Інформаційне суспільство так і залишилося б просто японською локальною моделлю розвитку, якби паралельно в таборі економічних суперників Японії - американців, не з'явилася ще одна концепція нового суспільства. Це був постіндустріалізм Деніела Белла, соціолога. Термін був запропонований ним ще в 1962 році. А в 1974 році з'явилася основна робота - "Прихід постіндустріального суспільства". За Беллом, нове, постіндустріальне суспільство базується на теоретичному знанні, що є його визначальним принципом, джерелом інновації і формування політики. З’являється новий домінуючий клас - клас професіоналів, у всіх сферах - економічній, політичній і соціальний - основний вплив на прийняття рішень здійснюють нові інтелектуальні технології і новий інтелектуальний клас. Відтак, протягом 70-их відбувається конвергенція цих двох, майже одночасно народжуваних, ідеологій. Продукт схрещення ідей Хаяші і Белла залишив за собою назву і прикладну частину від винаходу японських технологів і економістів. Але все інше - власне ідеологію, соціальний, психологічний, культурний аспект, усе те, що і склало основу для майбутньої цивілізації „Третьої Хвилі”, - було запозичено від соціологічного підходу Белла.

Ідеологія постіндустріалізму мала досить солідну теоретичну основу й універсалістську орієнтацію для виконання функції фундаментальної соціальної концепції. Зусилля теоретиків були спрямовані на обґрунтування реалій інформаційного суспільства, його загальних характеристик, на виявлення основних факторів взаємодії на людину. Однак, внаслідок такого розгляду проблеми, інформаційне суспільство сприймалось відмінним від традиційного суспільства. Ці „паралельні світи” - суспільство та інформаційне суспільство - в концепціях вчених існували ніби-то самі по собі, оскільки інформаційне суспільство знаходилось осторонь від соціальних взаємодій. Белл за основну рису постіндустріального суспільства (яке перейшло до теорії Інформаційного Суспільства) визначає перехід від виробництва речей до виробництва послуг. У 60-70-і це вже не було голим теоретичним викладенням, адже кількість службовців вперше перевищила кількість робітників ще в 1955 році.

Протягом 1980-1990-х відбувається процес переоцінки промислового виробництва. Лавина доповідей, досліджень, що фінансувалися урядами і фабриками думок, була націлена на просування ідей Белла, тобто досліджувалися аспекти реструктуризації економіки і побудови Інформаційного Суспільства. Неоліберальна економічна політика, вільна торгівля, приватизація, дерегулювання, і структурні зміни мали позитивний вплив на розвиток даної тенденції. Інформаційні технології стрімко розвиваються і охоплюють цілий світ; починається модернізація міжнародних відносин, основою яких є обмін інформацією, причому це відбувається „поверх бар’єрів”: неконтрольований віртуальний простір однаково доступний будь-якому користувачу, підключеному до мережі, незалежно від свого місцезнаходження.

В результаті, новий масштабний розвиток і запровадження комп’ютерних технологій в 90-ті роки ХХ століття змусили оцінювати виникнення і формування інформаційного суспільства як варіанту соціальної модернізації. Такий розгляд проблеми був передусім пов’язаний з тим, що інформаційні технології проникли в економіку, стали її рушійною силою, змінили співвідношення традиційних галузей виробництва. Відтак, інформація перетворюється в товар, який має власний ринок і визначає ціну на товари на інших ринках. В умовах інтенсифікації інформаційних обмінів, на внутрішньому положенні окремих країн відобразились їх стартові можливості в політиці та економіці, інтелектуальному потенціалі, у сфері науки та освіти.

Отож, за назвою основного ресурсу - "інформація", сьогодні широко використовується термін інформаційне суспільство. Це суспільство є справді цифровим і глобальним, воно характеризується довічним навчанням, мережевим інтелектом, кремнієвою технологією. Також,*

Інформаційне - це суспільство, в якому всі можливості сучасної цивілізації використовуються на благо конкретної людини, в якому вона максимально розкривається і цілком реалізує себе;*

Інформаційне - це суспільство, націлене на впровадження, обмін і генерацію нових ідей та знань - головного національного капіталу, основи стабільного розвитку держави; *

Інформаційне - це суспільство, в якому високий рівень технологічного розвитку органічно поєднується з принципами людяності, гуманізму, відкритості і відповідальності всіх його членів.

10-12 грудня 2003 року, у затвердженому (учасниками Світового Самміту з питань Інформаційного Суспільства) проекті Декларації Принципів, представники більш як 161 країни світу офіційно задекларували своє спільне прагнення і рішучість щодо побудови орієнтованого на інтереси людей, відкритого для всіх і спрямованого на розвиток інформаційного суспільства, у якому кожний міг би створювати інформацію і знання, мати до них доступ, користуватися й обмінюватися ними, для того щоб дати окремим особам, громадам і народам можливість повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи стійкому розвитку і підвищуючи якість свого життя на основі цілей і принципів Статуту Організації Об'єднаних Націй, а також повністю підтримуючи Загальну декларацію прав людини.

Таким чином прагнучи побудувати „інформаційне суспільство для всіх” усі зацікавлені сторони повинні спільно працювати над розширенням доступу до інформаційних і комунікаційних інфраструктур і технологій, а також до інформації і знань, нарощувати потенціал, підвищувати рівень довіри і безпеки при використанні ІКТ, створювати на всіх рівнях сприятливе середовище, розробляти ІКТ платформи і розширювати сферу їхнього застосування, сприяти культурній розмаїтості і поважати її, визнавати роль засобів масової інформації, приділяти увагу етичним аспектам інформаційного суспільства і заохочувати міжнародне і регіональне співробітництво.

Власне у такий спосіб міжнародна спільнота сьогодні сформулювала принципи розвитку інформаційного суспільства для їх дотримання кожною країною світу на міжнародному, національному та регіональному рівні.

Поняття інформаційного суспільства є унікальним не лише в тому, що воно носить глобальний характер, а ще й тому, що