комплексний підхід в охопленні широкого спектру банківських функцій з їх повною інтеграцією;

модульний принцип побудови, який дозволяє легко настроювати конфігурацію систем під конкретне замовлення з можливим нарощуванням;

відкритість задіяних технологій, які здатні взаємодіяти з різноманітними зовнішніми системами (системами телекомунікацій, фінансового аналізу та іншими), та забезпечувати вибір програмно-технічної платформи і сумісність на інші апаратні засоби;

гнучкість налагодження модулів банківської системи і їх адаптація до потреб і умов діяльності конкретного банку;

масштабованість, яка передбачає розширення і вдосконалення функціональних модулів системи в ході розвитку бізнес - процесів (наприклад, підтримка роботи філіалів і відділень банку, поглиблення аналізу, тощо);

багатокористувацький доступ до даних в реальному часі та реалізація функцій в єдиному інформаційному просторі;

моделювання банку і його бізнес – процесів, можливість алгоритмічних надбудов бізнес – процесів;

неперервний розвиток і вдосконалення системи на основі її реінженерінг бізнес – процесів.

Інформаційна інфраструктура автоматизованої банківської системи.

Створення та вибір банківських інформаційних систем базується на плануванні всіх систем, що пов’язані з функціонуванням повної інфраструктури банку, побудованої на інформаційних технологіях. Під інформаційною інфраструктурою автоматизованої банківської системи (АБС) розуміють сукупність, співвідношення і змістовне наповнення окремих складових процесів діяльності банку на основі автоматизації банківських технологій. В інфраструктурі, крім концептуальних складових, виділяють підтримуючі і функціональні підсистеми. До підтримуючих підсистем відносять інформаційне забезпечення, технічне оснащення, системи зв’язку і комунікацій, програмні засоби, системи безпеки, захисту і надійності. Функціональні підсистеми реалізують банківські послуги, бізнес – процеси та будь-які комплекси задач з сфери змістовної чи предметної спрямованості банківської діяльності. Крім цього створення автоматизованих банківських технологій поряд із загальносистемними (системотехнічними) принципами вимагає врахування особливостей структури, специфіки і обсягів банківської діяльності. Це відноситься до підтримки взаємодії всіх підрозділів банку, яка вимагає створення багаторівневих і багатосекційних систем (головний банк, його відділи, філіали, обмінні пункти, зовнішні структури) із складними інформаційними зв’язками прямих і зворотних напрямків. Характерною особливістю банківських технологій є різноманітність і складність видів забезпечення автоматизації діяльності банку.

Особливості інформаційного забезпечення автоматизованих банківських систем.

Інформаційне забезпечення, його організація визначаються складом об’єктів конкретної предметної ділянки, задач, даних і сукупністю інформаційних потреб всіх користувачів автоматизованої банківської системи. Позамашинне і внутрішньомашинне інформаційне забезпечення містить повний набір показників, документів, класифікаторів, файлів, баз даних, баз знань та методів їх використання в банківській роботі, а також способи представлення, нагромадження, збереження, перетворення, передачі інформації, прийняті в конкретній системі для задоволення будь-яких інформаційних потреб всіх категорій користувачів в заданій формі в потрібний час. Основним напрямком організації внутрішньомашинного інформаційного забезпечення є технологія баз і банків даних. Найважливішими вимогами до баз даних є забезпечення багатьох користувачів можливостями роботи з даними в реальному масштабі часу; підтримання можливостей обміну інформацією, які включають експорт-імпорт даних в різних форматах та безпеку зберігання і передачі банківської інформації, збереження цілісності інформації у випадку відмови апаратури.

Інформаційним фундаментом сучасних автоматизованих банківських систем для багатопрофільних банків з розвиненою структурою філіалів є банки баз даних із структурою даних в базі, яка забезпечує надійне зберігання, а також швидкий доступ до різноманітних часових показників на множині об’єктів (документів, рахунках, клієнтах філіалах і їх групах) з можливостями їх аналізу та прогнозу. Для цього вимагаються багатовимірні структури даних. Поява нових структур і видів (мультимедійні та інші) даних вимагають постійного вдосконалення технології супроводу баз даних. Розвиток теорії і практики створення та використання баз даних приводить до ширшого поняття – сховище даних. Це може бути централізована база даних, яка об’єднує інформацію із різноманітних джерел та систем, що дає змогу використовувати зібрані дані прикладними програмами кінцевих користувачів. Єдине інформаційне середовище, створене на основі технології інформаційних сховищ, служитиме основою для виконання різноманітних аналітичних і управлінських прикладних програм. До них можна віднести оцінку кредитних і страхових ризиків, прогноз тенденцій на фінансових ринках, виявлення махінацій з кредитними картками та багато іншого. Концепція сховища даних означає побудову такого інформаційного середовища, яке дозволить здійснювати збір, трансформацію і управління даними з різноманітних джерел з метою вироблення рішень для управління банком, створює нові можливості для зростання прибутку. З часом переваги інформаційних сховищ стають все очевиднішими, збільшилось їх число та обсяги даних, що в них зберігаються. Основною вимогою клієнта до сховища є можливість для кінцевих користувачів вести роботу в діалозі по повному набору бізнес – даних і отримувати відповіді в прийнятні проміжки часу. Обсяги даних повинні мусять бути достатніми для підтримки бізнесу. Разом з тим інформаційне сховище повинне відповідати вимогам стійкої продуктивності в умовах росту обсягів інформації. Для забезпечення продуктивності і керованості сховища можуть використовуватися різноманітні програмні продукти та інструменти, які дозволяють автоматизувати обробку інформації і надають можливість розглядати банківський бізнес в різних аспектах, що виправдає будь-які витрати, пов’язані з розробкою системи.

Центр ваги інформаційного забезпечення сучасної автоматизованої банківської системи припадає на повноту відображення специфіки предметної ділянки банківського бізнесу. Рівень розвитку цієї специфіки найбільш наочно проявляється в словнику інформаційної моделі. Якщо користувацький інтерфейс в системі (меню, екранні форми, звіти і, так далі) охоплює предметну сферу найповніше (по кількості і обсягах понять, об’єктів, процесів), то це свідчить про близькість автоматизованої інформаційної технології до реальних задач банку. Широкий словник професійних термінів, які відтворюють дану ділянку діяльності, що призначений для спілкування з користувачем (користувацький інтерфейс), характерний для автоматизованої банківської системами високого рівня і допомагає спеціалістам банку та керуючому приймати