Товщина ліній на кресленні встановлюється по відношенню до товщини основної лінії. Використовуючи колір, тип і товщину ліній можна виділити на кресленні важливі деталі, останні модифікації або візуально наголосити на взаємозв'язку окремих фрагментів креслення.

4 Тривимірне моделювання

Система AutoCAD 2002 включає достатньо широкий спектр засобів тривимірного моделювання. Вони дозволяють працювати як з найпростішими примітивами, так і з складними поверхнями і твердими тілами. Базові типи просторових моделей, що використовуються в AutoCAD 2002, можна умовно розділити на три групи:

Каркасна модель - це сукупність відрізків і кривих, визначаючих ребра фігури. В каркасному моделюванні використовуються тривимірні відрізки, сплайни і полілінії, які дозволяють у загальних рисах визначити конфігурацію виробу - побудувати його каркас. Даний вид роботи слід розглядати, головним чином, як етап допоміжних побудов для тривимірного проектування більш високого рівня.

Поверхнева модель - це сукупність поверхонь, що обмежують і визначаючих тривимірний об'єкт в просторі. Моделювання поверхонь застосовується для детального відробітку зовнішнього вигляду виробу.

Створювані при цьому об'єкти характеризуються лише конфігурацією своєї поверхні і тому не придатні для вирішення таких задач, як визначення інерційно-масових характеристик виробу або отримання необхідних зображень для оформлення креслень. Область вживання даного виду моделювання - дизайн, рішення задач компонування складних виробів і т.п.

Набір засобів моделювання поверхонь системи AutoCAD 2002 вельми широкий і дозволяє створювати просторові об'єкти практично будь-якої форми. Є можливість створювати наступні основні типи поверхонь: лінійчаті поверхні, поверхні Кунса, поверхні Безье.

Твердотільне моделювання є основним видом тривимірного проектування виробів машинобудування. Створювані в ході такого моделювання тіла сприймаються системою як якісь єдині об'єкти, що мають певний об'єм. Твердотільне моделювання дозволяє не тільки ефективно вирішувати компонувальні задачі, але і визначати інерційно-масові характеристики, а також одержувати з просторового об'єкту необхідні види, розрізи і перетини для оформлення робочої документації. Твердотільні моделі можуть піддаватися різним розрахункам, у тому числі методом кінцевих елементів.

Засоби твердотільного моделювання системи AutoCAD 2002 не дозволяють здійснювати параметричне моделювання. Тому можливості цієї системи в даній області поступаються можливостям таких систем як Autodesk Mechanical Desktop, Inventor або Solid Works. Проте AutoCAD 2002 цілком дозволяє створювати твердотільні моделі деталей і вузлів, конфігурація яких є набором найпростіших форм. Серйозні складнощі виникають лише при моделюванні виробів складної неправильної форми, наприклад литих деталей.

Крім засобів створення просторових об'єктів, блок тривимірного моделювання системи AutoCAD 2002 включає засоби перегляду об'ємного зображення, візуалізації і засобу редагування тривимірних об'єктів.

6 Середовище розробки VBA

6.1 Макроси і їх створення

Макроси представляють собою засіб за допомогою якого можна описати довільну послідовність дій користувача з цілью його наступного багаторазового виконання. Для багатьох додатків, середних яких і AutoCAD, макроси можна створювати за допомогою мови Visual Basic for Application. Крім того у більшості VBA-додатків є спеціальний інструмент для інтерактивного запису макросів - програма MacroRecorder. Створення нового макроса здійснюється шляхом вибору із меню команди Tools->Macro->Macros, в результаті чого на екрані зєявиться діалогове вікно створення макросів(рис. 1.1).

Рис. 1 Діалогове вікно створення нового макросу.

6.2 Обєєктна структура мови VBA

Головна перевага мови VBA полягає у тому, що вона належить до обєктно-орієнтованим мовам програмування. В основу програмування покладено таке поняття, як обєєкт. Обєєкт дозволяє інкапсулювати дані, описуучі деякий елемент, разом з кодом, призначеним для обробки цих даних, тобто обєєднати їх в щось ціле, назване обєєктом. В кожному VBA-додатку є свій унікальний набір обєєктів з їх власними властивостями і методами. В результаті доступ до властивостей можливий тільки за допомогою його власних методів. Управління станом елемента здійснюється за допомогою посланих йому повідомлень, вказуючим обєєкту на необхідність виконати той чи інший метод для досягнення необхідного результату. Повідомлення генеруються системою у відповідь на дії користувача або дії інших функціональних в системі програм.

Одне з найважливіших понять об'єктно-орієнтованого програмування — це поняття класу, що описує типову структуру схожих за призначенням елементів. В системі зберігається програмний опис кожного класу, на підставі якого при необхідності створюються екземпляри об'єктів, що представляють конкретні елементи програмного середовища, що використовується. Наприклад, в програмі може бути описаний клас кнопки, що відображається у вікнах додатку. Кожна окрема кнопка (екземпляр об'єкту цього класу) в будь-якому вікні додатку створюється на підставі цього опису, але відрізняється від інших своїми властивостями (розміром, кольором, написом, виконуваним по клацанню операцією і т.д.).

У мові VBA клас звичайно описується як деякий проект, на основі якого створюється конкретний об'єкт. Клас визначає призначення об'єкту, його властивості і ті дії, які можуть бути виконані над цим об'єктом. З погляду програми сам по собі об'єкт не представляє великого інтересу, набагато важливий те, які дії можна вчинити над цим об'єктом і якими властивостями він володіє. Дії, виконувані над об'єктом, визначаються набором його методів, а властивості даного об'єкту визначають його різні характеристики (розмір, колір, положення на екрані і т.д.). Управляти характеристиками об'єкту програма може тільки за допомогою його ж методів, що надають доступ до властивостей цього об'єкту.

Окрім методів і властивостей об'єкту існує таке поняття, як подія. Подія — ця деяка дія, яка може бути виконане відносно об'єкту і на яку, отже, необхідно запрограмувати у відповідь реакцію даного об'єкту (відгук). Наприклад, подією може бути клацання на зображенні об'єкту, натиснення клавіші на клавіатурі або переміщення покажчика миші над зображенням об'єкту. Іншими