скоро по каналу передаватимуться якісь дані і краще при цьому помол¬

чать і почекати закінчення активності сусідніх станцій. Виходячи з інформа¬

циі, що міститься в RTS, станція З може припустити, скільки часу

займе передача послідовності, включаючи кінцевий АСЬК. Протягом цього

проміжку З вважає, що її віртуальний канал зайнятий і вона може відпочивати.

Індикацією такого стану є послідовність NAV (Network

Allocation Vector - вектор виділеної мережі), показана на мал. 4.24. Станція

D не чує RTS, що посилається А, зате чує CTS, посланий станцією В, і

також виставляє NAV. Звернете увагу: сигнали NAV не передаються, а яв¬

ляются лише внутрішніми нагадуваннями станцій про те, що потрібно зберігати

мовчання протягом певного проміжку часу.

В протилежність дротяним каналам, безпровідні галасливі і ненадеж¬

ни, якоюсь мірою із-за Свч-печей, що працюють в тому ж діапазоні. У ре¬

зультате вірогідність коректної передачі кадру зменшується пропорційно

збільшенню довжини кадру. Якщо вірогідність помилки в одному біті рівна р, то ве¬

роятность того, що я-бітний кадр буде прийнятий коректно, рівна (1 -р)п. На¬

приклад, для р= 10~4 вірогідність коректної передачі повного Ethernet-кадра

завдовжки 12 144 біт складає менше 30 %. Якщо р = 10~5, приблизно один кадр з 9

буде зіпсований. Навіть при р = 10"6 більше 1 % кадрів буде зіпсовано, тобто за

1 секунду помилки в кадрах виникатимуть приблизно 12 разів. Довгі кадри

взагалі мають дуже мало шансів дійти до одержувача непошкодженими, і їх

потрібно посилати наново.

Для вирішення проблеми зашумленних каналів безпровідних мереж пріменя¬

ется розбиття кадрів на невеликі відрізки, кожен з яких містить соб¬

ственную контрольну суму. Фрагменти нумеруються і підтверджуються інді¬

відуально з використанням протоколу з очікуванням (тобто відправник не може

передати фрагмент з номером до + 1, поки не отримає підтвердження про доставку

фрагмента з номером до). Захопивши канал за допомогою діалогу, що складається з RTS

і CTS, відправник може передати декілька кадрів підряд, як показано на

мал. 4.25. Послідовність фрагментів називається пачкою фрагментів.

Фрагментація підвищує продуктивність шляхом примусової повтор¬

ний пересилки коротких відрізань кадрів, в яких відбулася помилка, а не

кадрів цілком. Розмір фрагмента не закріплюється стандартом, а є на¬

страїваємим параметром кожного осередку безпровідної мережі і може оптімізі¬

роваться базовою станцією. Механізм виставляння NAV утримує станції від

передачі тільки до приходу першого підтвердження про доставку. Але є і інший

механізм (він описаний далі), що дозволяє одержувачеві прийняти всю пачку фраг¬

ментів без інтерференції з сигналами сторонніх станцій.

Мал. 4.25. Пачка фрагментів

Отже, все описане раніше відноситься до режиму DCF (режим розподіленої

координації) стандарту 802.11. У даному режимі відсутній централізован¬

ний контроль, і станції самостійно борються за ефірний час приблизно

так само, як в Ethernet. Але безпровідні мережі можуть працювати і в іншому режимі

який називається PCF (режим зосередженої координації). Тут базова

станція опитує всі підлеглі їй станції, виявляючи ті з них, які

вимагають надати їм канал. Порядок «виступів» повністю і центра¬

лізованно координується базовою станцією, тому колізії в режимі PCF

виключені. Стандарт лише наказує здійснювати таку координацію, але

не дає конкретних вказівок, що стосуються частоти, порядку опитів або налі¬

чия або відсутність яких-небудь пріоритетів у окремих станцій.

Механізм заснований на тому, що базова станція широкомовним спосо¬

бом періодично (10-100 разів в секунду) передає сигнальний кадр. У нім со¬

тримаються такі системні параметри, як послідовності зміни частот і

періоди перебування на частотах (для FHSS), дані для синхронізації і так далі

Він також є запрошенням для нових станцій, які бажають увійти в

список опитуваних станцій. Потрапивши в цей список, станція отримує гаранті¬

рованную частку пропускної спроможності (при певних параметрах ськоро¬

сті), тобто їй гарантується якість обслуговування.

Акумулятори мають властивість розряджатися, тому в безпровідних мережах

економія електроенергії - це дуже животрепетне питання. Зокрема

базова станція може наказати станції йти спати (тобто перейти в режим

зниженого споживання) до тих пір, поки її не розбудять (базова станція або

користувач). Проте навіть в такому «сонному» режимі станція повинна мати

можливість зберігати в буфері кадрів, що приходять, для подальшої їх обра¬

ботки.

Режими PCF і DCF можуть співіснувати навіть усередині однієї мережі. По¬

початку це може показатися нереальним: як це так - зосереджений і рас-

пределенний контроль одночасно? Проте стандарт 802.11 дійсно

пропонує таку можливість. Це робиться шляхом дуже акуратного определе¬

нія міжкадрового інтервалу. Після відправки кадру необхідно якийсь час

простою, перш ніж яка-небудь станція отримає дозвіл послати кадр. Все¬

го визначене чотири інтервали, кожен з яких має власне предна¬

значення. Вони зображені на мал. 4.26.

Мал. 4.26. Міжкадрові інтервали в стандарті 802.11

Найкоротший інтервал - це SIFS (Short Interframe Interval - короткий

міжкадровий інтервал). Він використовується для того, щоб одна із сторін, веду¬

щих діалог за допомогою кадрів, що управляють, могла отримати шанс почати пер¬

завивання. Тут може бути CTS, що посилається приймачем у відповідь на запит RTS;

АСЬК, що посилається їм же після закінчення прийому фрагмента або цілого кадру;

чергова частина пакету фрагментів, що посилається відправником (тобто він не по¬

силаєт RTS після кожного фрагмента).

Після інтервалу SIFS відповісти може завжди тільки одна станція. Якщо вона

упускає свій шанс і час PIFS (PCF Interframe Spacing - міжкадровий ін¬

тервал PCF) закінчується, то базова станція може послати сигнальний кадр або

кадр опиту. Цей механізм дозволяє станції, що посилає кадр даних або

послідовність фрагментів, закінчити свою передачу без якого-небудь вме¬

шательства з боку сусідів, але дає і базовій станції можливість після

закінчення передачі станцією захопити канал, не борючись за нього з іншими ж¬

що гавкають. Якщо базовій станції нічого сказати і інтервал DIFS (DCF Interframe Spac-

Uig - міжкадровий інтервал DCF) закінчується, то будь-яка станція може попитать¬

ця захопити