прийняття або видачу грошей після кожної грошової операції. Квитанція повинна містити інформацію про платника (прізвище з ініціалами і адресу), назву фонду, суму (причому, вказати вніс платник гроші, чи одержав з фонду) і дату, тобто всі дані, які є в БД;

звіт про поточний розподіл внесків платників по фондах. Звіт має мати вигляд таблиці з такими назвами стовпців: прізвище з ініціалами, адреса платника, три стовпці з назвами фондів та підсумок. Назва звіту повинна містити дату його виготовлення (Звіт станом на таке-то число). Вкінці звіту повинен міститися рядок підсумку для кожного фонду;

діаграму підсумованої за кожний місяць поточного року кількості операцій.

Дані цього прикладу служать лише для якомога повнішого викладу матеріалу з організації БД при мінімальних затратах часу на його вивчення. Звичайно, що в реальних умовах їх буде набагато більше і складнішими будуть зв’язки між ними. Будучи підібраними спеціально,