Формулювання задачі проектування комп’ютерної системи №8
Системні властивості об’єктів комп’ютерної мережі.
Топологія комп’ютерної системи задається так:
СПД | ЕОМ | ЕОМ
СПД | О | Д
Д | ОУ | ОУ
ОУ | О | О
О | Д | ОУ
L0
Lm
Рис.1.1 структура комп’ютерної системи
КС – Комп’ютерна система контролю управління
Lm – територіальна віддаль – 50 м
L0 – довжина каналу 4000м
Кожен об’єкт контролю і управління описується набором формалізованих параметрів:
Oi(Si, P1, P2, .., Pn, AT, Yi)
Si – стан об’єкту і=1,2,3,...,8;
Р1…Рn – технологічні параметри, що контролюються на об’єкті n=3;
?t = 8Гц – крок дискритизації для кожного параметру;
Yi – сигнал управління;
Параметри об’єкту Рі |
Тип параметру | Діапазон виміру | Допустима похибка
Р1 | тиск | 10кПа…35Мпа | 1%
Р4 | напруга | 0.1…20В | 1.5%
Р6 | Напруженість магнітного поля | 0.1мТл…10Тл | 2%
Характеристики інформаційних потоків даних
№ | D1 | D2 | D3 | D4 | D5 | D6
Тип даних
X | - | - | - | - | -
0.005Гц | - | - | - | - | -
Типи даних
D1 – 1 біт.
Функції оператора КС
Миш. | Скан. | Y1 | Y2 | Y3 | Y4 | Y5 | Y6 | Y7 | Y8
1 | 1 | 1 | 1 | 1 | - | 1 | - | 1 | 1
Y1…Y8 – керуючі сигнали
№ | Y | Функції оператора КС
1 | Y1 | Старт
2 | Y2 | Стоп
3 | Y3 | Профілактика
4 | Y4 | -
5 | Y5 | Заміна алгоритму роботи системи
6 | Y6 | -
7 | Y7 | Аварійна зупинка системи
8 | Y8 | Перезавантаження системи
Архітектура системи передачі даних
Безпровідна архітектура НКМ з пасивним ретранслятором.
Типи процесора КМ та інтерфейси
ATmega 32 2-i/o port(8pin) rs-232, rs-485;
AMD Athlon 1700 RAM256 HDD80Gb Ethernet 10/100Mb rs-232, LPT, Isa, PCI, PS/2, USB1/2, Fireware.
Інститут Менеджменту та економіки
„ГАЛИЦЬКА АКАДЕМІЯ”
Кафедра: Комп’ютерних та телекомунікаційних систем
курсовий проект
з дисципліни: „Проблемно-орієнтовані комп’ютерні мережі”
Тема: „ Проектування проблемно-орієнтованої комп’ютерної мережі ”
ПОяснювальна записка
КП КСз-03. 08. 09. 06
Студент групи КС-02
________ Р. Б. Мелько
”____”___________ 2006 р.
Допускається до захисту
керівник курсового проекту
______Я. М. Николайчук
”____”_________2006 р.
Івано-Франківськ
2006
Інститут менеджменту та економіки “Галицька академія”
Кафедра компютерних та телекомунікаційних систем
Дисципліна – Проблемно-орієнтовані комп’ютерні мережі
Спеціальність – Комп’ютерні системи та мережі
Курс – 4 Група – КС – 02 Семестр – 8
ЗАВДАННЯ
НА КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
Студенту Мелько Роману Богдановичу
Тема проекту – Проектування проблемно-орієнтованої комп’ютерної мережі.
Термін здачі студентом закінченого проекту – 17 червня 2006р.
Зміст пояснювальної записки:
- Формалізація задачі проектування комп’ютерної мережі
- Топографічна архітектура комп’ютерної мережі
- Вибір перетворювачів
- Оцінка обємів цифрових даних і швидкості передавання
- Вибір ПК, шлюзу та сервера
- Програмне забезпечення
4. Дата видачі завдання – 12 березня 2006р.
