підряд;*

нив одному кодовому слові не повинне бути більше шести нулів або шести

одиниць.

Чому саме такі правила? По-перше, вони забезпечують достатнє

кількість змін полягання в потоці даних, необхідне для того, щоб

приймач залишався синхронізованим з передавачем. По-друге, коліче¬

ство нулів і одиниць прагнуть приблизно вирівняти. До того ж багато вхо¬

дящие байти мають два можливі кодові слова, асоційованих з ними.

Коли кодуючий пристрій має можливість вибору кодових слів, воно, ве¬

роятно, вибере з них те, яке порівняє число нулів і одиниць.

Ссбалансированному кількості нулів і одиниць тому додається таке

значення, що необхідно тримати постійну складову сигналу як

можна нижчому рівні. Тоді вона зможе пройти через перетворювачі

без змін. Люди, що займаються computer science, не в захваті від того, що

преобразовательниє пристрої диктують ті або інші правила кодування сиг¬

налов, але життя є життя.

Гигабітний Ethernet, побудований на 1000base-t, використовує іншу схему

кодування, оскільки змінювати стан сигналу протягом 1 не для мідного

кабелю скрутно. Тут застосовуються 4 витих пари категорії 5, що дає

можливість паралельно передавати 4 символи. Кожен символ кодується од¬

ним з п'яти рівнів напруги. Таким чином, один сигнал може означати

00, 01, 10 або 11. Є ще спеціальне, службове значення напруги. На од¬

ну виту пару доводиться 2 бита даних, відповідно, за один часовий

інтервал система передає 8 битий по 4 витим парам. Тактова частота рівна

125 Мгц, що дозволяє працювати із швидкістю 1 Гбіт/с. П'ятий рівень напря¬

женія був доданий для спеціальних цілей - кадрується і управління.

1 Гбіт/с - це задоволено багато. Наприклад, якщо приймач відвернеться на какоє-

та справа протягом 1 мс і при цьому забудет/не встигне звільнити буфер, це озна¬

сподівається, що він «проспить» приблизно 1953 кадри. Може бути і інша ситуація:

один комп'ютер видає дані по гигабітной мережі, а інший приймає їх по

класичному Ethernet. Ймовірно, перший швидко завалить даними другого.

В першу чергу переповниться буфер обміну. Виходячи з цього було прийнято

рішення про впровадження в систему контролю потоку (так було і в швидкому Ether¬

net, хоча ці системи досить сильно розрізняються).

Для реалізації контролю потоку одна із сторін посилає службовий кадр

що повідомляє про те, що другій стороні необхідно припинитися на некото¬

рої час. Службові кадри - це, насправді, звичайні кадри Ethernet, в

поле Турі яких записане 0x8808. Перші два байти поля даних - команд¬

ниє, а подальші, з потреби, містять параметри команди. Для кон¬

троля потоку використовуються кадри типу PAUSE, причому як параметр

указується тривалість паузи в одиницях часу передачі мінімаль¬

ного кадру. Для гигабітного Ethernet така одиниця рівна 512 не, а паузи можуть

тривати до 33,6 мс.

Гигабітний Ethernet був стандартізован, і комітет 802 занудьгував. Тоді IEEE

запропонував йому почати роботу над 10-гигабітним Ethernet. Почалися довгі по¬

тортури знайти в англійському алфавіті яку-небудь букву після z. Коли стало

очевидно, що такої букви немає в природі, від старого підходу вирішене було отка¬

заться і перейти до двохбуквених індексів. Так в 2002 році з'явився стандарт

802.3ає. Судячи з усього, поява 100-гигабітного Ethernet вже теж не за горами.

Стандарт IEEE 802.2: протокол LLC

Тепер, мабуть, потрібно повернутися назад і порівняти те, що ми вивчили в цій розділу, з матеріалом попереднього розділу. З розділу 3 ми дізналися, як між двома машинами по ненадійній лінії за допомогою різних протоколів передачі даних міг бути встановлена надійний зв'язок. Ці протоколи забезпечували захист від помилок (за допомогою підтверджень) і управління потоком (при допомозі протоколу ковзаючого вікна). У цьому розділі, навпаки, про надійний зв'язок не було сказано ні слова. Єдине, що пропонує набір стандартів 802, - це дейтаграммний сервіс. У деяких випадках цього виявляється цілком достатньо. Наприклад, при передачі IP-пакетов не вимагається і навіть не очікується ніякої гарантії. IP-пакет може бути просто поміщений в інформаційне поле кадру стандарту 802 і посланий у потрібному напрямі. Якщо він загубиться, нічого не поробиш. Проте, існують системи, в яких потрібний протокол передачі даних, що забезпечує захист від помилок і управління потоком. Комітет ШИЇ розробив такий протокол, здатний працювати поверх Ethernet і інших протоколів стандарту 802. Цей протокол, що отримав назву LLC (Logical Link Control - управління логічним з'єднанням), приховує відмінності між різними типами мереж 802.x, надаючи мережевому рівню єдиний формат і інтерфейс. Формат, інтерфейс і протокол засновані на протоколі HDLC, який ми вже розглядали в главе3. Підрівень LLC утворює верхню половину рівня передачі даних, а підрівень MAC - ніжнюю, як показано на мал. 4.21.

Мал. 4 . 2 1 . Розташування підрівня LLC (а); формати протоколу (б)

Зазвичай підрівень LLC використовується таким чином. Мережевий рівень передає пакет для LLC за допомогою примітивів доступу до підрівня. Потім LLC додає до нього свій заголовок, що містить порядковий номер і номер підтвердження. Структура, що потім вийшла в результаті, поміщається в поле Даних кадру 802.x, який передається по каналу. На приймальній станції відбувається зворотний процес. Підрівень LLC надає три наступні варіанти сервісів: ненадійний дейтаграммний сервіс, дейтаграммний сервіс з підтвердженнями і надійний орієнтований на з'єднання сервіс. У заголовку LLC є три поля: цільова точка доступу, початкова точка доступу і контрольне поле. Крапки доступу визначають, з якого процесу прийшов кадр і якому процесу його потрібно доставити. Це аналог поля Турі кадру DIX. Контрольне поле містить порядкові номери і номери підтверджень, що також дуже сильно нагадує стиль HDLC (див. мал. 3.17), проте формати все-таки трохи розрізняються. Ці поля використовуються в основному тоді, коли потрібне