Ширину стовпчика можна змінити і «вручну», захопивши мишею його межу в рядку заголовків і протягнувши до потрібного розміру. Аналогічно можна змінювати висоту рядка. Для редагування вмісту комірки двічі клацніть на ній чи виділіть її і натисніть клавіш F2. Зверніть увагу: режим «Готово» («Готово») змінився на режим «Виправлення» («Правка»), і в комірці з'явився курсор для редагування значення. Можна просто виділити комірку і ввести в неї нове значення. Excel «зітре» старе значення, як тільки почнеться введення нового. Для відновлення старого значення до фіксації нового натисніть Esc. Якщо ж ви зафіксували нове значення, а потім зрозуміли свою помилку, скористайтеся командою меню Виправлення/Скасувати (Правка/Отменить) (комбінацією Ctrl-Z) для відновлення старого значення.

У комірки можна вводити формули. Формула являє собою арифметичний чи логічний вираз. Значенням комірки з формулою є значення відповідного арифметичного чи логічного виразу (тобто результат обчислень за цією формулою). Усі формули в Excel повинні починатися зі знака рівності. Знак рівності вказує на те, що наступні символи утворять формулу. Якщо формула введена без знака рівності, вона сприймається Excel як звичайний текст (або як число, якщо введені символи утворюють число).

Виділіть комірку, наприклад В2, і введіть = 110 *5-(48 + 150/25). Після натискання Enter у ній з'явиться значення введеного арифметичного виразу, що дорівнює 496. Якщо виділити цю комірку, то в рядку формул буде виведена відповідна формула.

Зверніть увагу:

у рядку формул завжди виводиться те, що зберігається в комірці. Значення, що зберігається, не завжди збігається зі значенням, яке відображається в комірці.

Крім чисел, у формулах можна використовувати посилання — адреси інших комірок. Наприклад, = А4 / А5 + 10 чи = В8 + Е9. У першому випадку буде обчислена частка від ділення значення комірки А4 на значення комірки А5 і результат збільшено на 10. У другому —у комірці, що містить формулу, буде відображена сума значень комірок В8 і Е9.

Якщо змінюється значення якої-небудь комірки, автоматично будуть наново обчислені значення всіх комірок, що містять її адресу.

Щоб уникнути помилок, зручно вводити адреси комірок у формули не з клавіатури, а за допомогою миші. Наприклад, щоб ввести в комірку А2 суму значень комірок А5 і В8, виконайте наступне:—

виділіть комірку А2 (куди вводиться формула) і введіть знак рівності;—

клацніть на комірці А5; навколо неї з'явиться рухлива рамка, а її адреса з'явиться у формулі;—

введіть знак плюс;—

клацніть на комірці В8; її адреса з'явиться у формулі;—

натисніть Enter чи кнопку введення.

Аналогічно можна вводити у формули адреси комірок інших аркушів книги (чи навіть інших книг*), переходячи на них і клацаючи на потрібній комірці. Адреси комірок інших аркушів випереджає ім'я аркуша зі знаком оклику. Наприклад, формула = А5 + Лист2! В8 задає суму значень комірки А5 поточного аркуша й комірки 68 другого аркуша книги. У формулах можуть брати участь і тексти. Наприклад, нехай у комірці А2 зберігається текст «Привіт», а в комірці А4 — текст «усім». Введемо в комірку В5 формулу = А2; в комірку В6 — формулу = /42 & /44, а в комірку 87 — формулу = А2 & " " & А4 & «нашим». У результаті в комірці В5 буде текст «Привіт», у комірці 66—текст «Привіт усім», а в комірці S7 —текст «Привіт усім нашим». Символ «&» позначає операцію конкатенації (додавання) рядків — приписування наступного в кінець попереднього.

Формули, що представляють собою логічні вирази, використовуються для перевірки виконання чи невиконання деяких умов. Такі формули мають одне з двох значень — істина (1) чи хиба (0). Крім того, істиною вважається будь-яке ненульове значення. Нульове значення — завжди хиба. У логічних виразах використовуються операції відношення: >, >= (більше чи дорівнює), <, <=, =, <> (не дорівнює). Наприклад, значення формули = А1 < А2 істина, якщо вміст комірки А1 менше вмісту комірки /42, і хиба — у протилежному випадку. Інші приклади формул, що є логічними виразами:

= D5 = «Привіт!» (істина, якщо вміст комірки D5 збігається з текстом «Привіт!»), = А6 * 5 + А7 <> 100.

Крім чисел, текстів і адрес комірок у формулу можуть входити вбудовані в Excel функції. Кожна функція має ім'я, аргументи, взяті в круглі дужки, і значення, що повертається. Функцію можна розуміти як заздалегідь визначену послідовність дій, яку виконують над аргументами. Результатом виконання цих дій є значення, що повертається. Аргументами можуть бути конкретні значення, адреси комірок, формули, діапазони, інші функції. Аргументи відокремлюються один від одного крапкою з комою (;). Наприклад, функція СУЩА1; В1; 100) обчислює і повертає суму трьох значень:

вмісту комірок ,4 7, В1 і числа 100;