Фд -дійсний річний фонд робочого часу на протязі якого виконуються вказані дії , хв. ; величина дійсного річного фонду робочого часу визначається:

Підставивши значення одержимо :

П1=358560/3735=96 од.

П2=358560/2490=144 од.

Річний економічний ефект від зарплати :

, (4.17)

де Сг -годинні тарифні ставки операторів , які зайняті в технологічних процесах , грн. ; Сг =0.90 грн. ;

Кз -коефіцієнт доплат і відрахувань органам соціального страхування,

Кз =0.475.

Тоді

Ез.р=(3735*0.9/60-2490*0.9/60)*(1-0.475) *144=1411,83 (грн)

Річний економічний ефект за амортизації :

, (4.18)

де К1, К2 - вартість системи, у якій використано аналог і проектована система, грн.; К1=350000грн., К2=285000грн.

Еа.р=(350000/96-285000/144) *15*144/100=36000 (грн)

Річний економічний ефект за енергію :

, (4.19)

де М1, М2 – потужність, яка споживається в технологічному процесі, використано аналог 1 (з врахуванням потужності, яка споживається самою системою) і спроектована система, кВт ; М1=0.03 кВт , М2=0.027 кВт ;

а -тариф за 1 кВт.год , грн. ; а =0.18 грн.

Тому річний економічний ефект за енергією складатиме :

Еен.р=(15.0.03/60-10.0.027/60) .0.18.144=0,776(грн)

Звідси, Ее.р=1411,83 +36000+0,776=37412,606 (грн)

Термін окупності

, (4.20)

де П – прибуток від застосування системи.

П=Езр+Еар, (4.21)

Економічна ефективність є величиною оберненою до терміну окупності і визначається за формулою:

, (4.22)

Підставивши відповідні значення знаходиться :

Ток = 28750/(1411,83+36000)= 0.77 (р)

Ек = 1/0.77 = 1.3

Із приведених вище розрахунків видно, що використання багатотарифної приставки підтверджує технічну та економічну ефективність.

В результаті проведення економічного обгрунтування розробки та впровадження системи було визначено такі економічні показники, як витрати на розробку програмного забезпечення, капітальні вкладення, економія експлуатаційних витрат, термін окупності спроектованого програмного забезпечення та річний грошовий економічний ефект від впровадження системи.

Аналіз розрахованих значень цих показників дає можливість зробити висновок, що впровадження даної системи є економічно доцільним.

5 ОХОРОНА ПРАЦІ

5.1 Аналіз потенційних небезпек та шкідливих факторів виробничого середовища.

Надійність системи "людина - комп'ютер" значною мірою визначається функціональним станом людини. Психофізіологічні та емоційні перенапруження, в людини-оператора можуть призвести в комп'ютери-зованих системах керування до помилок і як наслідок - до значних економічних втрат.

Визначення та вивчення факторів, що впливають на функціональний стан користувачів комп'ютерів дозволить виділити основні причини виникнення станів напруженості, стомлення, стресу і здійснити відповідні профілактичні заходи.

Трудова діяльність користувачів комп’ютерів відбувається у певному виробничому середовищі, яке впливає на їх функціональний стан. Найбільш значимі - фізичні фактори виробничого середовища, до яких належать електромагнітні хвилі різних частотних діапазонів, електростатичні поля, шум, параметри мікроклімату та ціла низка світлотехнічних показників.

Трудовий процес суттєво впливає на психофізіологічні можливості користувачів комп'ютерів, оскільки їх діяльність характеризується значними статичними фізичними навантаженнями; недостатньою руховою активністю; напруженнями сенсорного апарату, вищих нервових центрів, які забезпечують функції уваги, мислення, регуляції рухів. Окрім того, трудовий процес користувачів комп'ютерів відзначається значними інформаційними навантаженнями.

Професійні якості та виробничий досвід, які визначають внутрішні засоби діяльності, обумовлюють надійну та безпомилкову діяльність користувачів комп'ютерів, дозволяють знаходити безпечні методи розв'язання виробничих завдань навіть у нестандартних ситуаціях.

Зовнішні засоби діяльності, які в основному визначаються ергономічними показниками щодо організації робочого місця, форми та параметрів його елементів, просторового розташування основного і допоміжного устаткування, можуть суттєво знизити фізичні та психофізіологічні навантаження, що діють на користувачів комп'ютерів.

Оскільки робота користувачів комп'ютерів частіше за все проходить за активної взаємодії з іншими людьми, то виникають питання раціоналізації міжособових відносин. Цей комплекс питань порушує як психологічні, так і соціально-психологічні аспекти трудових взаємовідносин, які також є факторами "ризику", що відчутно впливають на функціональний стан користувачів комп’ютерів.

Дослідження, проведені фахівцями Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) показали, що у професійних операторів та канцелярських службовців, які у своїй діяльності використовують ВДТ, частіше зустрічаю порушення органів зору, опорно-рухового апарату, центральної нервової, серцево-судинної, імунної та статевої систем, захворювання шкіри. Необхідно зазначити, що в перші роки впровадження ВДТ в Європі та США була зафіксована значна кількість скарг операторського персоналу на загальне недомагання, передчасне стомлювання, головний біль, порушення функцій органів зору, які здійснювали несприятливий психофізіологічний вплив на самопочуття та працездатність операторів. Однак, в той час основна увага приділялась розвитку техніки, а людина залишалась необхідного захисту.

В умовах сучасного виробництва, яке характеризується масовим характером та широким застосуванням комп'ютерної техніки попередні пріо-

ритети зазнали суттєвої трансформації. У центрі уваги вітчизняних та зарубіжних фахівців є питання щодо визначення характеру та умов праці ко-ристувачів комп'ютерів, функціональних змін у динаміці виконання трудових завдань, захворюваності та стану здоров'я, розробки засобів захисту.

Дослідження медиків-гігієністів, психологів світлотехніків та фахівців з охорони праці та ергономіки показали, що сучасна професія користувача ВДТ належить до розумової праці, яка характеризується: високою напруженістю зорових функцій; одноманітною позою; великою кількістю стереотипних високо координованих рухів, що виконуються лише м'язами кистей рук на фоні малої загальної рухової активності; значним нервово-емоційним компонентом, особливо в умовах дефіциту часу; роботою з великими масивами інформації, що викликає активізацію уваги та інших вищих психічних функцій. Крім того, при роботі з дисплеєм на електронно-променевих трубках виникає вплив користувача цілої низки факторів фізичної природи - електростатичні поля, радіочастотне та рентгенівське випромінювання тощо.

Встановлено, що стан організму користувача значно залежить від типу роботи з ВДТ та умов її виконання. В загальному усі користувачі комп'ютерів поділяються на професіоналів та непрофесіоналів. До останніх можна віднести осіб,