КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни КОМП’ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ

ТЕМА – МОДЕЛЬ OSI, ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В МЕРЕЖЕВОМУ РІВНІ ТА ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧ МЕРЕЖЕВОГО РІВНЯ.

АНОТАЦІЯ

В даному проекті розглянута модель OSI, мережевий рівень цієї системи, та розраховані задачі які використовуються в мережах на мережевому рівні. Також були виконані деякі практичні задачі.

SUMMARY

In this project there is the considered model OSI, network layer of this system, and expected tasks which are used in networks at network level. Some practical tasks were also executed.

ЗМІСТ

Стор

Вступ………………………………………………………………………..3

1.ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА……………………………………………... 6-8

1.1 МЕРЕЖЕВИЙ РІВЕНЬ……………………...…………………..6

1.2 МАРШРУТИЗАЦІЯ В МЕРЕЖІ TCP/IP…………………….... 7

2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА……………..……………………..................9

2.1 Завдання 1……………………..................……………………... 9

2.2 Завдання 2 ……………………………………………………… 9

2.3 Завдання 3 ………………………………………………...…... 9

2.4 Завдання 4………….…………................................................... 9

2.5 Завдання 5 ……….……………...................................................9

2.6 Завдання 6 ………………..……...…………………….............. 10

2.7 Завдання 7 ……………..………... ……………………………. 10

2.8 Завдання 8……………….……...………………….….................10

2.9 Завдання 9……………….……...………………….….................10

2.10 Завдання 10 ……………….……...………………….…............11

2.11 Програма 1………….…………...…………………..…............14

2.12 Програма 2……………………...….………..…………............26

3. ВИСНОВКИ……………………………………………………………..32

4. ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ………….33

КР.КС-94.00.00.000 ПЗ

Зм. | Лист | № докум | Підпис | Дата

Розроб. | МОДЕЛЬ OSI, ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В МЕРЕЖЕВОМУ РІВНІ ТА ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧ МЕРЕЖЕВОГО РІВНЯ | Літ. | Арк. | Аркушів

Перевір. | 2 | 33

Реценз.

Н.Контр.

Затверд.

1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 МЕРЕЖЕВИЙ РІВЕНЬ

Мережений рівень займається розробкою маршрутів доставки пакетів від відправника до одержувача. Щоб добратися до пункту призначення, пакету може знадобитися подолати декілька транзитних участків між маршрутизаторами. Функції, які виконуються на мереженому рівні, різко контрастують з діяльністю рівня передачі даних, ціль якого є більш скромною – просто перемістити кадри з одного кінця дроту на інший. Таким чином, мережений рівень виявляється самим низьким рівнем, який має справу з передачею даних по всьому шляху від одного кінця до другого.

Для досягнення цих цілей мережений рівень повинен володіти інформацією про топологію під мережі зв’язку (тобто про множину всіх маршрутизаторів) і вибирати потрібний шлях по цій під мережі. Він повинен також піклуватися про те щоб, загрузка на маршрутизатори і лінії зв’язку була, по можливості, більш рівномірною. На кінець, якщо джерело і приймач знаходяться в різних мережах, саме мережевий рівень повинен вміти рішати проблеми, зв’язані з різницями в мережах.

Мережевий рівень представляє транспортному рівню сервіси у вигляді інтерфейсу між мереженим і транспортним рівнями. Важливим питанням являється те, який саме вид сервісу мережевий рівень представляє транспортному. При розробці сервісів мереженого рівня ставилися слідуючі задачі:

Серевіси мережевого рівня не повинні залежати від технології маршрутизатора;

Транспортний рівень повинен бути незалежним від кількості, типу і топології присутніх під мереж з маршрутизаторами;

Мережеві адреси, доступні транспортному рівню, повинні використовувати єдину систему нумерації в локальних і глобальних мережах

КР.КС-94.00.00.000 ПЗ | Арк.

6

Зм. | Арк. | № докум | Підпис | Дата

1.2 Маршрутизація в мережі TCP/IP

Мережа TCP/IP складається з локальних мереж, сполучених маршру-тизаторами (routers) (рис. 5.7). У маршрутизаторах є інформація про локальні мережі, приєднані до internet.

Рис. 5.7. Маршрутизація в мережі TCP/IP.

Кожен хост мережі може підтримувати статичну маршрутизацію. Для цього він має спе-ціальний файл, у якому зазначено маршрут передавання пакета для конкретних адрес призна-чення. Під час підготовки пакета до передавання в його заголовок записують адреси джерела та призначення. Якщо адреси локальних мереж у них збігаються, то пакет передається в межах цієї ЛМ, в іншому випадку перевіряється файл статичної маршрутизації на гості. Якщо ж і тут маршруту з'ясувати не вдалося, то пакет передається на розташовану у тій же ЛМ станцію, адреса якої в параметрах конфігурації хоста записана як 'шлюз за замовчуванням' (Default gateway). Таким шлюзом (фактично маршрутизатором) є комп'ютер, де зберігаються таблиці, за допомогою яких, якщо відома адреса призначення пакета, можна визначити адресу іншого маршрутизатора або локальну

У файлі конфігурації станції можна задати декілька адрес маршрутизаторів за замовчу-ванням. Якщо один з них не працює, то станція звертається до іншого.

КР.КС-94.00.00.000 ПЗ | Арк.

7

Зм. | Арк. | № докум | Підпис | Дата

Важливим у маршрутизації є поняття автономної системи. Автономна система (AC) -це комплекс з однієї або кількох мереж, сполучених маршрутизаторами, у якому підтримується єдиний тип маршрутизації. Маршрутизація всередені АС називається внутрішньою, а з виходом назовні -зовнішньою. Маршрутизатори АС мають повні маршрутні таблиці для внутрішньої маршрутизації. Якщо ж пакет потрібно передати у зовнішню систему, то його надсилають так званому граничному маршрутизатору (Border Gateway), Звичайно він розташований на межі автономної системи і його таблиці містять інформацію як про мережі АС, так і про зовнішні мережі. Використання граничних маршрутизаторів дає змогу зменшити розміри таблиць внут-рішніх маршрутизаторів і підвищити ефективність їхньої роботи. Складні АС можна поділяти на області, сполучені граничними маршрутизаторами. Використання АС дає змогу застосувати принцип обмеження потоку, реалізований у ЛМ для їх об'єднання.

Протоколи маршрутизації бувають статичними та динамічними. У статичних протоколах зміни робить адміністратор мережі, у динамічних це відбувається автоматично.

КР.КС-94.00.00.000 ПЗ | Арк.

8

Зм. | Арк. | № докум | Підпис | Дата

2. ВИРІШЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАДАЧ

Приведіть два приклада додатків, для яких орієнтована на з’єднання служба є підходящою. Потім два приклади додатків, для яких найкращою буде служба без використання з’єднань.

Рішення. Якщо об’єм переданої інформації не великий то використання служб зі з’єднанням є не вигідним (наприклад інтернет месенджери, ICQ, Miranda; ) і навпаки якщо об’єм переданої інформації великий (потокове відео та звук), краще використовувати служби зі встановленням з’єднання.

Чи можуть виникнути обставини, при яких служба віртуальних каналів може доставити пакети без збереження їх порядку?

Рішення. Обставини при яких служба віртуальних каналів може доставити