неправильність або неоднозначність вхідного опису;

неправильність тлумачення вхідного опису або помилка проектування;

помилки етапу кодування можуть бути змістового характеру та синтаксичні або при трансляції отримується програма неадекватна вхідному модулю.

Тестування програми – це перевірка її шляхом створення середовища еквівалентному реальному, в якому повинна функціонувати програма. Це середовище має дві складові: програмну та інформаційну. Інформаційна складова містить вхідну оброблювану інформацію, вхідну управлінську інформацію задачі і вихідні дані. Перевірка здійснюється в умовах такої різноманітності середовища, коли перевіряється кожна можлива послідовність операторів, що з’єднує початок і кінець програми. Принципове значення має послідовність перевірки модулів: зверху вниз або знизу вгору.

4.6. Супроводження й експлуатація програми.

Процес використання та експлуатації передбачає:

передачу й копіювання програми внаслідок чого можуть з’явитися помилки, які потрібно виявити;

коректування програми з метою збільшення її швидкодії;

корегування змін до програми з метою збільшення її швидкодії;

корегування програми з метою виявлення помилок, які не виявили на тестових даних;

удосконалення програми;

корегування програми при спільній експлуатації чи при зміні інших програм комплекту;

тестування програми безпосередньо перед використанням;

адаптацію програми при зміні компонентів обчислювальної системи;

корегування програми з метою полегшення супроводження програми.

4.7. Прилади і інструменти монтажу, регулювання й наладки.

Для процесу налагодження програми розроблено велику кількість різноманітних засобів: вбудовано в транслятор діагностику синтаксичних помилок, програми трасування, спеціальні програми.

Значно підвищити оперативність праці програміста можна за рахунок застосування інтерактивних методів.

Локалізація помилок в програмах, коли їх факт уже встановлено, називається відладкою. Основні типи вiдладки:

Вiдладка при допомозі інтерпретуючого компілятора. Це вiдладка програми шляхом її запису, аналiзу виданих компілятором повідомлень про помилки, виправлення помилок i повторний запис. Таким методом можна знайти практично всі синтактичні помилки, окремі помилки вводу-виводу. Але логічні помилки знайти дуже важко.

Вiдладка шляхом поопеpатоpного порівняння, блок-схем i машинної роздруківки програми. Завдяки такому типу локалізуються логічні помилки, але він є дуже кропіткий i вимагає значних затрат часу.

Вiдладка програми шляхом убудови в неї спеціальних засобів вiдладки. Викоpистовується в тому випадку, коли два попередніх типи не дають бажаних результатів.

Є наступні засоби вiдладки:

1. Допоміжні:

а)блок-схема програми;

б)роздруківка програми;

в)список характерних помилок.

2. Основні – це спеціальні вiдладочнi оператори, які є різноманітні i залежать від вибраної мови програмування або ППП.

В СУБД DBASE III PLUS е такі вiдладочнi засоби:

SET TALK on/off – включення або виключення виводу результатів виконання операцій на екран дисплея.

SET ECHO on/off – включення або виключення виводу операцій на екран.

SET STEP on/off – включення або виключення поопеpатоpного виконання програми.

LIST MEMORI – вивід значень, тимчасових на любому етапі виконання програми.

?/??-оператор уводу-виводу, який дозволяє задати питання системі i отримати відповідь.

WAIT-оператор тимчасової зупинки виконання програми.

ON ERROR-оператор, який дозволяє вказати машині її дії при виникненні помилок. Викоpистовується більше в захисному програмуванні. Перераховані оператори можна згрупувати так:

1. Оператори слідкування за кодом виконання алгоритму (команди SET, WAIT).

2. оператори слідкування за звертанням до змінних:

а)оператори, які дозволяють одержати роздруківку всіх значень, використовуваних у програмі тимчасових змінних, якщо проходить аварійна зупинка програми (LIST MEMORI);

б)оператори, які дозволяють по командно здійснювати слідкування за зміною значень змінних (SET TALK ON).

3. Оператори виводу значень змінних при допомозі оператора "?". Вони дозволяють користувачу вказувати конкретне місце програмі, в якому необхідно видати на екран значення конкретної змінної.

4. Оператори слідкування звертаннь до підпрограми. Вони вставляються або в підпрограми, або безпосередньо перед операторами переходу до підпрограми. Завдяки ним ми відмічаємо початок виконання кожної підпрограми видачею на екран повідомлення, які сповіщають про те, яка програма в даний момент виконується або про нормальне закінчення роботи підпрограми чи окремих частин програми.

Процес знаходження помилок характеризується виявленням двох місць у програмі: точки знаходження i точки виникнення помилки.

Точка знаходження – це місце в програмі, де помилка себе проявляє або стає очевидною.

Точка виникнення – це місце в програмі, де виникають умови для появи помилки. Засоби вiдладки дозволяють спочатку знайти точку знаходження, а потім точку виникнення помилки, i у кінці кінців її виправити.