визначає обсяг і тестує оперативну пам'ять (RAM);—

ініціалізує відеоадаптер;—

вмикає клавіатуру;—

тестує послідовні й паралельні порти;—

ініціалізує дисководи й контролери жорстких дисків;—

відображає підсумкову системну інформацію.

У процесі виконання цих дій BIOS порівнює дані поточної системної конфігурації з інформацією, що зберігається в CMOS, і при необхідності відновлює її. Якщо при виконанні якого-небудь кроку виникли збої, BIOS інформує про це повідомленнями на екрані монітора, а якщо це неможливо (наприклад, ще не був ініціалізований відеоадаптер), видає гудки через системний динамік. Кількість гудків відповідає кодам помилки, про що можна довідатися з документації. Деякі системні плати забезпечуються рідкокристалічним індикатором, де відображаються стадії проходження POST-тестів і коди виявлених помилок.

Після того як усі POST-завдання завершені, BIOS починає шукати програму-завантажник. Сучасні версії BIOS дозволяють завантажувати операційну систему не тільки із флопі-дисководів і жорсткого диска, але і з CD-ROM, ZIP. Про-грама-завантажник, як правило, розташовується в першому секторі диска, на якому розміщена операційна система. Порядок перебору дисків при пошуку завантажника задається в конфігурації BIOS. Якщо завантажник знайдений, він переноситься в пам'ять і йому передається управління. Він у свою чергу знаходить і копіює в пам'ять власне програму завантаження операційної системи (op-ration system loader), що завантажує, ініціалізує і конфігурує операційну системі й драйвери пристроїв. І вже на сам кінець, коли операційна система завантажена (якщо комп'ютер працює в режимі Windows), запускаються програми папки «Автозавантаження».

Зміна конфігурації bios

Після виконання послідовності тестів POST і перед початком пошуку про-рами-завантажника, BIOS надає користувачеві можливість увійти в програму конфігурації системи — System Setup. Про це BIOS повідомляє написом на екрані (зазвичай «Натисніть клавішу Del для входу в Setup»). Натиснувши відповідну клавішу (найчастіше — Delete), ви потрапляєте в меню програми конфігурації. З нього можна настроїти масу різних параметрів. Розглянемо деякі з них.

На вкладці Standart Setup знаходяться основні настроювання: поточна дата й час, кількість і типи жорстких дисків, дисководів, тип використовуваної відеосистеми і т.ін.

Onuii Supervisor Password і User Password відповідають за забезпечення управління доступом до комп'ютера. З їхньою допомогою можна задати паролі на завантаження системи, причому тільки Supervisor Password дозволить змінювати настроювання в BIOS. Без знання одного з цих паролів ніхто не одержить доступу до інформації, що зберігається на жорсткому диску або на будь-якому іншому носії, встановленому в комп'ютері. Єдиним способом «зламати» систему залишається розкриття корпуса й замикання спеціальних контактів на материнській платі. Те ж саме доведеться зробити, якщо пароль був забутий. Однак деякі версії BIOS мають так звані інженерні паролі, призначені для працівників сервісних центрів, за допомогою яких можна одержати доступ до конфігурації BIOS.

Корисними опціями можуть стати автоматичне вмикання й завантаження комп'ютера в заданий час, а також його перехід у «сплячий режим» у випадку бездіяльності. Для цього в BIOS необхідно увімкнути функцію Power Management. Можна також настроїти «пробудження» комп'ютера через мережу, при телефонному дзвінку, через натискання клавіші на клавіатурі або на кнопку миші. Опція Quick Power On Self Test (швидкий POST) вказує BIOS, що при проходженні POST-тестів не треба проводити повне тестування обладнання, а необхідно обійтися лише мінімальний набором тестів.

Опція Boot Sequence задає порядок перебору BIOS-накопичувачів для пошуку програми-завантажника. Можливі комбінації з дисків А, С, D, CD-ROM, LS/ZIP, SCSI й ін. У звичайній ситуації найкращим є варіант, у якому першим опитуваним пристроєм є жорсткий диск, щоб система не витрачала час на опитування інших накопичувачів. Це також завадить завантаженню з випадково залишеної в дисководі дискети.

Відключивши опцію пошуку дисководу Boot Up Floppy Seek, ви уникнете скрипу головок дисководу й шуму його двигуна при кожному перезавантаженні комп'ютера.

Опція Halt On відповідає за зупинку комп'ютера в процесі проходження POST-тестів при виявленні несправності або відсутності необхідного пристрою, наприклад клавіатури. Тут можна задати комп'ютеру умови, за яких завантаження буде продовжене: All Errors — при будь-яких помилках, All But Disk/Key — при усіх, крім помилок клавіатури, диска і т. д.

Опція Virus Warning забороняє будь-який запис у завантажувальний сектор жорсткого диска, чим зазвичай займаються boot-віруси. Однак вмикання цій опції, як неприємний побічний ефект, заважає установці операційної системи Windows ?x. Натомість Boot Virus Detection у процесі завантаження виводить на екран попереджувальне повідомлення у випадку, якщо вміст завантажувального сектора відрізняється від попередньо збереженого в пам'яті. Далі, за бажанням користувача, можна або продовжити завантаження, або перезавантажити ПК, використовуючи системну дискету.

Розділ IDE HDD Auto detection надає можливість автоматичного визначення параметрів жорсткого диска й вибору режиму, у якому той буде працювати.

Режим UDMA підтримується всіма сучасними жорсткими дисками і дозволяє підвищити продуктивність системи загалом. Вимкнення його може знадобитися лише у випадку проблем у роботі операційної системи (такі проблеми іноді виявляються в роботі, наприклад Windows 2000)

HDD S.M.A.R.T. capability вмикає або вимикає підтримку дисками технології M.A.R.T., що розшифровується і перекладається як «технологія самодіагностики і моніторингу стану диска». З її допомогою можна заздалегідь запобігти втраті інформації при збої жорсткого диска. Система відслідковує нормальну роботу механічних і електронних елементів накопичувана й оцінює його стан шляхом порівняння поточних параметрів із закладеними граничними значеннями. Активізація цієї функції трохи знижує продуктивність комп'ютера, зате і гарантує зберігання даних, що особливо актуально для знімних дисків.

Деякі версії BIOS надають можливість низькорівневого форматування жорсткого диска (Low-level format), однак користуватися нею слід із величезною і обережністю, а краще не користуватися взагалі, щоб уникнути ушкодження жорсткого диска.

Опція BIOS Update (інший