раціональну основу і застосовуються з метою навчання, значною мірою відрізняються від азартних комп'ютерних ігор. Не варто, мабуть, застосовувати комп'ютери для розв'язування задач, які можна розв'язати традиційними методами навчання; виняток може становити лише частина важливого експерименту чи розробки, в якій застосування ЕОМ дає можливість ефективніше розв'язувати поставлені завдання. Проте є багато випадків, коли викладання спеціальних предметів, методи навчання і методики засвоєння матеріалу можна доповнити й удосконалити відповідним використанням ЕОМ. Часто цього досягають завдяки пристосуванню комп'ютерів і програм до загальної методики викладання. Узгоджений з нею пакет прикладних програм дає учням керований набір навчальних вправ. Існують також деякі форми допомоги вчителеві у програмованому навчанні, які зручні і для учнів, оскільки поліпшують організацію навчального процесу, бо безпосередньо подають навчальні ситуації або приклади.
Зосереджуючи увагу саме на тих аспектах навчальних засобів обчислювальної техніки, які безпосередньо впливають і на учня, і на вчителя. Очевидно, що частиною організаційної структури, у межах якої учитель реалізує навчальний процес, є ті галузі управління шкільним колективом, які перебувають у компетенції адміністрації школи. Проте ці питання не є складовою частиною процесу взаємодії учителя й учня. У наступних розділах розглянуто питання такої взаємодії у власне процесі навчання, стратегії викладання, можливості учителя й учнів, докази і контр докази новизни й значущості комп'ютерів у роботі. Ці розділи написано з урахуванням того, що програма вивчення певного предмета може бути складена й для можливого застосування комп'ютерів, але комп'ютер не диктує змісту курсу і методів його викладання.
Технічні засоби обчислювальної техніки
Перші електронно-обчислювальні машини були громіздкими й дорогими, а працювати з ними могли лише фахівці. Коли з'явилися кремнієві напівпровідникові мікросхеми, обчислювальні машини настільки зменшилися в розмірах, що тепер габарити обладнання для опрацювання даних часто залежать тільки від того, який метод використовується для введення і пошуку інформації. Деякі моделі ЕОМ відзначаються такою низькою вартістю й універсальністю, що навіть недосвідчений користувач, маючи якісну програму, може швидко навчитися працювати на такій ЕОМ. Школи вже не орієнтуються на віддалену ЕОМ як на засіб доступу до нових методів опрацювання інформації при всій її привабливості. Пояснюється це тим, що, незважаючи на велику кількість програм, затримки в часі, які часто бувають при обслуговуванні на відстані, або породжують практично непереборні труднощі для вчителя, або накладають таку велику кількість додаткових обмежень, що процес викладання стає практично неможливий.
У галузі комерційного застосування ЕОМ відбуваєте ся поступовий перехід від перфокарт до більш удосконалених засобів уведення інформації—терміналів, допомогою яких користувачі можуть взаємодіяти з одним із кількох пакетів прикладних програм, що реалізовані на даній ЕОМ. Аналогічно, в галузі освіти швидко зростає кількість комп'ютерів, переважна більшість яких має лише незначні обмеження обчислювальних можливостей. До послуг користувача і далі залишаються централізовані ЕОМ. На них функціонують пакети прикладних програм, яким бракує можливостей на мікро ЕОМ. Проте тут на перший план виступає швидкість реакції машина: максимальна швидкодія досягається лише тоді, коли ЕОМ знаходиться в класі. Саме безпосередня взаємодія користувача з машиною стає джерелом численних і різноманітних додаткових можливостей для викладача.
Введення та виведення інформації
У минулому загальноприйнятим способом введення даних в ЕОМ було використання клавіатури; звичною ж формою виведення інформації були слова і малюнки, які або подавалися в друкованому вигляді, або виводилися на екран дисплея. Тепер у галузі промислового застосування ЕОМ ми бачимо, що швидко зростає кількість інших способів використання електричних сигналів, якими закодовано цифри і літери слів, що вводяться в ЕОМ і виводяться з неї. Існують датчики, які реагують на зміни тиску, температури й освітлення; є прилади, що реєструють фізичні зміщення і звукові сигнали; створено системи розпізнавання образів і аналізу інформації, яка в них міститься. Усі ці технічні прилади й системи можуть перетворювати вихідні дані в електричні сигнали. Можливий і зворотний процес: приклади перетворюють електричні сигнали в інші форми інформації, такі, як світловий потік, звуковий сигнал або фізичне переміщення. Можливо, в найближчому майбутньому саме ці прилади введення-виведення інформації стануть найпоширенішими в навчальних системах (зокрема, в лабораторних умовах) для прискореного і звичайного навчання. Основою більшості навчальних засобів, очевидно, й далі залишатимуться слова й малюнки, доповнювані, якщо в тому виникає потреба, графіками та іншими формами інформації, яка виводиться на екран або подається в друкованому вигляді.
Програмні засоби
Слід чекати, що у недалекому майбутньому з'являться відповідні технічні засоби, різноманітні програми та пакети програм для застосування в школах. первісні фінансові витрати на закупівлю засобів обчислювальної техніки і програмного забезпечення, необхідного для їі роботи (тобто системного програмного забезпечення), будуть відносно невеликими порівняно з витратами часу, які неминуче виникнуть, якщо кожний учитель у кожній школі захоче складати свої власні програми. Такі програми, безперечно, міститимуть у собі індивідуальний досвід кожного вчителя, але зміст їх буде, по суті, однаковим; те саме, звичайно, виявиться справедливим і щодо обмеженого діапазону засобів і методів викладання даного предмета. Хоча з погляду вчителя такий підхід може здатися в чомусь виправданим, застосовувати його недоцільно, зважаючи на брак ресурсів. У будь-якому випадку розроблена таким чином програма виявиться неповною: для роботи з нею неминуче виникне потреба в документації, яка б містила дані про тип ЕОМ і про допоміжне обладнання, необхідне для експлуатації програми в процесі навчання. Інакше і вчитель, і учень зможуть працювати лише методом спроб і похибок.
Учителям стануть у нагоді додаткові методичні матеріали, підготовлені не програмістом, а