Маски мереж представляють собою 32-бітні значення, що дозволяють виділити з IP-адреси складові ідентифікатора мережі і ідентифікатора хоста. Подібно до IP-адреси, значення маски мережі часто представляється десятковим значенням з використанням крапки як розділювач. Маски мережи визначаються в такий спосіб: бітам, що належать до ідентифікатора мережі, присвоюється значення 1, а бітам, що належать до ідентифікатора хоста - 0.

Мережі TCP/IP з’єднуються між собою шлюзами (чи маршрутизаторами), що володіють інформацією про міжмережеву взаємодію. Хоча кожен хост IP може підтримувати статичні маршрути для конкретних пунктів призначення, звичайно мережевий шлюз за замовчуванням використовується для знаходження віддалених пунктів призначення. Мережеві шлюзи за замовчуванням потрібні тільки для комп'ютерів, що є частиною об'єднаної мережі.

TCP/IP складається на нижньому рівні з протоколів IP (Internet Protocol), ICMP (Internet Control Message Protocol), ARP (Address Resolution Protocol), RARP (Reverse Address Resolution Protocol); на верхньому.

Протокол UDP – протокол користувальницьких датаграм надає користувальницьким процесам набір транспортних послуг без гарантованої доставки.

КР.КС-46.00.00.000 ПЗ | Арк.

9

Зм. | Арк. | № докум | Підпис | Дата

Протокол UDP використовують такі додатки, як NFS (Network File System-мережева файлова система), SNMP (Simple Network Management Protocol-простий протокол керування мережею). На відміну від UDP, протокол TCP забезпечує гарантовану доставку з встановленням з'єднання.

Протокол ARP (Address Resolution Protocol — протокол дозволу адрес), здійснює перетворення (відображення) IP-адреси у Ethernet адреси. Зворотнє перетворення здійснюється за допомогою протоколу RARP (Reverse Address Resolution Protocol — зворотний протокол дозволу адрес). Для забезпечення умови "відкритості" систем міжмережеві адреси (IP-адреси) є логічними і не залежать від апаратури чи конфігурації мережі. IP-пакет вміщується у фізичний кадр тієї мережі, по якій він у даний момент передається. IP-пакет містить міжмережеву адресу вузла-одержувача, мережевий кадр даних, в свою чергу повинен містити фізичну адресу вузла-одержувача. Особливу актуальність здобуває механізм перетворення (відображення) адрес для широкомовних мереж, таких як Ethernet, Token Ring і їм подібні. Ця процедура реалізується за допомогою протоколу ARP. Перед початком передачі IP-пакета вузол повинен визначити, якій фізичній адресі в мережі відповідає адреса одержувача, задана у IP-пакеті. Для цього вузол посилає широкомовний пакет ARP, що містить IP-адресу одержувача. Після цього він очікує на відповідь від вузла з даною IP-адресою. Одержувач посилає інформаційний кадр із вказівкою своєї фізичної адреси. З метою скорочення часу передачі пакетів і зменшення числа широкомовних запитів, кожен вузол містить кеш-пам'ять, у якій зберігається таблиця дозволу адрес. За допомогою цієї таблиці задається відповідність між фізичними і IP-адресами. Спочатку фізична адреса шукається в таблиці дозволу адрес. Якщо вузол знаходить відповідну фізичну адресу для IP-пакета, то він використовує його для звертання до одержувача. В інакшому випадку вузол запускає процедуру ARP, по завершенні якої здійснюється відповідна корекція таблиці дозволу адрес.

КР.КС-46.00.00.000 ПЗ | Арк.

10

Зм. | Арк. | № докум | Підпис | Дата

випадку вузол запускає процедуру ARP, по завершенні якої здійснюється відповідна корекція таблиці дозволу адрес. ІР-пакет складається з заголовка, який переносить службову інформацію, та блоку даних. Його структуру (RFC-791) показано на рис. 5.5

Рис. 5.5. Структура ІР-пакета.

Структура заголовка зображено нарис. 5.6. Як бачимо, заголовок складається з окремих полів. Розшифруємо їхнє призначення детальніше.

VERS - номер версії протоколу IP. Його використовують для вирішення конфліктів у випадках, коли станції працюють з різними версіями протоколу IP. Це єдине незмінне поле у форматі пакета.

Рис. 5.6. Структура заголовка ІР-пакета.

HLEN- довжина заголовка.

SER VICE TYPE- байт, який визначає параметри обслуговування пакета. Біти 0-2 у ньому задають пріоритет пакета, біти 3-6 - бажаний тип якості транспортування (Delay, Throughput, Relability, Cost). Значення пріоритету змінюються від 0 (найнижчий, звичайні повідомлення) до 7 (найвищий, мережеве керування). Тип якості транспортування враховують багато маршрутизаторів. У цьому випадку вони намагаються мінімізувати (максимізувати) відповідний па-раметр. Одночасно можна задати тільки один з бітів якості. Значення за замовчуванням - усі нулі.

КР.КС-46.00.00.000 ПЗ | Арк.

11

Зм. | Арк. | № докум | Підпис | Дата

Кожна з програм рівня застосувань може ставити свої вимоги до якості передавання. Наприклад, для програми емулятора термінала telnet важливим є час відповіді, а для протоколу мережевого керування SNMP - надійність доставляння.

TOTAL LENGTH - загальна довжина пакета в байтах. Максимальне значення - 65535 байтів.

IDENTIFICATION- ідентифікатор ' великого ' пакета, один для всіх його фраґментів.

Під час передавання по internet ІР-пакет проходить через багато комп'ютерних сис-тем, кожна з яких має обмеження - максимальний розмір кадру (Maximum Transfer Unit - MTU). Тому, щоб передати інформацію у систему з меншим розміром кадру, великі пакети доводиться розділяти на менші, а потім знову об'єднувати їх. Оскільки ж деякі апаратні пристрої не можуть правильно фраґменту вати та дефрагменту-вати пакети, то у мережі TCP/IP виникають збої.

FLAGS- ознака того, що пакет фрагментовано.

FRA GMENT OFFSET - зміщення від початку фрагментованого пакета.

TIME TO LIVE-час перебування пакета в мережі. Введення такого параметра дає змогу уникнути необмеженого в часі перебування пакета в мережі. Для цього під час формування пакета йому присвоюють конкретний час. Пізніше у разі кожного опрацювання пакета в маршрутизаторі цей час зменшується. Коли значення поля досягне 0, пакет знищується. На практиці замість часу перебування часто використовують ціле число - максимальну кількість транзитних маршрутизаторів і в разі кожного опрацювання