канал. Застосовуються при цьому звичайні правила боротьби, включаючи
Двійковий експоненціальний відкіт у разі колізії.
Останній часовий інтервал називається EIFS (Extended Interframe Spac-
Щ& - розширений міжкадровий інтервал). Він використовується тільки тій стан-
Чйей, яка тільки що отримала зіпсований або непізнаний кадр і хо-
8р повідомити про цей факт. Чому найбільш низький пріоритет відданий саме
події? Річ у тому, що приймач може відразу не зміркувати, що про-
виходить, і йому потрібно почекати протягом якогось інтервалу, щоб не перервати
своїм обуреним вигуком діалог, що йде в цей час, між станціями.
Стандарт 802.11: структура кадру
Стандарт 802.11 визначає три класи кадрів, передаваних по каналу: інформаційні, що службові і управляють. Всі вони мають заголовки з множиною полів, використовуваних підрівнем MAC. Крім того, є поля, використовувані фізичним рівнем, але вони в основному відносяться до методів модуляції, тому тут ми їх розглядати не будемо.
Формат інформаційного кадру показаний на мал. 4.27. Спочатку йде поле Управління кадром (Frame Control). Воно містить 11 вкладених полів. Перше з них - Версія протоколу, саме воно дозволяє двом протоколам працювати одночасно в одному осередку мережі. Потім слідують поля Тип (інформаційний службовий або такий, що управляє) і Підтип (наприклад, RTS або CTS). Биті До DS і От DS говорять про напрям руху кадру: до міжстільникової системи розподілення (наприклад, Ethernet) або від неї. Битий MF говорить про те, що далі є ще один фрагмент. Битий Повтор маркірує повторно посиланий фрагмент. Битий Управління живленням використовується базовою станцією для перемикання станції в режим зниженого споживання або виходу з цього режиму. Битий Продовження говорить про те, що взагалі-то у відправника є ще кадри для пересилки. Битий W є індикатором використання шифрування в тілі кадру по алгоритму WEP (Wired Equivalent Protocol - протокол забезпечення конфіденційності). Нарешті, Про говорить приймачу про те, що кадри з цим бітом повинні оброблятися строго по порядку.
Мал. 4.27. Інформаційний кадр стандарту 802.11
Друге основне поле інформаційного кадру - це поле Тривалість. У нім задається час, який буде витрачено на передачу кадру і підтвердження. Це поле можна знайти і в службових кадрах, і саме відповідно до ним станції виставляють ознаки NAV. Заголовок кадру містить також чотири адреси у форматі, відповідному стандарту IEEE 802. Зрозуміло, що потрібні адреси відправника і одержувача, але що ж міститься в двох що залишилися? Діло в тому, що кадри можуть входити в осередок або покидати її через базову станцію. Дві адреси якраз і зберігають адреси початкового і цільового осередків при передачі трафіку між осередками. Поле Номер дозволяє нумерувати фрагменти. З 16 доступних біт 12 ідентифікують кадр, а 4 - фрагмент. Поле Дані містить передавану по каналу інформацію, його довжина може досягати 2312 байт. В кінці, як завжди розташовано поле Контрольна сума. Кадри, що управляють, мають формат, схожий з форматом інформаційних кадрів, за одним виключенням: у кадрі, що управляє, відсутні поля базових станцій, оскільки таким кадрам немає чого виходити за межі соти. Службові кадри набагато коротші: у них міститься один або дві адреси, відсутні поля Дані і Номер. Ключовий тут є інформація, що міститься у полі Підтип. Значеннями зазвичай є RTS, CTS або АСЬК.
Сервіси
Стандарт 802.11 стверджує, що все сумісні безпровідні ЛВС винні
надавати дев'ять типів сервісів (послуг). Їх можна розділити на дві катего¬
рії: сервіси розподілу (до них відносяться п'ять з дев'яти) і станційні
(відповідно, чотири сервіси). Сервіси розподілу пов'язані з управлені¬
їм станціями, що знаходяться в даній соте, і взаємодією із зовнішніми
станціями. Станційні сервіси, навпаки, мають відношення до управління ак¬
тівностью усередині однієї соти.
П'ять сервісів розподілу надаються базовою станцією і мають де¬
ло з мобільністю станцій при їх вході в стільнику або виході з неї. При цьому
станції встановлюють або розривають взаємодію з базовою станцією.
Нижче перераховані сервіси розподілу.
1. Асоціація. Цей сервіс використовується мобільними станціями для подключе¬
нія до базових станцій (БС). Зазвичай він застосовується відразу ж після вхож¬
денія в зону дії БС. Мобільна станція передає ідентифікаційну
інформацію і повідомляє про свої можливості (підтримуваній швидкості
передачі даних, необхідності PCF-услуг, або опиту) і вимогах по
управлінню електроживленням. Базова станція може прийняти або отверг¬
нуть мобільну станцію. Якщо остання прийнята, вона повинна пройти іден¬
тіфікацию.
2. Дизасоціація. За ініціативою мобільної або базової станції може бути
проведена дизасоціація, тобто розрив відносин. Це потрібно при
виключенні станції або її відході із зони дії БС. Втім, базова
станція також може бути ініціатором дизасоціації, якщо, наприклад, вона
тимчасово вимикається для проведення технічного обслуговування.
3. Реассоциация. За допомогою цього сервісу станція може змінити БС. Оче¬
видно, дана послуга використовується при переміщенні станції з однієї соти
у іншу. Якщо вона проходить коректно і без збоїв, то при переході ніякі
дані не втрачаються. (Проте, як і в мережі Ethernet, в стандарті 802.11 все ус¬
луги надаються лише із зобов'язанням додатку максимальних
зусиль до їх виконання, але не з гарантією.)
4. Розподіл. За допомогою цієї послуги визначається маршрутизація кад¬
рів, посиланих базовій станції. Якщо адреса призначення є локаль-
ним з погляду БС, то кадри слідують просто безпосередньо (передаються в
ефірі). Інакше їх необхідно пересилати по дротяній мережі.
5. Інтеграція. Якщо кадру потрібно пройти через мережу, стан¬, що не підкоряється
дарту 802.11 і що використовує іншу схему адресації і/або формат кадру
то на допомогу приходить даний сервіс. Він реалізує трансляцію форматів.
Чотири сервіси, що залишилися, - це внутрішні послуги соти. Вони предоставля¬
ются після проходження асоціації, описаної вище. Нижче перераховані стан¬
ционниє сервіси:
1. Ідентифікація. Оскільки безпровідні комунікації мають