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Номер і назва етапів курсового проекту | Термін виконання етапів проекту | Примітка
1. Огляд існуючих рішень | 04.03.06
2.Розробка структурної схеми | 12.03.06
3. Розробка функціональної схеми | 20.03.06
4. Оцінка обємів цифрових даних | 02.04.06
5. Розробка загального вигляду | 06.04.06
6. Оформлення текстової частини | 18.04.06
8. Вибір ПК, шлюзу та сервера | 25.04.06
9. Вибір перетворювачів | 28.04.06
10.Представлення на попередній огляд | 01.05.06
Студент _________________ ( Мелько Р.Б.)
(підпис)
Керівник _________________ ___________________
(підпис) (розшифровка підпису)
“20 ” березня 2006 р.
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………………5
1. Формалізація задачі проектування компютерної системи…………………….6
2. Топографічна архітектура компютерної системи……………………………...9
3. Вибір перетворювачів…………………………………………………………...12
4. Оцінка обємів цифрових даних та швидкості передавання………………….14
5. Вибір ПК, шлюзу та сервера…………………………………………………...15
6. Програмне забезпечення………………………………………………………..16
Висновки……………………………………………………………………………18
Література…………………………………………………………………………..19
Топографічна архітектура комп'ютерної системи
Дану топологію (табл.1.1) використовуємо для побудови заданої нам архітектури, а саме – безпровідної архітектури з пасивним ретранслятором.
На даному етапі проектування мережі слід визначити довжину і спосіб
прокладання мережі.
Рис. 2 Топологія комп'ютерної системи
Перед тим. як остаточно визначитись з тим, яке фізичне середовище передавання використати слід оцінити об'єми і швидкість даних, що будуть передаватись нашою мережею.
Щоб забезпечити з'єднання ми використали 16 портовий Hub CANYON CN-3116P із швидкістю 100Мбіт/с.
Для нашого варіанту відстань між об'єктами та комп'ютерною системою керування складає 4000 м.
Реалізуємо дану топологію через GSM мережу.
Основні характеристики стандарту GSM
- Частоти передачі рухливої станції і прийому базової станції, МГц 890-915
- Частоти прийому рухливої станції й передачі базової станції, МГц 935-960
- Дуплексний рознос частот прийому й передачі, МГц 45
- Швидкість передачі повідомлень у радіоканалі, кбит/з 270, 833
- Швидкість перетворення мовного кодека, кбит/з 13
- Ширина смуги каналу зв'язку, кгц 200
- Максимальна кількість каналів зв'язку 124
- Максимальна кількість каналів, організованих у базовій станції 16-20
- Вид модуляції GMSK
- Індекс модуляції ВТ 0,3
- Ширина смуги передмодуляційного гауссовського фільтра, кгц 81,2
- Кількість стрибків по частоті в секунду 217
- Тимчасове рознесення в інтервалах ТDМА кадру (передача/прийом) для рухливої станції 2
- Вид мовного кодека RPE/LTP
- Максимальний радіус стільники, км до 35
- Схема організації каналів комбінована TDMA/FDMA
Відповідно до рекомендації СЕРТ 1980 р., що стосується використання спектра частот рухливого зв'язку в діапазоні частот 862-960 МГц, стандарт GSM на цифрову загальноєвропейську (глобальну) стільникову систему наземного рухливого зв'язку передбачає роботу передавачів у двох діапазонах частот: 890-915 МГц (для передавачів рухливих станцій - MS), 935-960 МГц (для передавачів базових станцій - BTS).
У стандарті GSM використовується вузькосмуговий багатостанційний доступ з тимчасовим поділом каналів (NB ТDМА). У структурі ТDМА кадру витримується 8 тимчасових позицій на кожній з 124 несучих.
Система синхронізації розрахована на компенсацію абсолютного часу затримки сигналів до 233 мкс,
