Крім того, за даними ряду авторів у користувачів, які інтенсивно використовують комп'ютер в умовах значних розумових напружень досить часто (40-70%) виникають психологічні та поведінкові порушення (нервозність, роздратування, тривога, нерішучість, замкнутість тощо). Враховуючи несприятливий вплив цілого комплексу різноманітних виробничих факторів, у користувачів можуть розвинутись певні розлади здоров'я, що пов'язані з роботою за комп’ютером.

Проведемо аналіз потенційно небезпечних факторів, можливих при експлуатації ЕOМ (таблиця 5.1).

Таблиця 5.1 – Аналіз потенційно небезпечних виробничих факторів

Джерело небезпек | Характеристика потенційно- небезпечних факторів та їх допустимі значення

ЕOМ:

- рентгенівське випромінювання

- ультрафіолетове випромінювання

- ІЧ- випромінювання

- видимий діапазон

- яскравість

- електростатичне поле |

Фактичні (середні) дані вимірів: 9-

12мкр год. (в діапазоні 1,2КеВ). ГДД: І 75мкр.год

Фактичні дані вимірів: 0,1Вт/м2 (в діапазоні 220-280 нм). Допустима інтенсивність: 0.01 Вт/м2

Фактичні дані вимірів: 0,05-4 Вт/м2 (в діапазоні 700нм-1мм). Допустима інтенсивність:100 Вт/м2

Фактичні дані: 0.1-2 Вт/м2 (в діапазоні 320-400 нм). І 2.5-4 Вт/м2

( в діапазоні 4-700 нм).

Допустима інтенсивність: 10 Вт/м2

Фактичні дані:75-80 кД/м2. Допустиме значення 35 кД/м2

Фактичні дані: 15кВ/м (0 Гц) Допустима напруженість поля 20-60 кВ/м

5.2. Забезпечення нормальних умов праці

5.2.1 Організація і обладнання робочих місць

Робоче місце - це місце постійного або тимчасового перебування працівника в процесі трудової діяльності.

Правильна організація робочих місць сприяє усуненню загального дискомфорту, зменшенню втомлюваності працівника, підвищенню його продуктивності. Проведе дослідження показують, що при раціональній організації робочих місць продуктивність праці зростає на 15 - 25%.

Організація робочого місця передбачає:–

правильне розміщення робочого місця виробничому приміщенні;–

вибір ергономічного обґрунтованого робочого положення, виробни-чих меблів з урахуванням антропометричних характеристик людини;–

раціональну компоновку обладнання на робочих місцях;–

урахування характеру та особливостей трудової діяльності. ДНАОП 0.00-1.31-99 регламентує вимоги до організації робочого місця користувача ВДТ. Найкраще розмістити робочі місця з ВДТ рядами, причому відносно вікон вони повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва. Це дасть змогу виключити дзеркальне відбиття на екрані джерел природного світла (вікон) та потрапляння останніх в поле зору користувачів.

Організація робочого місця користувача ВДТ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх взаємного розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при виполнении работ сидя. Общие зргономические требования"; характеру особливостям трудової діяльності.

Площа, виділена для одного робочого місця з ВДТ або ПК, повинна складати не менше 6 м , а об'єм - не менше - 20 м3. При розміщенні робочих місць необхідно дотримуватись таких вимог:

робочі місця з ВДТ розміщуються на відстані не менше 1 м від стін

зі світловими прорізами;–

відстань між бічними поверхнями відеотерміналів має бути не меншою за 1,2 м;–

відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м–

прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м.

Вимоги щодо відстані між бічними поверхнями ВДТ та відстані між тильною поверхнею одного ВДТ та екраном іншого враховуються також при розміщенні робочих місць з відеотерміналами та персональними комп'ютерами в суміжних приміщеннях, з урахуванням конструктивних особливостей стін та перегородок.

При потребі високої концентрації уваги під час виконання робіт з високим рівнем напруженості суміжні робочі місця з ВДТ необхідно відділяти одне від одного перегородками висотою 1,5 - 2 м.

Якщо використання відеотермінала та персонального комп'ютера є періодичним, то дозволяється обладнувати в приміщенні, що відповідає встановленим вимогам, окремі робочі місця колективного користування з ВДТ та ПК.

5.2.2 Метеорологiчні умови виробничого середовища

Роботи по реалiзацiї задачi вiдносяться до першої категорiї важкостi (легкi роботи) згiдно ГОСТ 12.1.005-88 “Загальні вимоги до повітря робочої зони”.

Для цiєї категорiї робiт у примiщеннях типу конструкторських бюро i лабораторiй без надлишкiв тепла (в межах 20 ккал/год згiдно СН 245-71) цим же ГОСТом встановлюються допустимi i оптимальнi параметри середовища у холодний та теплий перiоди року, представленi у таблиці нижче.

Таблиця 5.2 - Оптимальні значення метеорологічних умов в робочих зонах виробничих приміщень

Назва приміщення | Категорія важкості фізичних робіт | Період року | Температура

0С | Відносна вологість

% | Швидкість руху повітря м/с

Лабораторія | Легка(1-а) | Холодний

Теплий | 22-24

23-25 | 40-60

40-60 | 0,1

0,1

Джерела видiлення шкiдливих речовин i великої кiлькостi тепла вiдсутнi. Для забезпечення заданих метеоумов у теплий перiод року, а також через наявнiсть незначного тепловидiлення вiд дисплеїв та системних блокiв ПЕОМ, використовується лише природна вентиляцiя. У холодний перiод для пiдтримання комфортних умов роботи застосовується централiзоване водяне опалення.

5.2.3 Розрахунок штучного освітлення

Штучне освітлення передбачається в приміщеннях, в яких не достатньо природного світла чи для освітлення приміщення в той час доби, коли природне світло відсутнє.

Влаштовуючи електричне освітлення, необхідно врахувати такі особливості:–

освітленість потрібна для якісного виконання зорових робіт, має забезпечуватись з урахуванням економічних факторів, що характеризуються нормованою освітленістю і якістю освітлення;–

джерела світла, які вибираються з урахуванням різних умов, мають забезпечувати функціональні та економічні вимоги;–

елементи освітлювальних установок мають відповідати вимогам якості, довговічності, економічності й умовам навколишнього середовища.

Розрахунок електричного освітлення виробничих приміщень передбачає такі етапи:

а) Вибір виду і системи освітлення.

б) Вибір джерела світла і світильників.

в) Розміщення і встановлення світильників.

г) Світлотехнічний розрахунок.

Отже, для розрахунку освітлення використаємо такі дані:

нехай наше приміщення має такі розміри довжина a = 21 м, ширина b = 12 м, висота h = 4.2 м. Висота розрахункової поверхні hр.п. = 0,8 м. Нехай коефіцієнт відбиття стелі сс = 50%, стін сс1 = 30%,